4.Конструювання систем каналізації промислових підприємств

Трасування каналізаційних мереж з різними стоками територією підприємства дуже складне завдання через велику їх насиченість в проїздах між цехами.

Труби виробничої і побутової каналізації дозволяється прокладати в одній траншеї, при цьому

- відстань між стінками труб повинна бути - не менше 1,5 м,

- від газопроводів високого тиску – 2 м,

- відстань від зрізу фундаментів будівель до труб повинна бути

• для самопливних мереж - не менше 3 м

• для напірних - 5 м

• а для мереж зі стоками, що вміщують сірководень та інші отруйні гази – 6 м.

4.1 Конструювання мереж виробничої каналізації

Всі інженерні мережі на території підприємства проектуються як єдина система із врахуванням розташування всіх споруд і цехів, при цьому повинні враховуватись умови прокладання і ремонту мереж.

Найчастіше для виробничої каналізації використовуються керамічні та азбестоцементні труби, але можуть використовуватися бетонні, залізобетонні, чавунні, сталеві, скляні, полімерні тощо.

Вимоги: Труби повинні бути міцними в статичному положенні, водонепроникненими, стійкими проти корозії.

Так, для транспортування агресивних стічних вод використовуються кислотостійкі керамічні труби із зарубкою стиків кислотостійкою сумішшю.

А для слабоагресивних стічних вод можуть використовуватись азбестоцементні труби також із зарубкою стиків кислотостійкою сумішшю.

Вентиляція виробничої каналізації може бути як і побутової каналізації, але при наявності шкідливих газів влаштовуються спеціальні стояки із верхнього проміжного колодязя, при необхідності може бути влаштована штучна витяжна вентиляція.

4.2 Облаштування перкачування виробничих стічних вод

Приймальні резервуари виробничих стічних вод і насоси можуть розташовуватись безпосередньо в цехах при відсутності у воді шкідливих газів.

Приймальні резервуари можуть бути спільними при різних типах стічних вод, але обов'язково повинні бути окремими при стічних водах, при змішуванні яких можуть утворюватись шкідливі або вибухонебезпечні гази, або випадають в осад речовини із сірководнем або токсичними і шкідливими газами із нафтопродуктами.

Кислі стічні води перекачуються кислотостійкими насосами, а лужні фекальними, обов'язково повинні бути резервні насоси.

ПРИМІТКА: бажано мати однотипні насоси для перекачування різного типу стоків.

Виробничі стічні води можуть поступати в мережу дуже нерівномірно як за кількістю так і за концентрацією забруднюючих речовин, особливо це спостерігається при кислотовміщуючих стоках.

Підвищення кислотності сильно руйнує труби, тому використовуються резервуари – усереднювачі, де проходить усереднення концентрації стічних вод.

4.3 Очищення виробничих стічних вод

При очищенні виробничих стічних вод можуть використовуватись такі самі методи, як і для побутових стічних вод – механічні та біохімічні, при цьому використовуються і так самі споруд, а також специфічні:

• сита різного типу (барабанні, дискові),

• радіальні відстійники,

• нафтопастки,

• жироуловлювачі,

• фільтри,

• мікрофільтри тощо.

Проте на багатьох виробництвах для очищення певних видів стічних вод використовуються хімічні та фізико-хімічні методи.

Хімічні методи забезпечують видалення речовин шляхом хімічних реакцій між забруднювачем і реагентами, які уводяться в стічні води.

В результаті окислювально – відновлювальних процесів утворюються гази або осад, який потім затримується у відстійниках.

Дуже часто використовується нейтралізація кислих стоків лужними (лужними реагентами) або навпаки, проходить коагуляція і випадання осаду.

При фізико-хімічних методах частіше використовується:

• сорбція (поглинання домішок відповідними зернистими матеріалами),

• екстракція (поглинання домішок розчинником, який уводиться в воду),

• евапорація (відгонка забруднювачів парою),

• коагуляція (обробка реагентами і утворення зависі, яка потім осідає),

• флотація (уведення бульбашок повітря, які спливають і затримують забруднення).

Для прикладу можна навести деякі виробництва, де використовуються відповідні способи очищення стічних вод:

• переробка харчових продуктів (ковбасні, консервні, пивоварні, цукрові, молочні, сироварні заводи) – механічні та біохімічні;

• обробка волокнистих речовин (обробка льону, коноплі, ткацькі, красильні тканин) – фізико-хімічні, біохімічні, хімічні;

• отримання кольорових та чорних металів (металургійні, мідеплавильні, свинцево-цинкові, машинобудівні), гірничорудні (шахти, збагачувальні) – механічні, фізико-хімічні, хімічні;

• отримання штучного каучуку та штучних волокон – механічні, фізико-хімічні, хімічні, біохімічні.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Орлов В.О. Безпечна експлуатація інженерних систем і мереж /В.О.Орлов, В.О.Шадура, В.Л.Филипчук, В.О.Зощук.- Рівне: НУВГП, 2014.- 211 с.

2.Кравченко В.С. Водопостачання і водовідведення: [Підручник] /В.С.Кравченко, М.М.Гіроль, Т.С.Мацнєва.- Рівне: НУВГП, 2007.-432 с.

3.Орлов В.О. Водопостачання промислових підприємств : [Навч.посібник] / В.О.Орлов, Л.Л.Литвиненко, А.М.Орлова.- К. : Знання, 2014.- 278 с.

5.Орлов В.О. Водопостачання та водовідведення : [Підручник] / В.О.орлов, Я.А.тугай, А.М.Орлова.- К.: Знання, 2011.- 359 с.

6.Воронов Ю.В. Водоотведение и очистка сточных вод : [Учебник для вузов]/ Ю.В.Воронов, С.В.Яковлев.-М.: Издательство Ассоциации строительніх вузов,2006.-704 с.