Тема 2. Організація відпочинку від найдавніших часів до сьогодення

1. Організація дозвілля у давні часи. Передумови виникнення туристської анімації

Розваги давніх греків. В Стародавній Греції виникали таверни, гостинні двори, катагогії (готелі), які поступово перетворювалися на важливий елемент соціального і релігійного життя. Вже у ті далекі часи господарі гостинних дворів і таверн піклувалися про дозвілля своїх гостей. Для розважання їх вони запрошували музикантів, танцюристів і акробатів, влаштовували різноманітні змагання, а також бої тварин і птахів: котів, собак, півнів, перепелів. Поширеною була гра коттаб, зміст якої полягав у тому, щоб потрапити вином з келиха у ціль. Подобалась стародавнім грекам гра у кості і спортивні турніри. Недарма саме там започаткували перші великі спортивні змагання – Олімпійські ігри.

Ймовірно, спортивний туризм виник саме в Давній Греції. Олімпійські ігри проходили раз на чотири роки і починались з першого новолуння після літнього сонцестояння. Про початок Олімпійських ігор греків повідомляли спеціальні посли - феори, котрих розсилали по всіх грецьких полісах, досягаючи найвіддаленіших, розташованих в Північній Африці і на узбережжях Чорного і Азовського морів. Феори на час проведення Ігор проголошували священний мир.

Усіх, хто приїжджав в Олімпію, визнавали гостями Зевса. Серед них були і почесні гості, в першу чергу, це депутати міст, що уклали угоди гостинності з елідською державою, по-друге, феори. Як правило, їх розміщували і харчували за рахунок сторони-організатора, у даному випадку - Еліди.

Туристів було дуже багато. Стадіон вміщував до 40 тисяч глядачів, причому це були лише чоловіки. Заміжні жінки не допускалися власне на змагання під страхом смертної кари. Але на Ігри дуже часто приїжджали родинами. Одні приходили пішки, як у свій час Сократ: від Афін до Олімпії можна було дійти за п’ять - шість днів; заможні люди, як правило, приїжджали в екіпажах, привозячи з собою намети, в яких і жили впродовж всієї Олімпіади. Багато відвідувачів пливли морем до витоку річки Алфея, а пізніше піднімалися вверх по річці до самої Олімпії.

Під час Олімпіади влаштовували ярмарок. Спеціально з цієї нагоди будували торгові ряди. Туристи могли оглядати давні храми, за певну плату могли послухати гіда, що розповідав легенди. Великою популярністю користувався зал Ехо, стіни якого сім разів повторювали те, що сказав турист. Перед головним вівтарем майже завжди юрбились люди, щоб побачити жертвопринесення чи поспостерігати за процесією жерців (як у наш час за зміною варти).

На Олімпіаді на власні очі можна було побачити багатьох відомих людей. Це були і прославлені полководці, наприклад, Фемістокл, який відзначився під час греко-персидських війн. Філософи: Анаксагор, Сократ, Діоген - збирали навколо себе юрби людей, проповідуючи чи шокуючи своєю поведінкою. За переказами деякі з них, Піфагор і Платон, перемагали на Олімпіаді.

Виступали тут і відомі оратори: Демосфен, Горгій, Лісій. Можна було послухати поетів: Піндара, Симоніда. Часто рапсоди виконували відривки з поем Гомера, Гесіода, Емпедокла. Частини зі своєї Історії зачитував тут Геродот. Художники влаштовували вернісажі під відкритим небом.

Усі іноземці, тобто не мешканці Еліди, повинні були платити спеціальний податок. І окрім цього, кожен турист-паломник приносив яку-небудь жертву. Олімпіада тривала п’ять днів. Власне спортивним змаганням були присвячені другий, третій і четвертий день. Окрім Олімпійських, були і інші ігри, що мали загальногрецький характер:

• Істмійські, що проходили на Корінфському перешийку, як і сучасні Ігри доброї волі, раз на два роки;

• Немейські, що проходили в Немейській долині Арголіди, поблизу храму Зевса, також раз на два роки;

• Піфійські, що, як і Олімпійські, проходили раз на чотири роки в Крісі (Фокіда).

Олімпіонікам - переможцям на Олімпійських іграх - при житті на батьківщині ставили пам’ятники. Вони ставали національними героями, хоча не завжди багатими людьми. Переможця нагороджували пальмовою гілкою, а друзі і родина осипали його квітами. І якщо спочатку, в восьмому - сьомому століттях до н.е. переможцям давали дорогоцінні речі і дорогі тканини, то пізніше їм на голову вдягали вінок з тернового дерева, котре росло перед храмом Зевса, і за легендою було посаджене Гераклом. У цих вінках і з пальмовими гілками вони разом з жерцями проходили повз натовп. Ігри завершувались піром, куди часто запрошували і гостей.

Постійними гостями давньогрецьких таверн були чоловіки, та жінкам дозволяли розважати їх піснями і танцями. З цією метою давньогрецькі жінки, яких називали гетерами, чи супутницями, отримували спеціальну освіту: їх навчали грати на музичних інструментах і вести цікаву розмову для того щоб розважати чоловіків, які їли і пили. Зазвичай гетерами ставали красиві дівчата з нижчих прошарків корінного населення чи іноземки.

Давні греки приділяли організації дозвілля велику увагу. Особливо ретельно вони готували традиційні свята і змагання, на які приїжджали люди з усієї Греції і її колоній. Їх усіх потрібно було поселити, розмістити, докладно продумати і підготувати програму таких заходів.

Прикладом організації розважальних заходів можуть бути Олімпійські ігри. В Олімпію прибували відомі спортсмени з усієї Греції, де впродовж місяця вони мали тренуватися і готуватися до змагань. Для цього були збудовані стадіони, гімнасії (майданчик для бігу і метання), палестри (місця для підготовки до стрибків і боротьби). Вже тоді поставало питання про розміщення і харчування не лише спортсменів, а й глядачів, тому поряд зі спортивними спорудами і церквами будували леонідайони (готелі для почесних гостей). Змагання проводили у чіткій послідовності, за графіком, вони були добре організованими і продуманими.

В давніх греків було багато традиційних свят. Найбільш крупні афінські свята були традиційними, добре організованими і тривали впродовж кількох днів. Свята включали і раніше заплановані, добре організовані кільтові ритуали, церемонії, і урочисті марші, і хорові, музичні, гімнастичні та інші змагання з присудженням нагород їх переможцям, а також нерегламентоване народне гуляння, коли кожному давали можливість розважати себе так, як він хотів.

Не менш популярними і багатолюдними в Давній Греції були театральні вистави, які влаштовували на честь бога виноробства Діоніса. На їх організацію афіняни не шкодували грошей, вважаючи це справою державного престижу. Щорічно до цього свята поета писали пісні, котрі потім виконували танцюристи і хор. За кращий виступ давали призи. Спочатку виконавці виступали на ринкових площах, пізніше – спеціально для цього збудували відкритий театр на схилі Акрополя, неподалік від храму Діоніса. Далі театри на велику кількість місць (навіть за сучасними уявленнями) стали будувати по всій території Греції.

Головним на давньогрецьких святах на честь бога виноробства Діоніса було пригощання вином. Весілля супроводжувалося розважальними програмами для учасників і глядачів. З'являлись ряжені – весела свита Діоніса (сатири, вакханки, яких демонстрували переодягнені хлопці), веселий бог пастухів Пан з розкуйовдженим волоссям і козлиними ногами. Під звуки флейт люди танцювали і співали.

Кульмінацією свята були драматичні змагання, до яких в Афінах ретельно готувалися. Вони тривали від сходу до заходу сонця. Головною місією організації таких свят було відволікання учасників від звичайного, повсякденного життя, наповнення їх сердець святковим, радісним настроєм.