Мережний рівень

Відповідає за буферизацію і маршрутизацію в мережі, утворення єдиної транспортної с–ми.

Маршрутизація – істотна функція при роботі в глобальних мережах (з комутацією пакетів), коли необхідно визначити маршрут передачі пакета, виконати переклад логічних адрес вузлів мережі у фізичні. У ЛОМ між будь-якою парою вузлів є прямий шлях (маршрут), тому основна функція цього рівня зводиться до буферизації пакетів.

Прикладами протоколів канального рівня є протоколи Ethernet, Token Ring, FDDI, 100VG-AnyLAN.

Мережі з'єднуються між собою маршрутизаторами—пристроями, що збирають інформацію про топологію міжмережних з'єднань і на її підставі пересилають пакети мережного рівня в мережу призначення. Для передачі повідомлення від відправника, що знаходиться в одній мережі, одержувачу, що знаходиться в іншій мережі, потрібно зробити деяку кількість транзитних передач між мережами, або xonів (від hop — стрибок), кожного разу вибираючи відповідний маршрут.

Таким чином, маршрутом є послідовність маршрутизаторів, через які проходить пакет. Прикладами протоколів мережного рівня є протокол міжмережної взаємодії IP стека TCP/IP і протокол міжмережного обміну пакетами IPX стека Novell.

Транспортний рівень

• з сторони відправника переупаковує інформаційні повідомлення: довгі розбиваються на кілька пакетів, короткі поєднуються в один;

• з приймаючої сторони збирає повідомлення з пакетів.

Мережний рівень забезпечує буферизацію для тих кількох вузлів, які могли б передати свої повідомлення в той самий вузол мережі. Моменти прибуття пакетів можуть чергуватися. Задача цього рівня – правильний збір пакетів кожного повідомлення без зсуву і втрат.

Модель OSI визначає п'ять класів сервісу, що надаються транспортним рівнем. Ці види сервісу відрізняються якістю послуг, що надаються: терміновістю, можливістю відновлення перерваного зв'язку, наявністю засобів мультиплексування декількох з'єднань між різними прикладними протоколами через загальний транспортний протокол, а головне — здатністю до виявлення і виправлення помилок передачі, таких як спотворення, втрата і дублювання пакетів.

Всі протоколи, починаючи з транспортного рівня і вище, реалізуються програмними засобами кінцевих вузлів мережі — компонентами їх мережних операційних систем. Як приклад транспортних протоколів можна привести протоколи TCP іUDP стека TCP/IP і протокол SPX стека Novell.

Транспортний рівень є границею, вище якої за одиницю інформації розглядається тільки повідомлення, нижче – керований мережею пакет даних.

Сеансовий рівень

Забезпечує управління діалогом: фіксує, яка із сторін є активною в даним момент часу, надає засоби синхронізації. Останні дозволяють вставляти контрольні крапки в довгі передачі, щоб у разі відмови можна було повернутися назад до останньої контрольної крапки, а не починати все з початку. На практиці небагато застосувань використовують сеансовий рівень, і він рідко реалізується у вигляді окремих протоколів, хоча функції цього рівня часто об'єднують з функціями прикладного рівня і реалізують в одному протоколі.

Дозволяє двом додаткам на різних робочих станціях установлювати, використовувати і завершувати з'єднання, що називається сеансом. Сеанс створюється за запитом процесу користувача.

У запиті визначено:

• призначення сеансу зв'язку (адреса);

• партнер.

Сеанс може початися тільки в тому випадку, якщо прикладний процес партнера активний і згодний зв'язатися. На цьому рівні виконуються такі функції, як розпізнавання імен і захист, необхідні для зв'язку двох додатків у мережі. Любий користувач, ввівши ім'я і пароль, ввійшовши у мережу, створює сеанс.