Заворот повік

(Entropium palpebrae)

Зустрічається найчастіше у собак і рідше - у коней і рогатої худоби.

Етіологія і клінічні ознаки. Заворот розвивається переважно внаслідок рубцевого стягування кон'юнктиви, хронічних кон'юнктивітів, особливо фолікулярних, патологічних змін очного яблука, що супроводжуються його атрофією і енофтальмом.

У всіх цих випадках вільний край повік не має достатньої опори, внаслідок чого їхня поверхня, частково або вся, повертається всередину у напрямі очного яблука. При цьому вії, а інколи і волосся шкіри подразнюють рогівку, викликаючи її запалення та різні ускладнення.

Лікування - зазвичай оперативне після усунення причини. Після місцевого знеболювання при обмеженому завороті у потрібному місці вирізають круглий, а при повному - овальний кусочки шкіри (рис. 37). Його розмір визначають, відтягнувши пінцетом складку настільки, щоб край повік зайняв нормальне положення. Після висікання клаптика рану зашивають. Довжина шкірного клаптика при частковому завороті має бути на 3-5 мм більшою за вивернуту частку. У результаті загоювання рани і подальшого її рубцювання краї повік відтягуються назовні, вії набувають нормального вигляду, внаслідок чого подразнення рогівки припиняється.

Виворіт повік

(Ectropium palpebrae)

Краї частково чи повністю вивертаються назовні і відходять від рогівки. Зустрічається переважно на нижній повіці. Етіологія. Причинами вивороту можуть бути:

а) значні пошкодження шкіри в ділянці ока (рани, дерматити), ко ли рубцева тканина, що утворюється пізніше, відтягує край повік на зовні (рубцевий виворіт);

б) набряк чи новоутворення кон'юнктиви, внаслідок чого край по вік відтискується від ока (спастичний виворіт);

в) параліч лицевого нерва і втрата тонусу кругового м'яза, внаслі док чого край повіки відвисає і вивертається (паралітичний виворіт).

Клінічні ознаки. Під впливом названих причин вивертається край повіки, у результаті кон'юнктива оголяється і пошкоджується зовнішніми факторами. Внаслідок неповного змикання повік рогівка також подразнюється, у ній розвиваються запальні і виразкові процеси. Прогноз при значних рубцевих виворотах обережний, при незначних - сприятливий.

Лікування проводять після усунення причини (паралітичний і спастичний вивороти), а за неможливості - пластична операція, особливо при рубцевих виворотах. Мета її - підтягнути край вивернутої повіки або шляхом утворення шкірної складки сформувати лінійний рубець, який би підтримував вивернутий край.

За способом Диффенбаха рубець чи новоутворення вирізають за формою рівностороннього трикутника основою до краю повік. Шкіру в межах трикутника вирізають, а краї рани зшивають, після чого шви накладають і на рану впродовж краю повік. Цим способом користуються при порівняно невеликих виворотах; щодо великих, цю операцію удосконалив Греффе. Шкірний трикутник відповідних розмірів він вирізає біля зовнішнього кута ока, основою якого є продовження цього кута. Потім відрізає вузеньку смужку пошкодженої повіки разом з віями, яка за розмірами відповідає основі вирізаного трикутника. Таким чином, утворюється новий трикутник, на якому шкіру не відрізають, а лиш відпрепаровують і переміщують на місце вирізаного раніше трикутника. Вузловим швом з'єднують спочатку суміщені кути, а потім повністю пришивають відпрепарований шкірний трикутник, натягуючи таким чином нижню повіку.