5. Утворіть кличну форму іменників (у зошитах).

А). Соломія, Ігор, Маргарита, слухач, Петро, Адель, товариш, начальник, голова, пан, викладач, артист, учитель, бабуся, Ілля, викладач, Сергій, Олег.

Б). Іван Федорович, Марія Володимирівна, пан Олег, товариш Іваненко, площа, Милиця Дмитрівна, колега Іванчук, пан суддя, пані міністр, Ярослав Андрійович, друг Фрідріх, синок Степан, Марія Василівна, пан бригадир, друг Гриць, ректор Клименко, Геннадій Мусійович, Генріх Ярославович, пан учитель, Ігор Іванович, Ілля Володимирович, депутат Литвин, пан голова, Ольга Дмитрівна, товариш майор, Василь Васильович, Микола Костянтинович, професор Степаненко, добродійка Галина, пані Тетяна, пан Президент.

6. Запишіть у потрібній формі чоловічі та жіночі прізвища, імена по батькові.

Відвідали Дем’ян... Мирон... Чумак...; зустрілися з Анатол... Павл... Коломійц...; робота Серг... Ігор... Романчук...; перед Лукаш... Максим... Науменк...; подарували Юрі... Микол... Лукашенк...; прийшли до Опанас... Сав... Загоруйк... ; напишіть Ганн... Ілл... Щербак..; відвідайте Марі... Юрі... Закуртн...; повідомте Вір... Мефоді... Макаренк…; зустрілися з Софі... Костянтин... Глушак…; документи Ірин… Вітал... Черненк...; книжка Наді... Петр... Пугач..; заїдьте до Ольг... Михайл... Яковенк....

7. Запишіть у формі родового та давального відмінка подані сполуки.

Бєлих Сергій Іванович, Шевчук Ігор Антонович, Бідюк Андрій Георгійович, Гнатко Максим Леонідович, Дармохід Євген Дмитрович, Косонога Ілля Миколайович, Кузьо Олег Ярославович, Прибережний Дмитро Костянтинович.

Залузька Світлана Олександрівна, Шуя Антоніна Олегівна, Костиха Світлана Миколаївна, Гречило Надія Валентинівна, Добридень Оксана В’ячеславівна, Чубаха Стефанія Валеріївна.

Теоретична частина Кличний відмінок іменників

Найбільше труднощів викликає утворення кличного відмінка іменників, оскільки цей відмінок є характерним лише для української мови. Цей відмінок успадкований від давньоруської мови. Клична форма утворюється від іменників жіночого і чоловічого роду – назв осіб, а також від назв тварин, явищ природи, предметів при їх персоніфікації.

І. Клична форма іменників І відміни

1. Закінчення –о мають іменники твердої групи: Галино, колего.

2. Закінчення –е (-є) мають іменники м’якої та мішаної груп: Насте, Ілле, Маріє, Ксеніє.

3. Закінчення –ю мають іменники м’якої групи, що позначають жіночі пестливі імена: Галю, Таню, бабусю.

ІІ. Клична форма іменників ІІ відміни

1. Закінчення – у мають

А) іменники твердої групи (зокрема із суфіксами –ик-, -ок-, -к-): братику, синку, батьку;

Б) іншомовні імена з основою на г, к, х: Джеку, Генріху, Ніку:

В) деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий (крім ж): викладачу, товаришу.

2. Закінчення –ю виступає в іменниках м’якої групи: вихователю, лікарю, Геннадію, Костю.

3. Закінчення –е мають:

А) безсуфіксні іменники твердої групи: брате, Іване, Петре (але: діду, сину, тату);

Б) іменники м’якої групи із суфіксом –ець-: молодче, кравче (але: бійцю, знавцю, добровольцю);

В) деякі іменники мішаної групи (зокрема власні назви з основою на ж, дж і загальні назви з основою на р, ж): Довбуше, Джордже, газетяре.

ІІІ. Клична форма іменників ІІІ відміни

У кличному відмінку іменники ІІІ відміни мають закінчення –е: любове, Нініле, радосте. Такі форми вживаються переважно у поезії.

ІV. Клична форма іменників ІV відміни

У кличному відмінку іменники ІV відміни мають таке саме закінчення, як і в називному відмінку.

V. Кличний відмінок імен по батькові

Імена по батькові жіночого роду мають закінчення – о, імена по батькові чоловічого роду – закінчення –у: Ірино Петрівно, Петре Васильовичу.

VІ. Звертання, що складаються з кількох назв

1. У звертаннях, що складаються із двох власних назв (імені та по батькові) або із загальної назви та імені, обидва слова мають форму кличного відмінка: Григорію Семеновичу, тітко Маріє, друже Іване.

2. У звертаннях, із загальної назви і прізвища, кличну форму має загальна назва, а прізвище виступає у формі називного або кличного відмінка: добродійко Прищепа, пане Гожий.

3. У звертаннях, що складаються із двох загальних назв, кличну форму має обов’язково перше слово, а друге може виступати як у формі називного, так і кличного відмінка: добродію секретар (секретарю), товаришу майоре(майор).

Зверніть увагу!

1. У звертанні до чоловіка обидві загальні назви краще вживати у кличному відмінку (пане полковнику, добродію директоре), а у звертанні до жінки другу загальну назву доречніше вживати в називному (пані директор).

2. Оптимальна кількість іменникових компонентів у звертанні – не більш як два (конструкції типу Богдане Сергійовичу Кравчук, пані Тетяно Іванівно задовгі й тому недоречні у спілкуванні). Виняток становлять випадки, коли посада або звання є складним найменуванням: пані завідувач кафедри, товаришу начальник відділу.