9. Принцип ділової співпраці та взаємодопомоги учасників регламентує, що:

а) зобов’язання повинно виконуватись самим економічним для кредитора способом;

б) при виконанні зобов’язання кожна із сторін повинна всіляко сприяти іншій у його виконанні;

в) стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі;

г) зобов’язання повинні виконуватися належним чином, у відповідності з умовами зобов’язання, вимогами закону.

10. Принцип реального виконання передбачає, що:

а) зобов’язання повинно виконуватись самим економічним для кредитора способом;

б) при виконанні зобов’язання кожна із сторін повинна всіляко сприяти іншій у його виконанні;

в) стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків не звільняє боржника від виконання зобов’язання в натурі;

г) зобов’язання повинні виконуватися належним чином, у відповідності з умовами зобов’язання, вимогами закону.

11. Якщо строк виконання зобов’язання не вказаний в договорі, чи визначений моментом пред’явлення вимог, боржнику надається:

а) чотирнадцятиденний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги;

б) семиденний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги;

в) десятиденний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги;

г) тридцяти денний строк для виконання зобов’язання від дня пред’явлення вимоги.

12. Виконання зобов’язання, предметом якого є передача грошових засобів, відбувається:

а) за місцем проживання кредитора;

б) за місцем проживання боржника;

в) за місцем знаходження банку боржника;

г) на розсуд боржника.

13. До інститутів договірного права не належать:

а) інститут виконання зобов’язань;

б) інститут способів забезпечення виконання зобов’язань;

в) інститут зобов’язань щодо ліквідації суб’єкта господарювання в разі визнання його банкрутом;

г) інститут господарських договорів.

14. Суб’єкти в господарських зобов’язаннях правовідносинах мають наступні назви:

а) страхуватель та страховик;

б) боржник та кредитор;

в) покупець та продавець;

г) всі варіанти вірні.

15. Певна поведінка особи у зобов’язальних правовідносинах є складовою:

а) об’єкту як елементу зобов’язальних правовідносин;

б) змісту як елементу зобов’язальних правовідносин;

в) суб’єкту як елементу зобов’язальних правовідносин;

г) юридичного факту як елементу зобов’язальних правовідносин.

Тема 2. Загальні положення про договір

2.1. Поняття, ознаки та види господарського договору.

2.2. Зміст господарського договору.

2.3. Форма господарського договору.

1. Господарський договір використовується в таких зна­ченнях:

а) як угода (правочин), що породжує права та обов'язки учас­ників господарських відносин;

б) як зобов'язання сторін (учасників господарських відносин), що ґрунтуються на укладеній ними угоді;

в) як правовий документ, в якому фіксується факт угоди та зміст зобов'язання сторін;

г) всі варіанти вірні.

2. Яке визначення господарського договору є неправильними:

а) це угода (правочин), що породжує права та обов'язки учасників підприємницьких відносин;

б) це зобов'язання сторін (учасників підприємницьких відносин), що ґрунтуються на укладеній ними угоді;

в) це правовий документ, в якому фіксується факт угоди та зміст зобов'язання сторін;

г) це односторонній правочин, що породжує, змінює і припиняє господарсько-договірні зобов’язання.

3. За суб'єктним складом розрізняють:

а) дво- і багатосторонні договори;

б) одно- і двосторонні договори;

в) плановані договори;

г) вертикальні договори.

4. Договори, що укладаються на підставі прийнятого державного замовлення у випадках, коли таке прийняття є обов'язковим для певних суб'єктів називаються:

а) горизонтальні;

б) планові;

в) прості договори;

г) генеральні.

5. Договори, що укладаються між нерівноправними суб'єктами – органом підприємницького керівництва та підпорядкованим йому підприємством називаються:

а) вертикальні;

б) регульовані;

в) кореговані;

г) основні.

6. Середньострокові договори – це договори, що укладаються на строк:

а) до одного року;

б) до трьох років;

в) від одного року до п’яти років;

г) понад п’ять років.

7. Договори на реалізацію майна – це:

а) договір купівлі-продажу;

б) договір оренди;

в) договір підряду на капітальне будівництво;

г) договір перевезення вантажів.

8. Договори щодо охорони об'єктів – це:

а) договори для надання інших послуг;

б) засновницькі договори;

в) транспортні договори;

г) підрядні договори.

9. Умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення підприємницьких зобов'язань – це:

а) зміст підприємницького договору;

б) мета підприємницького договору;

в) об’єкт підприємницького договору;

г) порядок укладення підприємницького договору.

10. До істотних умов господарського договору не належать:

а) умови щодо предмету договору;

б) умови щодо ціни договору;

в) умови щодо строку дії договору;

г) умови щодо асортименту товару.

11. Умови, які сторони зобов'язані пого­дити у будь-якому разі та включити у договір - це:

а) істотні;

б) звичайні;

в) випадкові;

г) вимушені.

12. Умови харак­терні для певного виду договору, але відсутність яких у ньому не впливає на його юридичну силу - це:

а) істотні;

б) звичайні;

в) випадкові;

г) вимушені.

13. Умови, що віддзеркалюють специфіку договірного зв'язку між його сто­ронами, але не впливають на юридичну силу договору і навіть не є характерними для того виду договору - це:

а) істотні;

б) звичайні;

в) випадкові;

г) вимушені.

14. Господарські договори, як правило укладаються у наступних формах:

а) усній;

б) письмовій;

в) шляхом мовчання ;

г) шляхом вчинення конклюдентних дій.

15. Договора укладені з недодержанням обов'язкової письмової форми, якщо недійсність прямо передбачена законом називаються:

1. недійсними оспорюваними;

2. нікчемними;

3. такими що порушують публічний порядок;

4. такими що укладаються під впливом помилки.

16. Договір що укладається під впливом обману називається:

а) недійсними оспорюваними;

б) нікчемними;

в) такими що порушують публічний порядок;

г) укладеним з недодержанням обов'язкової нотаріальної форми.