1. Розчини

2. Розчинник

3. Класифікація розчинів.

4. Розбавлений розчин.

5. Розчинність

6. Кристалізація

7. Насичений розчин

8. Розчинність

9. Масова частка розчиненої речовини

10. Молярна концентрація

11. Молярна концентрація еквівалента

12. Моляльна концентрація

13. Моляльна частка

14. Тиск насиченої пари

7. Розчини електролітів. Кислотно-основний стан біологічних рідин.

1. Електроліти

2. Електролітична дисоціація

3. Основи

4. Кислоти

5. Солі

6. Ступінь дисоціації

7. Водневий показник

8. Кислотно-основний стан (КОС)

9. Ацидоз

10. Алкалоз

8. Гідроліз солей

1. Гідроліз

2. Ступінь гідролізу

3. Гідролази

4. Види гідролізу

9. Основи титриметричного аналізу

1. Титрування

2. Бюретка

3. Піпетка

4. Індикатор

10. Буферні розчини. Класифікація і механізм дії.

1. Буферні системи

2. Буферна дія

3. Буферна ємкість

4. Назвіть буферні системи.

5. Гідрогенкарбонатна буферна система

6. Фосфатна буферна система

7. Білкова буферна система

8. Гемоглобінова буферна система

9. Респіраторний ацидоз

10. Нереспіраторний (метаболічний) ацидоз

11. Респіраторний алкалоз

12. Нереспірадозний (метаболічний) алкалоз

Тема №1: «Біогенні S-елементи.

Біологічна роль та медичне застосування»

1. Класифікація біогенних елементів за в.І. Вернадським.

• Класифікація біогенних елементів за В.І. Вернадським.

Макроелементи (від 0,01% і більше) Na, K, Ca, P, Cl, S, Mg

Мікроелементи (10 – 10%) I, Br, F, Fe, Mn, Co, Li, Se та інші.

Ультрамікроелементи (менше, як 10%) Au, Cr, Si, Ni, Ti та інші.

2. Біогенні s-елементи.

• Біогенні S-елементи.

S-елементи – це елементи в атомі яких заповнюється S-підрівень. Вони знаходяться в головних підгрупах І-ІІ груп періодичної системи хімічних елементів Д.І.Менделєєва і позначаються червоним кольором. Як біоелементи найбільше значення мають Na, K, Ca, P, Cl, S, Mg. На зовнішньому енергетичному рівні їх міститься один або два електрони, які вони можуть легко відщеплювати й перетворювати на йони.

3. Осмос.

• Осмос – процес однобічної дифузії через напівпроникну мембрану.

4. Осмотичний тиск.

• Осмотичний тиск – це тиск, який потрібно прикласти, щоб припинити осмос.

5. Тургор.

• Тургор – це сталий осмотичний тиск у клітинах, який зумовлює пружність клітин і тканин, сприяючи тим самим підтриманню еластичності тканин.

6. Лізіс

• Лізіс – руйнування клітин.

7. Плазмоліз.

• Плазмоліз – зморщування клітин, зумовлений втратою води.

8. Гемоліз.

• Гемоліз – руйнування еритроцитів.

9. Гіпертонічний розчин.

• Гіпертонічний розчин – розчини, які мають вищу концентрацію й осмотичний тиск.

10. Гіпотонічний розчин.

• Гіпотонічний розчин - розчини, які мають менші концентрацію й осмотичний тиск.

11. Фізіологічний розчин.

• Фізіологічний розчин - штучно приготовлений водно-сольовий розчин, за осмотичним тиском і сольовим складом близький до плазми крові.

12. Ізотонічний розчин.

• Ізотонічний розчин – розчини з однаковим осмотичним тиском.

13. Біологічна роль Натрію.

• Біологічна роль Натрію: підтримання осмотичного тиску; це основний елемент у створенні нормального осмотичного тиску; його йони беруть учать у підтриманні кислотно-основного стану (КОС), передаванні збудження вздовж нервового волокна.

14. Патологія обміну Натрію.

• Патологія обміну Натрію: гіпо-(свідчить про особливо тяжкі розлади мінерального обміну в умовах серцевої недостатності) і гіпернатріємія(спостерігається у разі гіперпродукування альдостерону, значних виділень рідини без втрати солей, при хронічних нефритах, гепатитах, цирозі печінки, менінгітах, енцефалітах).

15. Медичне застосування NaCl(натрію хлорид).

• Медичне застосування NaCl(натрію хлорид) – 0,9% розчин ( ізотонічний або фізіологічний) використовують при значних крововтрата внутрішньовенно як замісник плазми крові для підтримання осмотичного тиску та об’єму циркулюючої крові; при втратах рідини організмом внаслідок блювання, проносу, опіків. 5-10% розчин (гіпертонічний) використовують зовнішньо для промивання гнійних ран.

16. Медичне застосуванняNaCO3(натрію гідрокарбонат).

• Медичне застосуванняNaCO3(натрію гідрокарбонат): застосовують при підвищенній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки; як відхаркувальний засіб; для полоскання носа, порожнини рота, промивання очей.

17. Медичне застосуванняNaBr(натрію бромід).

• Медичне застосуванняNaBr(натрію бромід): використовують як заспокійливий засіб.

18. Медичне застосуванняNaI(натрію йодид).

Медичне застосуванняNaI(натрію йодид): для компенсації нестачі йоду в організмі.

19. Біологічна роль Kалію.

• Біологічна роль Kалію: бере участь у підтриманні осмотичного тиску та КОС у клітинах; разом з Натрієм створює різницю потенціалів по обидва боки клітинної мембрани, що забезпечує енергією фізіологічні процеси, які відбваються в мембранах; є учасником процесів біосинтезу білка, глікогену, АТФ, ацетилхоліну; спияє передаванню збудження нервово-м'язевим волокном.

20. Патологія обміну Калію.

• Патологія обміну Калію: виявляється гіпо-(спостерігається при первинному альдостеронізмі, а також супроводжує періодичний м’язовий параліч, який виникає при мігрені, епілепсії, прогресуючій м’язовій атрофії.

21. Медичне застосуванняKCl(калій хлорид).

• Медичне застосуванняKCl(калій хлорид): входять в організм при гіпокаліємії, що виникає внаслідок приймання діуретинів; використовують як анти аритмічний засіб; для приготування сольових розчинів – плазмо замінників пр. втратах рідини.

22. Медичне застосуванняCH3COOK(калій ацетат).

• Медичне застосуванняCH3COOK(калій ацетат) - ефективний сечогінним засобом, який діє у разі серцевих та ниркових набряків.

23. Поняття про мембранний потенціал спокою.

• Мембранний потенціал пов'язаний з нерівномірним розподілом йонів Na, K, Cl між клітиною та міжклітинним простором і неоднаковою проникністю плазматичної мембрани для цих йонів. У клітині міститься більше йонів K, а в позаклітинному просторі – йонів Na, Cl легко проникають через спеціальні канали в міжклітинний простір і також легко можуть повернутись у клітину. Однак плазматична мембрана майже непроникна для йонів Na. Отже між зовнішньою поверхнею клітини та її внутрішнім вмістом виникає різниця потенціалів зі знаком «мінус» усередині клітини та знаком «плюс» поза клітиною.

Таке перезарядження плазматичної мембрани по обидва боки призводить до передавання нервового імпульса вздовж клітини. Після короткотривалої підвищеної проникності мембрани для йонів Натрію настає підвищена її проникність для йонів Калію. Для того щоб відновити заряд внутрішньої поверхні мембрани (з «плюса» на «мінус»), клітина виводить назовні велику кількість Na, а оскільки його там і так багато (перенесення відбувається проти градієнта концентрації), то цей процес викачування супроводжується витратами енергії, що вивільняються під час розщеплення АТФ.

Такий процес перезаряджання плазматичної мембрани супроводжується виникненням біжучої хвилі збудження й зумовлює її рух по волокну на великі відстані (до 1,5м у дорослої людини).