1.3 Умови формування поверхневого стоку

Річка Остер відноситься до середніх річок Чернігівської області. Вона має досить значне антропогенне навантаження. Характеризується, як маловодна, а в літку може навіть пересихають. Долина річки заглиблена слабо і зливаються з прилеглими болотами, русло річки також виражено нечітко, в ряді випадків висота її може бути настільки мала, що вода цієї річки під час весняної повені вільно переливаються в долину. Річка має змішаний тип живлення. В загальному об'ємі річного стоку на долю снігового покриву припадає біля 50 %, атмосферних опадів – 30 %, підземних вод – 20 %.

Розділ 2.Антропогенний вплив в межах водогосподарської ділянки

2.1 Сільське господарство

1976 в обл. нараховувалося 503 колгоспи та 57 радгоспів (1970 відповідно 614 та 40). Сіль.-госп. угіддя займали 68% території обл., з них орні землі 72%, пасовища та сіножаті — 26%. Заг. посівна площа у 1976 становила 1587100 га (тобто 50% всієї території; 1913 — 35%), у тому ч. під зерновими і бобовими — 711 800 га (44,8%; 1913 — 25%), під техн. — 100 500 га (6,3%), під картоплею — 193 300 га (12,2%), під овоче-баштанними — 19400 га (1,2%), під кормовими — 562100 га (35,4%). Серед зернобобових вирощувалися озима пшениця (243300 га), кукурудза (150900 га), ячмінь (75 800 га), а також жито, зернобобові і гречка. Серед техн. культур найбільша площа була відведена під льондовгунець (49900 га) і цукровий буряк (41 800 га). За 1970 — 75 pp. сер. врожайність зернових в обл. становила 19,5 центнерів з га, у тому ч. озимої пшениці — 23,6 центнерів з га; вона вища від сер. в Україні (відповідно 23,6 центнерів з га та 28,0 центнерів з га); цукрових буряків — 244,2 центнери з га, картоплі — 141,8 центнерів з га.

У 1976 в обл. нараховувалося (тис. голів): великої рогатої худоби — 1305,5 (у тому ч. корів — 505,1), свиней — 847,6, овець та кіз — 245,5. Основні породи: великої рогатої худоби — симентальська; свиней — велика біла; овець — перекос. Розвиваються також птахівництво, бджільництво та рибальство.

2.2 Промисловість

У структурі пром. виробництва 1970 легка промисловість становила 44,5%, харч. — 24,5%, машинобудування та металообробна — 9,4%, хім. — 8,4%, паливна — 5,3%, деревообробна і паперова — 3,2%. Енергетичне господарство обл. базується на родовищах нафти (Гнідичівському, Прилуцькому, Леляківському, Монастирищенському), газу (родовища Богданівське, Мільковське), на місц. покладах торфу, на використанні донецького вугілля й електроенергії Чернігівської теплоелектроцентралі та системи «Київенерго». Споруджено нафтопровід Гнідинці — Прилука — Кременчук.

Найбільш розвинуті галузі легкої промисловостісти: текстильна, трикотажна, швейна, переробки льону та конопель і шкірогалантерейна. Вони представлені одним з найбільших текстильних підприємств в Україні — камвольно-суконним комбінатом ім. 50-річчя Радянської України (збудований 1961 — 65), а також фабрикою первинної обробки вовни (обидвоє у Чернігові), текстильними фабриками в Новгороді-Сіверському, Острі; швейними фабриками в Чернігові, Прилуці, Ніжині; шкіргалантерейною, панчішною, трикотажною, прядильною фабриками — всі у Прилуці. Діють 8 льонота 2 коноплезав., взуттєві фабрики у Чернігові, Прилуці, Семенівці. Ч. відома своїми нар. промислами — килимарством, мист. вишивками.

З галузей харч. пром-сти розвинуті цукрова, спиртова, м'ясна, маслосироробна, борошномельна та консервна. Діють або діяли цукроварні у Вобровиці, Носівці, Парафіївці, Линівці, Новому Бикові; спиртові в Березнянському, Корюківському, Городнянському, Козелецькому районах; пивоварні — у Чернігові та Ніжині; підприємства м'ясної пром-сти в Чернігові, Ніжині, Прилуці, Бахмачі, Новгороді-Оіверському, маслосироробної — в Ічні, Бахмачі та ін.; великий консервний та олійножирокомбінат у Ніжині.

Важливого значення в економіці обл. набула хім. промисловість: великий комбінат хім. волокна, об'єднання «Хімволокно» у Чернігові (поч. будови у 1955), виробництво синтетичних смол та пластмас у Прилуці, лаків та фарб у Ніжині. Машинобудів. та металообробна промисловість представлені рядом підприємств, які обслуговують здебільше потреби сіль. господарства та хім. пром-сти. Найбільші зав.: Ніжинський, Прилуцький і Макошинський с.-г. машинобудування, протипожежного устаткування та будів. машин у Прилуці, мех. для випуску устаткування для рибної пром-сти, хім. машинобудування у Бахмачі; автозапасних частин (філія Ґорьківського автозав.), інструментальний та ремонтний у Чернігові. У складі ліс., деревообробної та паперової пром-сти — 6 підприємств для виробництва меблів та фабрики: муз. інструментів ім. П. Постишева (з 1934, основна продукція — піаніно), техн. паперу та картонажу — у Корюківці. Пром-сть будів. матеріалів виробляє залізобетонові конструкції, покрівельні матеріали (Чернігів), цеглу тощо.