- •І. Заходи, що проводяться при виникненні заразних хвороб
- •1.1. Дезінфекція.
- •1.2. Дезінсекція
- •1.3. Дератизація
- •Іі. Племінний облік
- •Ііі. Нумерація і мічення у звірівництві та кролівництві Нумерація у звірівництві
- •Нумерація і мічення у кролівництві
- •Умови реалізації хутрових звірів
- •Іv. Загальні положення що використовуються при бонітуванні хутрових звірів
- •V. Основні ознаки при визначенні комплексного класу звірів різних видів, порід і типів
- •4. Визначення класу хутрових якостей звіра
- •5. Оцінка додаткових ознак
- •Бонітування норок
- •Бонітування сріблясто-чорних лисиць
- •Бонітування песців
- •Бонітування єнотовидних собак
- •Бонітування тхорів
- •Бонітування нутрій
- •Список використанної літератури
1.2. Дезінсекція
Дезінсекція - знищення шкідливих комах на фермах, кухні, складах та інших об'єктах.
На фермах, кухнях, близько холодильників та інших місцях звірівничого господарства, де є залишки їжі, гній, зустрічаються кімнатні мухи, сині та зелені м'ясні, осінні жигалки та інші двокрилі кровосисні комахи.
Профілактичні заходи щодо боротьби з комахами здійснюють із застосуванням фізичних, хімічних і біологічних засобів.
Фізичні засоби дезінфекції. Головним і вирішальним у боротьбі з мухами є дотримання санітарних вимог. Для виключення їх розмноження, необхідно стежити за чистотою території звіроферм, не допускати скупчення гною, брудної підстилки, не рідше 1 разу на 5 – 7 діб гнойові маси під клітками засипати торфом, тирсою з хлорним або гашеним вапном. Гнойові маси слід знешкоджувати в спеціальних гноєсховищах, які влаштовують не ближче 300 м від звірівничих будівель. Необхідно стежити за справністю каналізації, а ями для зливу нечистот і біотермічні ями слід герметично закривати.
Годівниці потрібно утримувати в чистоті, оберігати від мух м'ясні, рибні та інші корми. Територію навколо кормокухні не рідше одного разу на тиждень обробляють дезінфекційними засобами.
Хімічні засоби дезінсекції. Мух, личинок і лялечок в шедах, на кормокухнях і біля них знищують за допомогою інсектицидів. З цією метою застосовують карбофос, трихлорметафос, креолін, нафталізол, хлорне вапно і ін.
Для боротьби з комарами, гедзями, мокрицями і мошками на території звіроферм найкращим інсектицидом є карбофос.
Механічні способи дезінсекції. Для винищення мух в приміщеннях використовують липкий папір, який готують з двох частин розплавленої на вогні каніфолі і однієї частини касторової олії. Цю масу тонким шаром наносять на аркуші паперу, які розкладають в місцях скупчення мух. Такий папір зберігає свої якості до 2 тижнів.
1.3. Дератизація
Дератизація - заходи, спрямовані на знищення гризунів. У звірівничих господарствах мешкають сірі пацюки і чорні щури, домові миші і мишоподібні гризуни. Вони розміщуються в будівлях звіроферм, кормокухонь, у холодильниках, гної і смітті, вони дуже плодючі, так миші кожні 20 діб можуть приносити шість-вісім дитинчат. Гризуни в звірогосподарствах псують споруди, тару, поїдають випадково випали з клітин новонароджених цуценят, поїдають і псують зернові та м'ясо-рибні корми та можуть бути причиною виникнення і поширення збудників заразних хвороб хутрових звірів: чуми, сальмонельозу, сказу, лептоспірозу, туляремії, псевдомонозу та ін. Багато з перерахованих вище збудників здатні тривалий час зберігатися в трупах гризунів. Так, наприклад, лістерії виживають влітку до 28 діб, а взимку до 120 діб. Тривалий час у трупах гризунів зберігається збудник туляремії. Гризуни можуть занести збудника інфекції через бліх, що робить їх небезпечними як для звірів, так і для людини.
У звірогосподарствах гризунів знищують за допомогою хімічних, препаратів бактерій, а також з використанням механічних знарядь відлову.
Хімічні засоби дератизації. Використовують хімічні препарати, що згубно діють на гризунів при потраплянні в шлунково-кишковий тракт - зоокумарин (варфарин), ратіндан, крисід, фосфід цинку.
Препарати бактерій. Для приготування бактеріальних приманок збудник тифу мишоподібних гризунів вирощують на поживних середовищах.
Сріблясто-чорні лисиці, песці та норки несприйнятливі до збудника тифу мишоподібних гризунів, що дозволило рекомендувати бактеріальний метод дератизації з використанням бактерії Ісаченко (Sal. decmapicidum). Для боротьби з гризунами на звірофермах з успіхом використовують бактерії Прохорова (№ 5170).
Бактеріальні приманки готують наступним чином: на початку замішують дератизаційне тісто з розрахунку 1,5 – 2 кг борошна на літр препарату. Необхідно, щоб тісто було густе, не прилипало до рук і предметів. Потім його пересипають борошном, формують надаючи йому вигляду циліндра діаметром 2 см, ріжуть на шматки масою 3 або 30 г, посипають їх мукою і кожен окремо загортають у папір. Великі шматки розраховані на щурів, маленькі - на мишей.
Якщо приманки готують з сухарів, то рідкий препарат витрачають з розрахунку 1 : 1, а на приманки з подрібненого зерна – 1 л рідкого препарату на 3 кг продукту. Принади з кістковою тирсою готують з розрахунку однієї вагової частини препарату бактерій, частини борошна і двох частин води. Все це змішують, а потім ділять на шматки масою 15 – 25 м.
Принади слід готувати з продуктів хорошої якості, так як приготовані з зіпсованих продуктів гризуни поїдають погано. Сірі пацюки добре поїдають приманки з кормів, які входять до раціону хутрових звірів, причому гризуни віддають перевагу тільки свіжо приготованим приманкам. Останнім часом широко використовують бактокумарин.
Дератизація в холодильних камерах. У холодильниках з низькою температурою хороший ефект дає використання діоксиду вуглецю з балонів. Перед заповненням газом створюють герметизацію і розраховують потребу газу. Концентрація діоксиду вуглецю в холодильниках повинна бути 25 – 30 %. Балони з газом в камерах холодильника розставляють вертикально. Спочатку відкривають балони, віддалені від дверей. Тривалість обробки камер 24 – 36 год. Після обробки двері холодильників відкривають на 4 ‑ 6 год. При роботі з діоксидом вуглецю необхідно дотримуватися запобіжних заходів, не допускаючи отруєння людей.
