- •Кумарини та хромони
- •Буркун лікарський –Melilotus officinalis
- •Гіркокаштан звичайний –Aesculus hippocastanum
- •Пастернак посівний – Pastinaca sativa
- •Смоковниця звичайна –(інжир, фігове дерево ) – Figus carica
- •Флавоноїди
- •Хвощ польовий -Equisetum arvense
- •Пижмо звичайне -Tanacetum vulgare
- •Кропива собача п’ятилопатева-Leonurus quinguelobatus
- •Липа серцелиста -Tilia cordata
- •Цмин пісковий –Helichrysum arenarium
- •Сухоцвіт багновий –Gnaphalium uliginosum
- •Череда трироздільна –Bidens tripartita
- •Гірчак перцевий –Polygonum hidropiper
- •Гірчак почечуйний –Polygonum persicaria
- •Спориш звичайний –Polygonum aviculare
- •Волошка синя –Centaurea cyanus
- •Гінкго дволопатеве –Ginkgo biloba
- •Бузина чорна – Sambucus nigra
- •Золотушник звичайний – Solidago vulgare
- •Евра шерстиста –Aerva lanata
- •Родовик лікарський –Sanquisorba officinalis
- •Гірчак зміїний – Polygonum bistorta
- •Перстач прямостоячий –Potentilla erecta
- •Чорниця звичайна –Vaccinium myrtillus
- •Черемха звичайна –Padus avium
- •Беладона звичайна – Atropa belladonna
- •Блекота чорна –Hyoscyamus niger
- •Дурман звичайний –Datura stramonium
- •Чистотіл звичайний –Chelidonium majus
- •Раувольфія зміїна –Rauwolfia serpentinа
- •Барвінок малий –Vincа minor
- •Мак снодійний – Papaver somniferum
- •Термопсис ланцетоподібний –Thermopsis lanceolata
- •Ефедра хвощова (ефедра гірська ) –Ephedra equisetina
- •Барбарис звичайний –Barberis vulgaris
- •Катарантус рожевий-(барвінок рожевий) -Catharanthus roseus
- •Софора товстоплодна-Sophora pachycarpa
- •Мачок жовтий (глауцинум жовтий)–Glaucinium flаvum
- •Перець стручковий –Capsicum annuum
- •Глечики жовті – Nuphar luteum
- •Очиток великий –Sedum maximum
- •Живокіст лікарський –Symphytum officinale
- •Левзея сафлороподібна, великоголовник сафлороподібний –Leuzea carthamoides
- •Квасоля звичайна –Phaseolus vulgaris
- •Гірчиця сарептська, гірчиця сиза –Brassica juncea Syn. Sinapis juncea
- •Малина звичайна –Rubus idaeus
- •Омела біла –Viscum album
- •Часник городній –Allium sativum
- •Цибуля городня –Allium cepa
- •Лопух великий – Arctium lappa
- •Парило звичайне –Aqrimonia eupatoria
- •Маточкове молоко –Las Apis
- •Прополіс (бджолиний клей) – Propolis
Гіркокаштан звичайний –Aesculus hippocastanum
Насіння гірко каштана – Semina Hippocastani
Родина гіркокаштанові – Hippocastanaceae
Народна назва: кінський каштан.
Хім. склад сировини. Насіння містить глікозиди кумаринів – ескулін, який розщеплюється на ескулетин і глюкозу. Ескулетин являє собою 6,7 – діоксикумарин. Є також глікозид фраксин, який розщеплюють на глюкозу і фраксетин (6- меток син-7,8 – діоксикумарин ); з інших речовин містяться тритерпенові сапоніни (есцин ), флавоноїди
(похідні кверцетину і кемпферолу), цукри ( ксилоза, глюкоза, глюкуронова кислота), крохмаль ( до 50%), жирна олія
(6-8%), білкові речовини (8-10%), дубильні речовини
( близько 1%), гіркоти, ферменти.
Фармакологічна дія та застосування. Справляє антикоагулюючу, венотонізуючу дію, зміцнює стінки капілярів, зменшує запальний та алергійний набряки. Застосовується для профілактики тромбозів при венозному застої, розширенні вен нижніх кінцівок, геморої.
Лікарськi форми та засоби . Ескузан, есцин ( водно – спиртовий екстракт), есцин-гель (на основі сапонінів ).
***
Пастернак посівний – Pastinaca sativa
Плоди пастернаку посівного – Fructus Pastinacae sativae
Родина селерові – Apiaceae
Хім. склад сировини. Сировина містить фурокумарин (1%) : ксантотоксин, бергаптен, сфондин, іператорин; флавоноїди, ефірну олію.
Фармакологічна дія та застосування. Справляє фотосенсибілізувальну та спазмолітичну дію (впливає на коронарні судини і запобігають нападам стенокардії).
Лікарськi форми та засоби. Бероксан застосовують при вітиліго, гніздовій алопеції ( плішивості ). Пастинацин – при коронарній недостатності, стенокардії, захворюваннях нирок та травного каналу.
***
Смоковниця звичайна –(інжир, фігове дерево ) – Figus carica
Листя смаковниці – ( інжир) – Folia Figi caricae
Плоди смаковниці – Fructus Figi caricae
Родина шовковицеві – Maraceae
Хім. склад сировини. Листя містить фурокумарини: псорален, ангеліцин, бергаптен; рутин, віт.С , ефірну олію. Плоди інжиру містять віт. С, каротиноїди, віт.В1,В2,В6, Д , РР; ферменти протеїназу, ліпазу, діастазу; цукри ( до 75%), білки (4-6%), жири, пектинові речовини, органічні кислоти, слиз.
Фармакологічна дія та застосування. Препарати листків справляють фотосенсибілізувальну дію, плодів – легку проносну, відхаркувальну дію. Застосовують препарат їз листя псоберам при вітиліго, алопеції . Плоди застосовують при закрепах.
Лікарськi форми та засоби. З листя виготовляють псеберан, із плодів –кафіол, регулакс .
***
Хромони – група органічних сполук фенольного
характеру їз загальною формулою С6 С3, в основі яких лежить 9,10 бензо –пірон.
Фізичні та хімічні властивості. Хромони – кристалічні речовини, розчинні в органічних розчинниках ; їх глікозиди розчиняються у воді, а в органічних розчинниках практично нерозчинні . В УФ- променях мають жовту або зеленувато-жовту флуоресценцію, деякі – блакитну , коричневу або жовто-коричневу.
Фармакологічна дія та застосування . Природні хромони мають різні фармакологічні властивості. Вони діють як спазмолітики на непосмуговані мязи внутрішніх органів, проявляють коронаророзширювальну й антибактеріальну активність. Медичне застосування мають лише фуранохромони ( еклін, вісні гін ) при спазмах сечовивідних шляхів, бронхоспазмах, хронічній стенокардії.
***
Кріп звичайний –Anethum graveolens
Плоди кропу запашного – Fructus Anethi graveolentis
Родина селерові – Apiaceae
Хім. склад сировини. Плоди містять фуранохромони
(віснагін, келін, піранокумарин віснадин); флавоноїди
(кверцетин, ізорамнетин, кемпферол); ефірної олії ( до 4%), у складі якої карвон, феландрен і лимонен, жирна олія.
Фармакологічна дія та застосування . Справляє спазмолітичну, сечогінну, вітрогінну дію.
Лікарські форми та засоби. Настій, збори, препарат анетин.
***
Віснага морквоподібна –Visnaga daucoides Gaerth., або син. Амі зубна- Ammi visnaga
Плоди віснаги моркво подібної – Fructus Visnagae daucoides ( Fructus Ammi visnagae)
Родина селерові – Apiaceae
Хім. склад сировини. Плоди містять похідні кумарину: умбеліферон, ескулетин, скополетин; фуранохромони: келін, вiснагін; флавоноїди, дубильні речовини, органічні кислоти, мікроелементи, ефірну та жирну олії.
Фармакологічна дія та застосування. Справляє спазмолітичну, діуретичну, літолітичну, жовчогінну, протизапальну дію. Застосовують при ниркових кольках і спазмах сечоводу – препарат авісан; при бронхоспазмах і стенокардії – препарат калін.
Лікарські засоби. Авісан, уролесан, фітоліт.
***
