Класифікація основних методів, які використовуються соціальним педагогом [4].

Методи соціальної діагностики інтерв'ю моніторинг соціологічне опитування експертна оцінка експертний прогноз біографічний метод Методи соціальної профілактики превентивний метод соціальна терапія соціодрама група підтримки Методи соціального контролю соціальний нагляд соціальна опіка соціально-медичний догляд соціальне обслуговування Методи соціальної реабілітації працетерапія зміни у статусі групова терапія кризова інтервенція Соціально-економічні методи метод пільг метод компенсацій соціальний патронаж медичний патронаж соціально-економічні санкції Організаційно-розпоряджувальні методи регламентування нормування інструктування критика контроль і перевірка виконання	Психодіагностичні методи  тести інтелекту і здібностей особистісні опитувальники тести досягнень проективні тести малюночні тести соціометрія Психокорекційні методи психогімнастика ігрова корекція ігротерапія арт-терапія діагностичний навчаючий експеримент соціально-психологічний тренінг тренінг поведінки Методи психологічного консультування емпатичне слухання інтерпретація ідентифікація фасилітація висування гіпотез Методи психотерапії сугестія самонавіювання раціоналізація психоаналіз транзактний аналіз групова терапія поведінкова терапія сімейна психотерапія	Організаційні методи педагогічний експеримент педагогічна діагностика педагогічне спостереження природній експеримент Методи навчання словесні (розповідь, пояснення, бесіда, дискусія, лекція) наочні (демонстрація, ілюстрація, робота з книгою) практичні (вправи, лабораторні і практичні роботи, дидактичні ігри, творчі завдання, проблемні ситуації) Методи виховання позитивний приклад переконання привчання заохочення і покарання навіювання вправність перспектива гра довіра організація успіху Самовиховання

5. Форми соціальної роботи розрізняють за певними класифікаційними ознаками, що дозволяє зробити їх поділ на окремі групи.

За кількісним складом учасників форми СР поділяють на:

· індивідуальні (бесіда, гра, індивідуальне заняття);

· групові (диспут, конкурс, прес-конференція, тренінг, усний журнал та ін.);

· масові (фестиваль, збір, похід, тематичний день та ін.).

3а провідним способом педагогічного впливу виділяють:

· словесні форми (бесіда, диспут, зустріч);

· практичні форми (ярмарок, змагання, похід, аукціон);

· наочні форми (конкурс творчих робіт, плакатів, реклами, емблеми тощо).

За складністю побудови форми бувають:

· прості (диспут, вікторина, лекція, бесіда, зустріч);

· складні (семінар, свято, творча гра);

· комплексні (тематичний день, тиждень, місячник, фестиваль, марафон.

За характером змістовного наповнення розрізняють:

· інформаційні (бесіди, лекції, консультації, усний журнал);

· інформаційно-практичні форми (тематична акція, конкурс, гра-мандрівка).

Семінар 2

1. Професійно значимі цінності соціальної роботи. Їх сутність і типологія Вивченням цінностей займається філософська наука аксіологія. Цінності соціальної роботи. Вищими цінностями є людина і суспільство. Соц.робота вважає найвищою цінністю людини взагалі. Такі цінності, як Людська свобода, яка дає людині реалізуватися, справедливість, захищеність, індивідуальність і соціальність, гуманістичний зміст соціальної роботи. Відмінності дають можливість реализироваться. Цінності – специфічні соціальні визначення об'єктів навколишнього світу, що виявляють їх позитивне або негативне значення для людини і суспільства У систему цінностей професійної соціальної роботи входять цінності різних груп. У ній представлені цінності абсолютні і відносні;

дійсні та уявні (помилкові);

позитивні і негативні;

визнані і невизнані;

вічні і ситуативні;

суб'єктивні та об'єктивні;

буденні і професійні;

індивідуальні, групові, етнонаціональні та загальнолюдські;

дійсні та потенційні;

термінальні та інструментальні;

матеріальні, духовні і т. п.

Всі ці групи цінностей, будучи цінностями професійної соціальної роботи, одночасно являють собою складову частину ціннісної системи і ресурсів суспільства. У соціальній роботі вони виступають як цілі і мотиви, і кошти, і умови, і процес, і кінцевий результат діяльності. Соц.працівники поряд з проф. Цінностями є носіями і реалізаторами загальнолюдських цінностей (мир, праця, рівність, справедливість, людина) Цінності сучасної професійної соціальної роботи мають різну масштабність і значимість, у зв'язку з чим у їх системі представлені цінності різних рівнів:

• загальнолюдські - визнані більшістю сучасного людства;

• социетальные — визнані переважно в конкретному (російському) суспільстві;

• професійні — мають значення в основному для професійної групи, набувають специфіку в зв'язку з особливостями професійної діяльності;

• індивідуальні — цінності фахівців, їх клієнтів, інших особистостей.

Ієрархія цінностей:

- людина і суспільство;

- свобода;

- захищеність;

- справедливість;

- працю;

- колективізм;

- рівність.

Можна виділити специфічні цінності професійної соціальної роботи, реалізація яких має суттєвий вплив на її ефективність. Специфічні цінності соціальної роботи не мають самостійного значення для суспільства як основного замовника діяльності. Проте для тієї частини суспільства, яка безпосередньо включена у професійну соціальну роботу, в першу чергу для представників професійної групи соціальних працівників та їхніх безпосередніх клієнтів, утвердження цих цінностей у громадському і індивідуальному свідомості соціальних працівників представляє велику важливість. Серед специфічних цінностей соціальної роботи слід в першу чергу виділити такі, як благо людини і суспільства, права і індивідуальність людини, професіоналізм, гуманістичний сенс діяльності, соціальний статус людини, його вік і стать та ін Тобто соціальна робота може бути визначена як особливий вид соціальної діяльності, спрямованої на формування, осмислення і реалізацію гуманістичних цінностей та ідеалів з метою перетворення соціальної реальності і створення соціальної ситуації, в якій стане можливим досягнення гуманістичного ідеалу і справжнього благополуччя особистості і суспільства, забезпечення їх плідної співпраці та взаємодії.

Соціальні працівники як професійна група оволодівають такими специфічними для них цінностями:

1. Прагнення до переваги індивіда перед суспільством,

2. Повага конфіденційності у взаєминах із клієнтами.

3. Готовність відокремити особисті почуття і потреби від професійних відносин.

4. Прагнення соціальних змін, що відповідають соціально пізнаним потребам.

5. Готовність передавати знання і вміння іншим.

6. Повага до індивідуальних і групових відмінностей, гідне оцінювання їх.

7. Прагнення до розвитку здатності підлеглого допомагати собі самому.

8. Готовність діяти від імені підлеглого, не зважаючи на можливі фрустрації.

9. Прагнення до соціальної справедливості, до економічного, фізичного та розумового благополуччя всіх членів соціуму.

10. Прагнення до високих стандартів особистої та професійної етики.

Незмінним компонентом соціальної роботи є:

· Цінності матеріальної культури суспільства як образне втілення менталітету нації і прагнення суспільства здійснити моральний, розумовий, екологічний, трудовий, економічний, естетичний та фізичний розвиток особистості.

· Духовні цінності, що визначають соціальну активність і творчість у ставленні особистості до культури суспільства і до кожного її носія. Такими цінностями є свобода, братерство, праця, гуманність, солідарність, готовність особистості пожертвувати своїми благами заради благополуччя рідних, добробуту сім´ї, розквіту нації, що вважається критерієм соціальної вихованості особистості.

Цінності визначаються як позитивна чи негативна значимість об´єктів навколишнього світу для людини, класу, групи, суспільства в цілому, що характеризуються не властивостями самими по собі, а їх залученістю до сфери життєдіяльності суспільства, інтересів і потреб, соціальних відносин; критерії і способи оцінювання цієї значимості виражаються у моральних принципах, нормах, ідеалах, установках, цілях.

Професійні цінності соціальної роботи відображені в документі "Етика соціальної роботи: принципи і стандарти", який прийнято у липні 1994 р. в Коломбо (Шрі-Ланка) на загальних зборах Міжнародної федерації соціальних працівників. Документ складається з двох частин: "Міжнародна декларація етичних принципів соціальної роботи" і "Міжнародні етичні стандарти соціальних працівників", в яких проголошуються етичні принципи і стандарти соціальних працівників стосовно клієнтів і колег.

У "Міжнародній декларації етичних принципів соціальної роботи" проголошується, що кожна людина унікальна, потребує підходу до себе з позицій моралі; має право на свободу в задоволенні своїх власних потреб, не зачіпаючи права інших, і зобов´язана вносити свій вклад у підвищення добробуту суспільства. Кожне суспільство, незалежно від форми правління, має прагнути до забезпечення максимальних благ для своїх членів.

Соціальні працівники повинні бути прихильними до принципів соціальної справедливості.

Соціальний працівник зобов´язаний використовувати об´єктивну систему знань, уміння і навички для надання допомоги окремим людям, групам, громадам і суспільствам в їхньому розвитку, вирішенні індивідуально-суспільних конфліктів і подоланні їх наслідків.

Соціальна робота ґрунтується на відмовленні від дискримінації.

Отже, вона здійснюється незалежно від статі, віку, національності, віросповідання, мови, політичних переконань, статевої орієнтації.

Соціальні працівники поважають права кожної людини і права соціальних груп, їхню незалежність і гідність, керуючись при цьому положеннями "Хартії ООН про права людини" та іншими міжнародними документами.

Соціальна робота заснована на принципах захисту і недоторканності клієнтів, включаючи вимоги дотримувати права на волю вибору і професійну таємницю, право клієнта на компетентне роз´яснення його прав і суті його особистої справи. Соціальні працівники оберігають професійну таємницю, навіть якщо це суперечить чинному законодавству.

Соціальна робота базується на принципі участі клієнта і співробітництва з ним. Вважається, що соціальні службовці повинні співпрацювати зі своїми клієнтами, прагнучи вирішити будь-яке завдання, з яким вони стикаються, найкращим способом, з метою задоволення інтересів клієнтів. Особи, що використовують послуги соціальних працівників, мають брати найактивнішу участь у вирішенні власних проблем. Клієнти повинні бути завжди поінформовані соціальним працівником про цілі та наслідки (ризики і користь) цих спільних дій.

Соціальна робота заснована на принципах самовизначення клієнтів. Відповідно вона передбачає звести до мінімуму будь-який примус. У випадках, коли може виникнути необхідність розв´язати проблеми однієї групи учасників за рахунок іншої, використання примусу завжди має базуватися на ретельному розгляді інтересів конфронтуючих груп і на виборі принципів роботи після того, як вис л у хан і обидві сторони. Соціальні працівники зобов´язані забезпечити обидві конфронтуючі групи кваліфікованими представниками. Вони також зобов´язані зводити до мінімуму доступ легального примусу в законодавстві своїх країн.

Соціальна робота несумісна, прямо чи опосередковано, з підтримкою окремих осіб, груп, політичних сил чи владних структур, що придушують своїх співгромадян, використовують тероризм, катування й інші подібні жорстокі засоби.

У "Міжнародних етичних стандартах соціальної роботи" виділені стандарти етичної поведінки: взаємини з клієнтами; взаємини з агентствами та організаціями; взаємини з колегами; ставленні до професії.