- •1.Історія розвитку кадастрових систем,інформаційних технологій та систем обробки інформації.
- •2.Тенденції розвитку земельного та містобудівного кадастрів.
- •3. Регіональні кадастри природних ресурсів.
- •4. Технологічна основа створення кадастрів.
- •5. Поняття автоматизованих інформаційних кадастрових систем (аікс)
- •6. Технічне забезпечення аікс
- •7. Методичне забезпечення аікс
- •8. Лінгвістичне забезпечення аікс
- •9. ІнформаційнезабезпеченняАікс.
- •10.Програмне забезпечення аікс.
- •11.Основні поняття концептуального моделювання інформаційних систем
- •12.Концептуальна модель гіс як системи обробки інформації
- •13. Поняття концептуальних моделей просторових даних
- •14. Комплексна модель геопросторових об'єктів
- •17. Принципи побудови асдзку?
- •18. Передумови організації бд в асдзку ( архітектура,користувачі,об’єкти обліку)
- •21. Структура баз даних асдзку
14. Комплексна модель геопросторових об'єктів
Комплексну модель слід розглядати як сукупність взаємоповязаних просторової, атрибутивної, часової і топологічної компонента.
Геопросторову модель можна записати так : М^G =( S,A,T,TP,R,M,D), де S- просторова компонента, А- атрибутивна компонента, Т- часова, ТР-топологічна, R- множина відношень між компонентами М D, MD-метадані які описують параметри координат та різновиди схем реалізації.
15. Мета створення автоматизованої системи ДЗКУ. Головна мета створення ДЗКУ на базі широкого використання комп'ютерної техніки - єдиної державної інформаційної системи для забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадян, підприємств, установ і організацій достовірною інформацією про землю. В цій програмі показується також організаційно-структурна побудова майбутньої автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру
16. Архітектура АСДЗКУ. АСДЗКУ відноситься до класу відомчих автоматизованих інформаційних систем і її архітектура відображає організаційну структуру Держкомзему України. АСДЗКУ має ієрархічну трьохрівневу територіально розподілену структуру, до складу якої входять АСЗК:
базового рівня (міста Київ і Севастополь, обласного значення, адміністративні райони, крім районів у містах);
регіонального рівня (Автономна Республіка Крим та області);
національного рівня (Держкомзем України).
На базовому рівні передбачається створення АСЗК адміністративних районів (490 систем) та АСЗК м.Києва, АСДЗК м.Севастополя та АСЗК міст обласного підпорядкування (172 системи). На регіональному рівні передбачається створення АСДЗК Автономної Республіки Крим та АСЗК областей (25 систем). Створюється також одна АСЗК національного рівня, яка функціонує при Держкомземі України. Сукупність всіх зазначених систем і являє собою АСДЗКУ
17. Принципи побудови асдзку?
Створення та функціонування АС ДЗКУ повинно базуватись, з 1-го боку, на принципах ведення Державного земляного кадастру, а з іншого, - на загальносистемних принципах побудови сучасних автоматизованих інформаційних систем..До основних принципів побудови АС ДЗКУ, що витікають з принципів ведення державного земляного кадастру, відносяться наступні: забезпечення комплексного вирішення засобами АС ДЗКУ задач, передбачених проектом закону України "Про державний земельний кадастр"; забезпечення повноти та о'єктивності відомостей про всі земельні ділянки; запровадження єдиної системи просторових координат та ідентифікації кадастрових обэктів; запровадження єдиної методології та технології ведення ДЗК; забезпечення відповідності АС ДЗКУ організаційній держкрмземагенства; забезпечення доступностимої інформації баз данихДЗК; забезпечення інформаційної взаємодії АС ДЗКУ з іншими автоматизованими кадастровими системами; мінімізація фінансових витрат та часу на створення та запровадження АС ДЗКУ; інтеграці кадастрових БД нижнього рівня в БД верхнього рівня ; застосування ГІС-технологій; поетапного запровадження картографічного забезпечення кадастру в електронному виді.
ЗАГАЛЬНОСИСТИМАТИЧНІ ПРИНЦИПИ : 1.цілісність-АСДЗКУ повинно бути як єдине ціле;2.оптимальна єдність –забезпечення можливості включкння нижнього рівня до вищого рівня; 3.об’єктивно орієнтований підхід; 4.модульна архітектура системи; 5.Інваріантність програмного інф.забезпечення змін законодавчої і норм.-методичній базі; 6.можливість розвитку системи за рахунок доповнення новими програмами технічного моделювання; 7.застосування єдиної системи класифікаторів, кодифікаторів,довідників.
