1. Проектно-технологічний розділ
1.1 Технологічний аналіз деталі
1.1.1 Найменування деталі.
Деталь – кришка 136.00.15.702.01
1.1.2 Матеріал деталі:
а) Найменування – конструкційна, вуглецева сталь.
б) Марка деталі – сталь 20Х ГОСТ1050-88.
в) Хімічний склад матеріалу (табл 1.1)
Таблиця 1.1. Хімічний склад сталі 20 ГОСТ 1050-88
-
C
SI
Mn
Cr
Ni
Cu
S
P
As
не більше
0,17-0,24
0,17-0,37
0,35-0,65
0,25
0,25
0,25
0,04
0,035
0,08
г) Механичні властивості матеріалу (табл.1.2)
Таблиця 1.2. Механичні властивості матеріалу 20 ГОСТ 1050-88
-
ГОСТ
Стан поставки
НВ
МПа
%
не более
не менее
1050-88
Сталь калібрована: гарячекатана, кована та вкрита серебрянкою
2-ї категорії після нормалізації
5-ї категорії після нормалізації
5-ї категорії після відпалу або високого відпуску
410
490
390
25
7
21
55
40
50
-
-
-
1.1.3 Визначення коефіцієнту обробляємості матеріалу.
Розрахунок коефіцієнту обробляємості:
Кv=V60/VеТ (1.1)
де, V60 - швидкість різання при стійкості різців Т=60хв;
VеТ – швидкість різання при обробці еталонного матеріалу
Еталонна швидкість: - твердосплавні різці 135м/хв;
- швидкорізальні різці 75м/хв;
Кv=85/135=0,63
1.1.4 Визначення призначення матеріалу та степені оброблюваності.
Сталь призначена – без термообробки або після нормалізації – потрубки, штуцера, вилки, болти, фланці, корпуса апаратів та інші деталі з киплячої сталі, працюючі від -20 до 425°С;
після цементації та ціанування деталі, від яких необхідна висока твердість поверхні та невисока міцність серцевини (осі, кріпильні деталі, пальці, зірочки та інші).
Коефіцієнт степені оброблюваності – 0,9.
Висновки: матеріал деталі впливає на:
вибір виду вихідної заготовки;
вид термічної обробки та її особливості;
вид кінцевих операцій;
вибір та призначення режимів різання.
1.1.5 Опис конструкції деталі, її призначення та умови роботи у складальній одинциі
Деталь – кришка відноситься до класу дисків.
Зовнішня поверхня має ступінчатий центральний розмір ∅55f9, ∅45Н14, ∅3Н14. По торцю деталі є чотири отвори ∅7.
Основне значення для службового призначення деталі є ∅36,4Н9, а другорядне є кріпильні 4-и отвори ∅7.
1.1.6 Аналіз основних поверхонь деталі. Визначення етапів обробки кожної поверхні.
Таблиця 1.3. Аналіз основних поверхонь деталі
-
Найменуван-ня поверхні і розмір
Квалітет
Шорст-кість
Ra
Порядок обробки
Квалітет
Шорст-кість Ra
Техно-логічний допуск
1
2
3
4
5
6
7
Зовнішній
∅85h14
h14
12,5
Точіння чорнове
h14
12,5
0
-0,350
Внутрішній
∅36,4H9
H9
1,6
Розточування чорнове
H12
12,5
+0,250
0
Розточування напівчистове
H11
6,3
+0,160
0
Розточування чистове
H9
1,6
+0,062
0
Внутрішній
∅45H14
H14
12,5
Розточування чорнове
H14
12,5
+0,620
0
Зовнішній
∅55f9
f9
12,5
Точіння чорнове
Н12
12,5
+0,300
0
Точіння напівчистове
Н11
6,3
0
-0,190
Точіння чистове
f9
3,2
0
-0,250
Внутрішній
∅30H14
H14
12,5
Розточування чорнове
H14
12,5
+0,620
0
Зовнішній
∅50h14
h14
12,5
Точіння чорнове
h14
12,5
0
-0,620
12h15
h15
12,5
Точіння чорнове
h15
12,5
Торець 2,5js15
js15
12,5
Точіння чорнове
js15
12,5
Чотири отвори ∅7H14
H14
12,5
Свердління
H14
12,5
1.1.7 Аналіз технічних вимог.
Технічні вимоги на виготовлення деталі приводяться текстово на кресленні деталі над основним написом, а також можуть бути показані у вигляді умовних позначень.
Необхідно вибрати основні технічні вимоги і казати методи їх забезпечення.
Таблиця 1.4. Аналіз технічних вимог
Зміст
технічних вимог
Методи
забезпечення
Засіб
контролю
Допуск
соосності поверхні ∅55f9 і ∅36Н9 відносно
вісі поверхні А 0,1 мм допуск залежний
Забезпечується
обточуванням поверхні ∅55f9 на
токарно-гвинторізному верстаті із
базуванням по отвору ∅36Н9
Контрольні
центри, оправка і індикатор годинникового
типу
Позиційний
допуск 4-х отворів ∅7 поверхні ∅55f9
відносно вісі поверхні Б 0,05 мм
Забезпечується
пристроєм перевіреним по паспорту з
базуванням по поверхні ∅55f9
Комплексний
калібр
При визначенні якісної оцінки необхідно зробити наступні висновки про те, чи передбачає конструкція деталі:
можливість встановлення високопродуктивних методів обробки;
встановлення наявності поверхонь, важкодоступних для обробки;
визначення можливості безпосереднього вимірювання заданих на кресленні розмірів;
визначення поверхонь, які можуть бути використанні при базуванні;
по можливості усунення слюсарних робіт;
При кількісній оцінці визначаються коефіцієнт точності обробки та коефіцієнт шорсткості поверхні:
КТ.Ч=1-(1/АСР) (1.3)
де АСР - середній квалітет точності
АСР=(n1+2n2+3n3+….+17n17)/
(1.4)
де ni - число поверхонь деталі точністю від 0 до 17 квалітету.
Деталь технологічна, якщо КТ.Ч>0,8
КШ=1/БСР (1.5)
де БСР – середня шорсткість поверхні в Ra, мкм
БСР=(0,012n1+0.025n2+…..+50n14)/ (1.6)
де n1, n2….. n14 - кількість поверхонь які мають відповідну шорсткість.
Таблиця 1.5. Найменування поверхні
-
Найменування поверхні
Кількість
Квалітет
Параметр шорсткості
1
2
3
4
1. Торець розміром 12,5h15
2
15
Ra12,5
2. Торець розміром 3h14
2
14
Ra6,3
3. Зовнішній діаметр ∅55f9
1
9
Ra3,2
4. Кільцева канавка розміром 2h14
1
14
Ra12,5
5. Зовнішня поверхня розміром 50 h14
1
14
Ra12,5
6. Зовнішня поверхня розміром 85 h14
1
14
Ra12,5
7. Отвір діаметром ∅30
1
14
Ra12,5
8. Отвір діаметром ∅36,4Н9
1
9
Ra1,6
9. Отвір діаметром ∅45
1
14
Ra12,5
10. 4-и отвори діаметром ∅7Н14
4
14
Ra12,5