16. Способи сплати податків і зборів.

Існує три основних способи сплати податку:

1. Кадастровий - він застосовується при обчисленні і справлянні прямих реальних податків.

Кадастровий спосіб передбачає використання кадастрів, тобто реєстрів, які складаються з переліку найтиповіших об'єктів (доходи, земля), які класифікуються за зовнішніми ознаками. Це дає змогу визначити середню дохідність об'єкта обкладання. До зовнішніх оз­нак належать:

• при сплаті земельного податку — розмір ділянки оподаткування, кількість живності, віддаленість від транспортних шляхів, ринків збуту тощо;

• при промисловому податку — потужність підприємства, кіль­кість верстатів, чисельність працівників.

У сучасних умовах цей спосіб в Україні не застосовується. Він ви­користовується в інших країнах для визначення насамперед місцевих податків.

2. Деклараційний — спосіб реалізації платником податків обов'язку щодо сплати податку на підставі надання до податкових органів офіційної заяви (декларації) про отримані доходи за певний період і про свої податкові зобов'язання. На підставі цієї заяви податковий орган нараховує податок і зобов'язує платника податків перерахувати його після повідомлення.

3.  Попередній (авансовий) — застосовується в основному при безготівковому утриманні і полягає в тому, що податки стягуються з джерела доходу. Розрізняють джерело пасивних доходів і джерело активних доходів. Під джерелом пасивних доходів розуміють ті активи, що приносять доход особі. У цьому разі джерело має бути виражене у певній формі — у формі майна, цінних паперів тощо. Під джерелом активних доходів розуміють безпосереднє виконання робіт, надання послуг тощо¹.

Суми податку утримуються платником в момент видачі коштів одержувачу і при цьому автоматично перераховуються до бюджету до видачі доходу. Авансовим цей спосіб називають тому, що податкові перерахування здійснюють до одержання платником доходу, тобто платник немовби авансує державу.

17. Усунення подвійного оподаткування.

Подвійне оподаткування можна усунути двома шляхами:

—односторонньо — зміною національного податкового за­конодавства;

—двосторонньо — на основі міжнарод­них угод, шляхом приведення у певну відповідність національ­них податкових законодавств.

Для усунення подвійного оподаткування використовують кілька методів.

1. Відрахування — обидві договірні країни обкладають до­ход податком, але за умови вирівнювання до рівня податку в країні з меншим розміром податку.

2. Звільнення — означає право на оподаткування певного виду доходу, що належить одній з договірних сторін. При цьо­му перераховують доходи, оподатковувані в одній країні та звільнені від обкладання в іншій.

3. Кредит (зовнішній податковий кредит) — залік сплаче­них податків за кордоном у рахунок внутрішніх податкових зобов’язань.

4. Знижка — розглядають податок, сплачений за кордоном, як витрати, на які зменшується сума доходів, що підлягаютьоподаткуванню. Кредит і знижка дуже схожі, хоча між ними існує принципова різниця: кредит зменшує розмір податку, що підлягає сплаті, а знижка зменшує об'єкт оподаткування.

- Доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

- Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні.

- Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні.

- Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України.