- •Розділ 1 Природні умови та ресурси львівської області
- •1.1. Географічне положення
- •1.2. Особливості рельєфу території
- •1.3. Кліматичні умови як рекреаційні ресурси території
- •1.4. Внутрішні води та бальнеологічні ресурси
- •1.5. Біотичні ресурси
- •Розділ 2 населення львівської області
- •2.1. Загальна характеристика населення
- •2.2. Особливості місцевих звичаїв, традицій, побуту
- •Розділ 3 Історико-культурні та соціально-економічні ресурси львівсьої області
- •3.1. Коротка історична довідка
- •3.2. Історико-культурні об 'єкти
- •3.3. Соціально-економічні туристичні ресурси Львівської області
- •3.4. Проблеми та перспективи раціонального використання туристичних ресурсів
- •Висновки
- •Список використаних джерел
1.3. Кліматичні умови як рекреаційні ресурси території
Львівська область розташована у смузі помірно-континентального клімату. Така «перехідна» характеристика клімату зумовлена географічним розташуванням території області в помірних широтах і на «перехресті» шляхів міграції повітряних мас, а також специфічними рисами її поверхні (наявність заболочених рівнин, піщаних територій, височин та гір).
Як відомо, специфіку клімату визначають кількість тепла, яка одержується від Сонця, кількість тепла чи холоду які приносяться з повітряними масами, кількість опадів, випаровування, вітри, хмарність.
Кількість тепла, що приходить від Сонця, залежить від кута падіння сонячних променів на землю та від тривалості сонячного сяяння, що обмежується тривалістю дня, хмарністю, крутизною схилів та їх орієнтацією відносно Сонця(див.дод.Д).
Географічна широта Львівської області забезпечує можливість падіння сонячних променів на горизонтальну поверхню, в середньому, під кутом 41°, що можна спостерігати в обідню пору під час весняного та осіннього рівнодення. Максимальний кут падіння сонячних променів досягається в час літнього сонцестояння (62°), а мінімальний — в час зимового сонцестояння (17°). Як видно, діапазон змін кута падіння сонячних променів протягом року великий, що і обумовлює наявність сезонів: зими, весни, літа, осені [24].
Тривалість денної частини доби також залежить від географічної широти місця, бо визначається інтервалом часу між сходом і заходом сонця. У Львові цей час найдовшим є в липні і становить 16 год. 20 хв., а найкоротший у грудні – 8 год. 10 хв.
Орієнтація (експозиція) схилів та їх крутизна мають свій додатковий вплив на тривалість та інтенсивність прогріву поверхні землі і приземного шару повітря. В центрі області (на Розточчі) схили південної експозиції крутизною 15-20° одержують тепла стільки ж, скільки і горизонтальна поверхня в степовій частині України, а схили такої ж крутизни, але орієнтовані на північ можна прирівняти за кількістю сонячного тепла до горизонтальної поверхні на широті Санкт-Петербурга.
Тривалість сонячної інсоляції (сяяння) залежить від тривалості дня, але певну корекцію вносить хмарність. Львівська область належить до областей із значною хмарністю протягом усього року. При цьому слід пам'ятати, що хмарність в межах області нерівномірна і за сезонами, і територіально. Тривалість захмареного неба може досягати до 80% днів у грудні. Ймовірність ясного і малохмарного неба найвищі у серпні та вересні.
У період з малою хмарністю сонячне тепло є основним джерелом прогріву території, а тепло, що приходить з прогрітим повітрям — менш впливове. Зворотні висновки стосуються хмарних днів: вирішальне значення тоді має температура повітряної маси, що надійшла на територію області.
Повітряні маси, що приносяться на територію Львівської області мають різне походження: морське (північне, західне, південно-західне) та континентальне (східне та південно-східне).
Основними центрами атмосфери, що впливають на рух повітряних мас, які приходять на територію області, є наступні: Азорський та Сибірський максимуми та Ісландський мінімум. Активність центрів збільшується в зимовий період.
Сибірський максимум (зимою) формує сухе та холодне повітря, що зрідка досягає Львівської області. Частіше сюди приходить повітря з півночі — також морозне, але дещо вологіше. Періодично зимою приходить морське повітря з заходу та південного заходу — сире і тепле, що приносить снігопади і обумовлює відлиги. Повітря, що сформувалось над Атлантичним океаном в південних широтах є настільки впливовим, що серед зими може забезпечити підняття температури до 5-15°С тепла [14, с. 97].
В теплий період року материк Євразія прогрівається і зона високого тиску в Сибіру зникає. Послаблюється також Ісландський мінімум, а над Північним Льодовитим океаном формується зона високого тиску, який обумовлює міграцію холодних повітряних мас до півдня — в тому числі до Львівської області. Саме тому літом можливі швидкі зміни теплої погоди на холодну, антициклональної на циклональну.
Отже, для території області у всі сезони року характерними є швидкі зміни погоди, а разом з тим і різкі зміни метеорологічних показників — температури і вологості повітря, температури грунту, напряму і швидкості вітру, кількості опадів, атмосферного тиску. Типові характеристики основних метеорологічних показників показано в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Основні кліматичні показники Львівської області
Пункт |
Температура повітря, ºC |
Опади, мм |
Абсолютна вологість повітря, мб |
||||
максимум |
мінімум |
Сер.річна |
За холодний період XI-III |
За теплий період ІV-X |
За рік |
||
Броди |
+36,4 |
-34,9 |
7,5 |
210 |
481 |
691 |
9,0 |
Львів |
+36,0 |
-34,0 |
7,5 |
270 |
528 |
798 |
9,0 |
Мостиська |
+35,0 |
-35,0 |
7,5 |
271 |
525 |
796 |
9,4 |
Перемишляни |
+35,0 |
-36,0 |
6,8 |
166 |
498 |
664 |
9,1 |
Рава-Руська |
+35,5 |
-32,4 |
7,4 |
190 |
428 |
718 |
9,1 |
Самбір |
+35,0 |
-35,0 |
7,5 |
212 |
545 |
757 |
9,2 |
Стрий |
+36,7 |
-30,0 |
8,0 |
199 |
558 |
757 |
9,1 |
Турка |
+33,0 |
-39,0 |
6,0 |
277 |
668 |
945 |
8,3 |
