4. Види неметалевих антикорозійних покриттів.

Неорганічні конструкційні матеріали. Силікатні матеріали. Керамічні матеріали.

Органічні сполуки. Полімерні матеріали. Пластмаси. Каучуки та гумові покриття. Графітові матеріали.

5. Інгібітори корозії металів.

Характер розподілу інгібіторів на поверхні металів. Шляхи впливу інгібіторів на корозійні процеси. Коефіцієнти гальмування . Адсорбційні інгібітори. Їхній вплив на механічні властивості металів. Інгібітори, що пасивують. Інгібітори кислотної корозії металів. Процеси кислотного травлення.

Техніка безпеки Загальні правила роботи в лабораторії

1. Інструктаж з техніки безпеки і його реєстрація в спеціальному журналі проводиться на першому занятті викладачем, що веде лабораторні заняття.

2. До початку заняття необхідно уважно ознайомитися з темою роботи, використовуючи методичні посібники, підручник і конспект лекцій.

3. Для проведення робіт студенти поділяються на групи, чисельність і склад яких визначається умовами виконання лабораторних робіт.

4. В хімічній лабораторії варто працювати в халаті. В лабораторії забороняється знімати і розвішувати верхній одяг, голосно розмовляти, приймати їжу, курити, включати і виключати рубильники і торкати прилади, що не відносяться до даної роботи.

5. Предмети, що не відносяться до даної роботи, не повинні знаходитися на робочому столі, їх необхідно залишити в спеціально відведених місцях.

6. Кожен реактив, прилад і інші пристосування для роботи повинні мати своє постійне місце.

7. Не можна залишати навіть на короткий час хімічні реактиви, зразки, розчини без етикеток у місцях для них не призначених.

8. По закінченні роботи установку необхідно привести в початкове положення, вимити посуд , прибрати робоче місце, виключити електронагрівальні прилади, закрити воду і газ.

9. Категорично забороняється проводити досліди, що не відносяться до даної роботи, без дозволу викладача.

Техніка безпеки і запобіжні заходи

1. Усі досліди, зв'язані з застосуванням або утворенням отруйних речовин, а також шкідливої пари і газів, дозволяється проводити тільки у витяжній шафі, дверцята якої повинні бути опущені на третину.

2. Забороняється робити досліди з вибуховими і вогненебезпечними сумішами. Досліди з малими кількостями (1-2 мл) легко займистих речовин (наприклад, зі спиртовими розчинами) проводять тільки на відстані від вогню.

3. При нагріванні і кип'ятінні розчинів у пробірці необхідно користуватися утримувачами, стежити за тим, щоб отвір пробірки не був звернений убік самого працюючого або сусіда по робочому столі. Цього особливо важливо дотримуватись при нагріванні концентрованих розчинів кислот і лугів.

4. Не слід нахилятися над судиною, в якій відбувається нагрівання або кип’ятіння рідини, щоб уникнути попадання в обличчя і очі бризок.

5. При розведенні концентрованих кислот (особливо сульфатної) і лугів треба невеликими порціями вливати кислоту (або луг) у воду, а не навпаки, безупинно перемішуючи розчин.

6. Роботи, пов'язані з застосуванням солей хромової кислоти, концентрованих кислот і лугів, виконувати тільки у витяжній шафі.

7. Якщо склянка з легко займистою рідиною перекинеться або ро-зіб'ється, треба негайно ж виключити всі пальники, що знаходяться поблизу, засипати розлиту рідину піском, зібрати його і перенести в призначену для цього залізну шухляду.

Надання першої допомоги

1. При запаленні пальної рідини на одязі працюючого необхідно негайно погасити полум'я на потерпілому, загорнувши його в азбестову або вовняну ковдру, яка повинна знаходитися в лабораторії на постійному, заздалегідь відомому місці.

2. При опіках концентрованими розчинами кислот обпалене місце промивають сильним струменем води протягом 2-3 хв, потім 2-3%-ним розчином соди, після чого накладають марлеву пов'язку, змочену 1- 2%-ним розчином перманганату калію. При сильних опіках треба після надання першої допомоги звернутися до лікаря.

3. При опіках концентрованими розчинами лугів обпалене місце промивають великою кількістю води доти, доки шкіра не перестане здаватися слизькою, потім змочують 1-2%-ним розчином борної або оцтової кислоти, після чого накладають марлеву пов'язку, змочену спиртовим розчином таніну або 1-2%-ним розчином перманганату калію.

4. При попаданні на шкіру хромового електроліту необхідно промити дану ділянку водою. Якщо утворилися бурі плями, їх потрібно відмити розчином, що складається зі спирту, соляної кислоти і води ( 1:1:2).

5. При опіках гарячим металом або склом обпалене місце багаторазово змочують розчином перманганату калію і спиртом, а потім змазують маззю від опіків.

6. При попаданні кислоти, лугу або якого-небудь іншого реактиву в очі треба їх промити великою кількістю води і негайно направити потерпілого до лікаря.

7. При отруєнні сірководнем, хлором, парами брому або оксидом вуглецю потерпілого треба вивести на свіже повітря, а потім направити до лікаря.

8. При отруєнні ціанистими сполуками, а також солями миш'яку або ртуті необхідно негайно звернутися до лікаря.

9. Щоб уникнути опіків, не можна брати незахищеними руками гарячі тиглі, зразки і т.п.

10. Про всі нещасні випадки необхідно відразу повідомити викладача.