- •Тема 1. Методологічні підходи до вивчення туристичної діяльності
- •Методологія як наука про методи дослідження в туризмі
- •Роль методології при дослідженні туристичної діяльності
- •Методика наукових досліджень в туризмі
- •1.4. Функціональні особливості науки про туризм
- •1.5. Вимоги до методів дослідження в туризмі
- •1.6. Значення наукових дисциплін при методологічному дослідженні в туризмі
- •1.7. Основні принципи методології туризму
- •1.8. Теоретичні та емпіричні методи дослідження в туризмі
- •1.9. Особливості наукових досліджень в туризмі
1.7. Основні принципи методології туризму
Завдання методологічного дослідження туристичної діяльності - показати шляхи вивчення економічних, соціальних, культурних та інших проблем, визначити та оцінити методи і принципи пізнання, не допускати помилкових висновків, помилкових теоретичних концепцій.
Основними принципами методології туризму є об'єктивність та суб'єктивність туристичної діяльності.
Туризм як соціально-економічне явище взаємодіє з об'єктивними і суб'єктивними умовами, зовнішніми і внутрішніми чинниками.
Об'єктивність туристичної діяльності пов'язана з тим, щоб:
• дати теоретичне обґрунтування ефективного ведення туристичного бізнесу в умовах ринку;
• виробити теоретичні концепції, відповідні суспільно-економічним настановам держави і рівню науково-технічного прогресу;
• визначити способи вдосконалення ведення внутрішнього, в'їзного та виїзного туризму;
• вишукувати дієві шляхи подальшого розвитку видів і форм туризму.
Наприклад, у дослідженні причин і сутності виникнення нових видів туризму, їх розвитку фахівці повинні виходити з аналізу матеріальної основи соціально-економічного розвитку, яка визначає всі сторони туристичної діяльності. Такою основою є розвиток продуктивних сил і виробничих відносин. Економічна ефективність орієнтує менеджерів на з'ясування реальних фактів, зобов'язує дотримуватися об'єктивного аналізу окремих сторін діяльності в туризмі, а перевірка теоретичних положень на практиці дає їм впевненість у правильності прийнятих рішень.
У дослідженні застосовуються окремі методи інших наук, сполучених з туризмом, особливо економічні, соціальні та медичні.
Туризм включає в себе широке коло складних за своєю сутністю і структурою явищ, що мають соціально-політичну, економічну і технічну ознаки, їх кількісну та якісну характеристики.
У туризмі в тій чи іншій мірі використовуються методи суміжних наук. Наприклад, менеджери і маркетологи вивчають і освоюють методи наук, які взаємодіють з туризмом, наприклад стратегічне управління підприємством, ліцензування, стандартизація, сертифікація, фінанси і кредит, бухгалтерія. Компетентність у цих та інших галузях знань вимагає безперервного вдосконалення професійної підготовки, розширення кругозору, розвитку загальної наукової ерудиції.
Дослідження сучасного туризму неможливе без вмілого використання досягнень інформатики, телекомунікацій, математики, комп'ютерної техніки і вживаних в них методів.
Знання як результат наукового пізнання певних видів туризму являють собою об'єктивну дійсність. Наприклад, поза свідомістю людини існують такі соціальні явища і конкретні ситуації, які відображаються в його мозку у вигляді певних уявних образів. Відповідність способу відбиваної в ньому дійсності характеризує ступінь об'єктивності його змісту. Наприклад, круїз на комфортабельному морському лайнері навколо Європи як образ відтворює найбільш загальні ознаки, характерні риси реального, його закономірності, об'єктивно існуючі в дійсності. Знання про реальні умови круїзу можуть сформуватися тільки в ході морської подорожі. Знання, які існують у свідомості у вигляді ідеального відображення, є суб'єктивними.
Відповідність способу відбиваної в ньому об'єктивної дійсності, наприклад в рафтингу (екстремальний вид туризму), має відносний характер. Його повнота, точність, адекватність можуть бути різними, що залежить від гірської річки, пори року, складності та ризику для життя. Тут проявляється відповідний образ: в суб'єкті - особистість туриста, в об'єкті - рафтинг як екстремальний вид туризму.
Суб'єктивність в туристичній діяльності характеризується тим, що людина створює образи, що відображають існуючу і майбутню дійсність: проживання в готелі і якісне обслуговування, знайомство з цікавими людьми або народними промислами регіону.
Спеціаліст туристичного підприємства у своїх дослідженнях може випереджати дійсність, що є основою творчості прогнозу. Якби дослідження не було здатне випереджати дійсність, фахівець не мав би можливості перетворювати її у відповідності зі своїми потребами.
Суб'єктивність образу, одержуваного в процесі дослідження, є причиною можливого спотворення, одностороннього, суб'єктивістського відображення дійсності. Помилкове знання, якщо це не навмисна брехня, є відображенням суб'єктивного образу об'єктивної дійсності. У цьому випадку в змісті образу дається перебільшення, абсолютизація або, навпаки, применшення якоїсь однієї зі сторін дійсності. Наприклад, недооцінка значення космічного туризму в порівнянні зі звичайними видами туризму може затримувати створення транспортних засобів для доставки туристів на орбіту Землі, медичні дослідження по адаптації людини до невагомості.
Типовою помилкою при аналізі ринку послуг є спотворене уявлення про можливості конкурентів. Суб'єктивізм в даній сфері діяльності, як показує практика, проявляється часто і згубно відбивається на рентабельності господарювання туристичного підприємства.
