4. Вимоги до впровадження кмсонп.

Для впроваджен­ня КМСОНП вищий навчальний заклад повинен мати такі основні елементи Європейської кредитно-тран­сферної та акумулюючої системи (далі ЕСТS):

1) інформаційний пакет – документ, що містить за­гальну інформацію про вищий навчальний заклад, назви напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) із зазначенням обов'язкових та вибіркових курсів, методики і технології викладання, за­лікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання якості освіти тощо;

2) договір про навчання між студентом і вищим навчаль­ним закладом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, правила і джерела фінансування, система розрахунків);

3) академічну довідку оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі накопичення кредитів і за шкалою успішності на національному рівні, і за системою ЕСТS.

змісту на­вчання, цілей, засобів; контроль за результатами діяль­ності студентів здійснюється в процесі вивчення модуля і по його закінченні.

5. Організація модульного навчання.

Модульна технологія характеризується певними озна­ками, які відрізняють її від традиційної: сформульовані цілі діяльності, які доводяться студентам перед початком навчання; зміст навчання подається у формі модулів, які мають гнучку структуру і пристосовані до індивідуального вивчення; процес навчання передбачає використання різ­номанітних методів і форм залежно від одиниці

Модульне навчання передбачає створення модульного варіанта програми на­вчальної дисципліни, забезпечення навчального процесу дидактичними матеріалами, визначення типів, видів, ме­тодів контролю.

Від правильності побудови модульного варіанта про­грами залежить ефективність модульного навчання. Модульний варіант програми формується за певною схе­мою: матеріал програми розбивається на модулі; модуль охоплює кілька тем, об'єднаних спільними поняттями; у модулях поєднуються теоретичні і практичні питання; модульний варіант програми має передбачати відповід­ний перелік знань, умінь і навичок, окреслювати коло проблем, які підлягають контролю.

У межах навчальної дисципліни кожен модуль змістово пов'язаний з попереднім і наступним. Матеріал модуля може бути поділено на дрібніші структурні частини, тобто «навчальні елементи». Для кожного модуля і в його межах визначено конкретну мету вивчення і подано відповідні методичні вказівки.

З кожної навчальної дисципліни передбачено на се­местр 3 – 5 модулів. У деяких навчальних закладах для складання модулів відведено окремий час. Однак така схе­ма має певні недоліки: дещо умовний поділ дисципліни на модулі; вилучення з навчального процесу часу, необхідно­го для складання модулів; одночасне складання модулів з усіх дисциплін. Доцільніше складати модулі на заняттях за розкладом.

Навчальний матеріал кожного модуля містить голов­ні, базові та допоміжні теоретичні знання, практичні вміння і навички. Модульне планування передбачає виді­лення опорних знань і вмінь, які актуалізуються перед вивченням матеріалу нового модуля, а також системне повторення головних теоретичних знань, практичних умінь і навичок.