§ 6. Якщо людина вкраде надбання бога або палацу, то цю людину треба вбити; а також того, хто прийме із її рук вкрадене, треба вбити.

Індивідуальне завдання до семінару 3

3.4 У Римі було три види народних зборів: куріатні, центуріатні і трибутні коміції. Найдавніша форма народних зборів – куріатні коміції. Це замкнені об’єднання патриціїв. Внаслідок боротьби плебеїв з патриціями в V – IV ст. до н.е. Сервій Тулій створює так зване центуріатне улаштування. Збори римських громадян проходили по центуріях, до яких належали як патриції, так і плебеї. Всі римські громадяни виставляли 193 центурії (кожна центурія – сотня воїнів), при цьому найбагатші – 98 центурій, тобто більше половини. Голосування проходило по центуріях, кожна мала один голос.

1. До якого джерела римського права слід віднести постанови римських коміцій? Постанови народних зборів, адже народні збори Стародавнього Риму вважались найвищим державним органом. Вони приймали чи відміняли закони, оголошували війну та укладали мир, були верховною інстанцією, що розглядала апеляції і протести на рішення судових органів. Народні збори обирали всіх посадових осіб, в руках яких знаходилась виконавча влада.

2. Як проявляється станова сутність коміцій?

Станова сутність коміцій проявляється у їх поділі:

• Куріатні збори – найдавніша форма народних зборів, що включала в себе замкнуті об’єднання патриціїв;

• Центуріатні збори – до них належали як патриції, так і плебеї;

• Трибутні комісії – збори як патриціїв, так і плебеїв по трибах – територіальних округах.

Тобто, з часом станова сутність коміцій послаблюється.

3. Як забезпечувалася привілейованість вищих прошарків населення?

Привілейованість забезпечувалась таким чином: у куріатних зборах мали право брати участь лише патриції -  усе корінне населення, що входило до родової общини і становило римський народ; у центуріаних зборах все вирішували центурії першого класу, яких було 98 зі 193; в свою чергу, трибутні комісії хоч і сприяли більшій участі плебеїв у законодавчій діяльності, проте вирішувати важливі питання постанови цих зборі не могли, адже вони потребували затвердження Сенату, тобто відповідали інтересам рабовласників.

Індивідуальне завдання до семінару 4

4.4 Прочитайте §7 наступної роботи: Цвайгерт К., Кетц Х… і сформулюйте відповіді на такі запитання:

1. Як Кодекс Наполеона розв’язує питання поділу законодавчої і судової влади?

За кодексом Наполеона законодавець не зможе ні виявити , ні врегулювати все різноманіття виникаючих проблем , а тому повинно залишитися місце і для судової практики , яка конкретизує застосування закону щодо непередбачених окремих випадків і адаптує його до мінливих потреб суспільства. Висловлювання портал з даного питання належать до найбільш вражаючим в його записках про роботу з підготовки кодексу. Він підкреслює , що протиріччя між статутним правом країн континентальної Європи і прецедентним правом країн загального права вже давно не настільки непереборно , як це намагається постійно уявити догматична теорія правових джерел.

Мета закону - зафіксувати загальні принципи права в широкому сенсі цього слова , виявити принципи і не опускатися до деталей питань, які можуть виникнути в будь-якій області . Застосовувати закони - справа суддів та юристів , пройнятих їх загальним духом. Різні завдання стоять перед законодавцем і суддею. Завдання законодавця полягає в умінні відшукати в одиничному конкретному принципі найкращим чином відповідає служінню загального блага.