Джерелами Формування загального фонду Державного бюджету України у частині кредитування є:

1. надходження внаслідок стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, кредитами з державного бюджету, якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України;

2. повернення кредитів, наданих з державного бюджету, що не мають цільового призначення, згідно із законом;

3. повернення кредитів до державного бюджету, наданих для реалізації інвестиційних програм (проектів) за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, якщо інше не встановлено законом про Державний бюджет України.

Джерелами Формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині кредитування є:

1. повернення кредитів, наданих з державного бюджету індивідуальним сільським забудовникам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла;

2. повернення кредитів, наданих з державного бюджету молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, і пеня;

3. повернення кредитів, наданих з державного бюджету фермерським господарствам;

4. повернення коштів, наданих на формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду, а також для закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників;

5. повернення кредитів, наданих з державного бюджету, що мають цільове призначення згідно із законом про Державний бюджет України [1].

Кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами ч. З ст. 15, ч. З ст. 29 та ч. З ст. ЗО БК України, спрямовуються відповідно на:

1. реалізацію інвестиційних програм (проектів), у тому числі шляхом рекрєдитування або надання трансфертів (за рахунок джерел, визначених п. 1 ч. З ст. 15 БК України);

2. розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, виконання боргових зобов'язань за кредитами, отриманими під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пп. 1-3, 6 ч. З ст. 29 БК України);

3. субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (за рахунок джерел, визначених пп. 1-3 і 6 ч. З ст. 29 БК України);

4. виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу та ліквідацію радіаційних аварій, будівництво пускового комплексу «Вектор» та експлуатацію його об'єктів, підтримку екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов'язкового) відселення, підтримку у безпечному стані енергоблоків і об'єкта «Укриття та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС (за рахунок джерел, визначених п. 4 ч. З ст. 29 БК України);

5. забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису (за рахунок джерел, визначених п. 5 ч. З ст. 29 БК України);

6. здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь (за рахунок джерел, визначених п. 7 ч 3 ст. 29 БК України);

7. придбання цінних паперів відповідно до ст. 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» [20] (за рахунок джерел, визначених п. 8 ч. З ст. 29 БК України);

8. субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (за рахунок джерел, визначених п. 9 ч. З ст, 29 БК України);

9)заходи, визначені абзацами 14-21 ч. 4 ст. 13 БК України (за рахунок джерел, визначених п. 10 ч. З ст. 29 БК України);

10. накопичення (приріст) матеріальних цінностей державного матеріального резерву (за рахунок 90 відсотків джерел, визначених п. 11 ч. З ст. 29 БК України);

11. обслуговування державного матеріального резерву (за рахунок 10 відсотків джерел, визначених п. 11 ч. З ст. 29 БК України, та джерел, визначених п. 12 ч. З ст.. 29 БК України);

12. реалізацію програм допомоги Європейського Союзу (за рахунок джерел, визначених п. 13 ч. З ст. 29 БК України);

13. державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла (за рахунок джерел, визначених п. 1 ч. З ст. ЗО БК України);

14. реалізацію Державної програми забезпечення молоді житлом (за рахунок джерел, визначених п. 2 ч. З ст. ЗО БК України);

15. надання кредитів фермерським господарствам (за рахунок джерел, визначених п. З ч. З ст. ЗО БК України);

16. формування Аграрним фондом державного інтервенційного фонду, витрати Аграрного фонду, пов'язані з комплексом заходів із зберігання, перевезення, переробки та експортом об'єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду, а також закупівлі матеріально-технічних ресурсів для потреб сільськогосподарських товаровиробників (за рахунок джерел, визначених п. 4 ч. З ст. ЗО БК України);

17) реалізацію програм та заходів, визначених законом про Державний бюджет України (за рахунок джерел, визначених п. 2ч. Зет. 15, п. 14 ч. Зет. 29тап. 5ч. 3ст. ЗО БК України) [1].

Таємні видатки (ст. 31 БК України). Державний бюджет України має містити пояснення всіх видатків, за винятком видатків, пов'язаних з державною таємницею (таємних видатків). Таємні видатки, передбачені на діяльність органів державної влади, в інтересах національної безпеки включаються до Державного бюджету України без деталізації.

Контроль за проведенням таємних видатків здійснюється Рахунковою палатою та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики. Звіти про проведені таємні видатки попередньо розглядаються Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, Комітетом Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Про проведені таємні видатки звіти розглядаються Верховною Радою України на закритому пленарному засіданні [1].

Для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету, формується Резервний фонд бюджету(ст. 24 БКУ). Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та виконавчими органами місцевого самоврядування.

Резервний фонд бюджету не може перевищувати одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету. Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи місцевого самоврядування щомісячно звітують відповідно перед Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідною місцевою радою про витрачання коштів резервного фонду відповідного бюджету.

У Державному бюджеті України резервний фонд передбачається обов'язково. Рішення щодо необхідності створення резервного фонду місцевого бюджету приймає відповідна рада.

Структура місцевих бюджетів відповідно до ст. 63 БК України містить в собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

17