- •Тема: Видавець і сучасна законодавча система України з видавничої справи
- •V. Мета видавничої справи
- •Vі. Державна політика у видавничій справі
- •Vіі. Державна підтримка і особливості приватизації у видавничій справі
- •Vііі. Фонди підтримки і розвитку видавничої справи
- •Лекція 2
- •2. Стаття 11. Засновник (співзасновник) у видавничій справі
- •3. Стаття 12. Державний реєстр України видавців, виготовлювачів і розповсюджувачів видавничої продукції
- •4. Стаття 13. Заява про внесення суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру України
- •5. Стаття 17. Права та обов'язки замовника видавничої продукції
- •6. Стаття 18. Видавництва, видавничі організації
- •7. Стаття 20. Права та обов'язки видавця
- •8. Стаття 21. Права та обов'язки виготовлювача видавничої продукції
- •9. Стаття 22. Об'єкт видавничої справи
- •Лекція 3
- •1. Стаття 23. Вихідні відомості видання
- •2. Стаття 24. Обов'язкові примірники видань
- •3. Стаття 26. Права та обов'язки розповсюджувача видавничої продукції
- •4. Стаття 27. Книжкова палата України
- •5. Стаття 28. Обмеження права у видавничій справі
- •6. Стаття 30. Міжнародне співробітництво
- •7. Припинення діяльності у видавничій справі. Відповідальність за порушення закону україни «про видавничу справу»
- •Кабінет міністрів україни постанова
- •Положення
V. Мета видавничої справи
Видавнича справа спрямована на:
задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції та отримання прибутку від цього виду діяльності;
створення можливостей для самовиявлення громадян як авторів незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;
забезпечення права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;
сприяння національно-культурному розвитку українського народу шляхом збільшення загальної кількості тиражів, обсягів та розширення тематичного спрямування українського книговидання;
забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських цінностей шляхом перекладу державною мовою кращих здобутків світової літератури, науки тощо, налагодження співпраці з іноземними видавництвами, українською діаспорою, укладення відповідних міжнародних угод;
здійснення книговидання російською мовою для забезпечення культурних потреб російського населення в Україні з урахуванням імпорту друкованої продукції;
здійснення книговидання мовами інших національних меншин в Україні;
збільшення кількості видань іноземними мовами, які поширювали б у
світі знання про Україну;
зміцнення матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічного комплексу і мережі розповсюдження видавничої продукції.
Vі. Державна політика у видавничій справі
Державна політика у видавничій справі визначається Верховною Радою України і ґрунтується на принципах дотримання свободи у видавничій справі, протидії її монополізації, зміцнення матеріально-технічних, організаційних, правових і наукових засад видавничої справи, гарантії соціального і правового захисту її працівників.
Державна політика у видавничій справі спрямовується на підтримку розвитку національного книговидання, наповнення україномовними виданнями ринку, фондів бібліотек, забезпечення потреб навчальних і наукових закладів, Збройних Сил України та інших військових формувань, правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій необхідними виданнями державною мовою.
Державна політика підтримки культур національних меншин у видавничій справі здійснюється через відповідні органи виконавчої влади іс залученням національно-культурних товариств.
Кабінет Міністрів України забезпечує проведення політики у видавничій справі, спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади у цій сфері.
Державна політика у видавничій справі може конкретизуватися і коригуватися в законах України на основі вивчення ринку видавничої продукції, аналізу потреб, попиту і пропозицій з урахуванням державної статистики друку.
Держава надає пріоритети щодо випуску суспільно необхідних видань з метою забезпечення функціонування органів законодавчої, виконавчої та судової влади, охорони здоров'я, науки, освіти, культури, соціального захисту населення за державними тематичними програмами і на засадах державного замовлення.
Державна політика у видавничій справі відповідно до поставленої мети здійснюється також шляхом податкового, митного, валютного та інших видів регулювання.
