5. Зміст лабораторних робіт змістовного модуля № 4.

5.1. Лабораторна робота № 20.

Тема роботи: Дослідження конструкції, роботи та регулювань індивідуального фрикційного електроприводу.

Мета роботи: Провести дослідження будови, конструктивного виконання, взаємодії робочих елементів, налаштувань індивідуального фрикційного електроприводу швейних машин, та його зображення на кінематичних або конструктивних схемах.

План роботи:

1. Зняти захисні кришки корпусу індивідуальних фрикційних електроприводів.

2. Дослідити конструкцію, роботу, визначити місця розміщення налаштувань в різних типах індивідуальних фрикційних електроприводів.

3. Ознайомитись із зображенням електроприводів на кінематичних або конструктивних схемах.

4. Практично виконати налаштування електроприводів на задані параметри роботи.

ЗМІСТ ЗВІТУ:

1. Охарактеризувати призначення, конструкцію, роботу та регулювання індивідуального фрикційного електроприводу швейних машин Подольського механічного заводу та Абаканського заводу «Металіст».

2. На конструктивних схемах електроприводів вказати місця виконання налаштувань.

3. Виконати порівняльний аналіз подібностей та відмінностей в налаштуваннях електроприводів при роботі з напругою в 220 В та 380 В.

4. Зробити висновок по лабораторній роботі.

Теоретичні відомості по виконанню лабораторної роботи № 20. Індивідуальний фрикційний електропривод швейних машин Подольського механічного заводу.

Фрикційний електропривод швейної машини неавтоматичної дії складається з електродвигуна і фрикційної муфти, з'єднаної ременем з головним валом швейної машини. Управління роботою машини (включення і виключення, зміна частоти обертання головного валу) здійснюється натиском на ножну педаль, яка керує муфтою. Частота обертання головного валу машини регулюється зусиллям натискання на педаль, що визначає ступінь ковзання фрикційних накладок.

На рис. 1 показаний привід типу 898-400 з фрикціоном типу 898-305.

У кришці 8 корпусу фрикціону розташована ковзаюча втулка 6, в яку запресовані два кулькових підшипники 5 (№ 202), що є опорами вала 3. На лівому кінці валу 3 закріплений фрикційний диск 10, до обох торцевих сторін якого приклеєні фрикційні накладки 11. На правому кінці валу 3 закріплений шків 4 фрикціону, від якого за допомогою ременя рух передається на робочий шків швейної машини.

У ковзаючу втулку 6 вкручена гвинтова шпилька. Для виходу шпильки, в кришці корпусу фрикціону є похилий паз, в якому знаходиться ролик, надітий на шпильку. Гвинтова шпилька на кінці має подовжувач, який за допомогою шарнірної тяги з'єднаний з педаллю включення і виключення фрикціону та швейної машини.

З правого боку від фрикційного диску 10 розташована гальмівна колодка 9, прикріплена до кришки корпусу фрикціону двома гвинтовими шпильками. Корпус фрикціону кріплять до фланця двигуна гвинтами 7.

Фрикціон працює наступним чином. При натисканні на педаль гвинтова шпилька опускається вниз, при цьому ролик, надітий на шпильку, ковзає по похилому пазу корпуса фрикціону і одночасно обертається на шпильці, полегшуючи включення фрикціону. При опусканні шпильки ковзаюча втулка 6 повертається в корпусі і переміщується вліво разом з кульковими підшипниками, валом 3, фрикційним диском 10 і шківом 4. Фрикційний диск 10 зчіплюється з маховиком 12, закріпленим на валу електродвигуна, і швейна машина включається.

11

Рисунок 1. Індивідуальний фрикційний електропривод Подольського механічного заводу ім. Калініна.

Відключення фрикціону та швейної машини відбувається шляхом звільнення педалі від тиску. При цьому пружина 1 за допомогою хомутика 2, надягнутого на гвинтову шпильку, повертає у вихідне положення ковзаючу втулку 6 разом з валом 3, фрикційним диском 10 і шківом 4.

Фрикційний диск відходить від маховика валу електродвигуна і притискається до гальмівної колодки 9, швейна машина зупиняється.