Концентратори (hub)

Концентратори (часто можна зустріти термін hub) являють собою пристрої, що працюють на фізичному рівні моделі OSI.

Точне визначення концентратора залежить від конкретної технології, використовуваної в мережі. Так, концентратори, які працюють у мережах Token Ring, кардинально відрізняються від аналогічних пристроїв, що використовуються в мережах Ethernet.

Концентратори здійснюють структурування кабельного середовища передачі з фізичною топологією типу «зірка» (star) і передають вхідні сигнали в інші сегменти середовища передачі.

Концентратори бувають двох типів:

• пасивні;

• активні.

Можна класифікувати за кількістю портів (5, 8, 10, 12, 16, 24) або швидкістю роботи 10, 100, 1000 Мбіт/с.

Пасивний концентратор

Пасивний концентратор не робить регенерацію сигналів, а тільки з’єднує разом сегменти середовища передачі. Через це кожен сегмент середовища передачі може мати довжину не більше від половини максимально можливої для використовуваної технології. Наприклад, якщо використовується неекранована вита пара, що дозволяє передавати сигнал між пристроями на відстані до 300 метрів, то кожен сегмент від пасивного концентратора до мережного пристрою може мати довжину не більше ніж 150 метрів. При використанні пасивного концентратора кожен мережний пристрій одержує сигнали, послані всіма іншими пристроями, підключеними до концентратора.

Активний концентратор

Активний концентратор активно бере участь у процесі передачі сигналу. По-перше, він відновлює і підсилює прийняті сигнали, що дозволяє збільшити максимальну довжину сегментів, які підключаються до концентратора, середовища передачі. По-друге, за допомогою активних концентраторів можна створювати досить складні ієрархічні мережні структури.

Існує два способи з’єднання концентраторів:

• через мережний порт;

• каскадним кабелем (для моделей, що підтримують каскад).

При з’єднанні концентраторів через мережний порт використовується кросовий кабель.

Дуже часто на концентраторах передбачають мережний порт MDI, що дозволяє з’єднати його з іншим концентратором прямим кабелем.

Мости (bridge)

Мости – інтелектуальні пристрої, які з’єднують локальні мережі і діють на другому (канальному) рівні. Робота мостів не залежить від протоколів більш високих рівнів. Вони приймають рішення щодо того, що робити з отриманим пакетом (forwarding decision). Фрейм із даними або передається в інший сегмент LAN, або не передається.

Адресація

Мости використовують МАС адреси джерела й одержувача для пересилання фреймів з одного сегмента LAN в інший.

Деякі правила використання мостів

• Мости не вміють фрагментувати фрейми.

• За винятком мостів, що транслюють, формат адреси джерела й одержувача повинен бути однаковим.

• З погляду призначення логічних адрес (наприклад, IP-адрес) усі станції, що спілкуються через міст, повинні належати до однієї логічної мережі.

Види мостів

Найбільш часто використовувані мости розподіляють на такі види:

• прозорий (transparent);

• міст, що використовує маршрут, підготовлений джерелом повідомлення (Source route bridge);

• транслятор (Translational);

• інкапсулятор (Incapsulation).

Прозорі мости (Transparent Bridges)

Прозорий міст поєднує два або більше сегментів LAN і пересилає пакети між ними. Як і інші мости, прозорий міст працює на канальному рівні моделі OSI.

Такого виду мости забезпечують об’єднання сегментів LAN, що використовують однакові протоколи канального та фізичного рівня. Прозорі мости не беруть ніякої участі в дослідженні або виборі маршруту для фрейму і не змушують робочі станції, підключені до сегментів, виконувати роботу, яка зв’язана з розрахунком маршруту пакета, що відсилається. Робота таких мостів абсолютно прозора для кінцевих користувачів, тобто робочі станції не змінюють режимів своєї роботи за наявності в мережі прозорого моста або за його відсутності. Міст виконує всю роботу, зв’язану з ухваленням рішення про пересилання пакета з одного сегмента LAN в іншій. При цьому міст відстежує, котрі станції, з якими Мас-адресами, знаходяться на кожному приєднаному до нього сегменті.