2. Основні експортно – економічні зв’язки

Іран володіє 16% світових запасів природного газу. Основні родовища розташовані на шельфі Перської затоки і на північному сході країни.

У 2005 році Іран поставляв щорічно 7 млрд кубометрів газу до Туреччини. В наш час ведеться будівництво газопроводу від родовища Південний Парс до заводу зі зрідження природного газу на острові Кіш у Перській затоці. Обговорюється будівництво газопроводу «Іран — Пакистан — Індія». У 2005 році був відкритий газопровід «Іран — Вірменія».

Структура експорту Ірану в 2010 році[17]
Нафта, газ				$66.21 млрд.
Інше				$21.32 млрд.

Для розширення експорту газу може бути зроблена спроба відновити мережу газопроводів IGAT, в тому числі IGAT-1 потужністю 9,6 млрд кубометрів на рік, побудований в 1970 році для здійснення поставок газу до Вірменії і Азербайджану, і IGAT-2 потужністю 27 млрд кубометрів на рік, будівництво якого не було завершено у зв'язку з Ісламської революцією в 1979 році. Обидва газопроводи потребують реконструкції. Їх розконсервація може дозволити Ірану постачати газ через Україну в ЄС. Як альтернатива розглядається розширення діючого газопроводу з Ірану до Туреччини і далі до Греції.

В окремі роки увезення товарів і послуг доходив майже до 32% ВВП. Економічна криза призвела до скорочення імпорту і складала у 90-х роках 22 млрд. дол. США (у поточних цінах). З цієї суми майже 4 млрд. дол. США були витрачені на закупівлю зброї й інші цілі; частина, що залишилася, розподілялася між сировиною і напівфабрикатами (60%), засобами виробництва (25%), головним чином промисловим і транспортним устаткуванням, і споживчими товарами (15%), в основному продовольством і медикаментами.

Основні зовнішньоторговельні партнери Ірану - Німеччина, Японія, Великобританія, Італія, Туреччина, Південна Корея, Франція і Швейцарія.

За результатами 2011 року обсяг товарообігу Ірану зі 133 країнами становив понад 139 млрд доларів, а економічне зростання перевищило 4%".

ІІ. Державний устрій.

1. Органи влади

Іран - ісламська республіка. Діє конституція, схвалена на всенародному референдумі 2-3 грудня 1979 р., з наступними поправками, прийнятими на референдумі 28 липня 1989 р.

Духовний лідер Ісламської Республіки Іран Аятоллах Хаменеї

Вища офіційна особа держави - верховний релігійний лідер чи Керівник. Нинішній Керівник Ісламської Республіки Іран - аятола Сейєд Алі ХАМЕНЕЇ (ayatollaah Seyed Ali Khamenei). Цей пост довічно може займати тільки факіх (богослов). Функції керівника ІРІ: визначення генеральної лінії в політиці країни, контроль за її реалізацією, рішення про проведення референдумів, командування збройними силами, оголошення війни або миру, призначення і зміщення з постів вищих посадових осіб, підписання указу про призначення президента після його обрання, оголошення амністіїі або пом'якшення вироків. Керівника ІРІ обирають зі свого складу Збори експертів, які складаються з обраних за підсумками загального голосування шаріатських факіфів в кількості близько 80 осіб. Функції Зборів експертів: організація, підготовка і проведення виборів керівника ІРІ, розробка поправок до конституції. Кількість експертів, порядок їх обрання регулюється законом, що приймається на засіданні Наглядової ради. Нинішні збори експертів третього скликання. Обрані 23 жовтня 1998 р. Кількість членів - 86. Голова - Алі МЕШКІНІ (Ali Meshkini).

Наглядова рада складається з 6-ти мусульман-юристів, які призначаються особисто Керівником держави, і 6–ти депутатів меджлісу (парламенту) – строком на 6 років. Крім того, у функції Наглядової ради входять: контроль за відповідністю всіх рішень парламенту положенням ісламу і конституції, контроль за президентськими і парламентськими виборами, проведенням референдумів. Цей орган розглядає всі нормативні акти, що набувають чинності тільки після його затвердження. При цьому Наглядова рада має право вето. Голова Наглядової ради - Ахмад ДЖАННАТІ (Ahmad Jannati).

Президент очолює виконавчу владу в країні і є другою по значущості вищою офіційною особою після Керівника держави. Президент обирається загальним прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки. Допускається переобрання президента на другий (але не більше) термін. Відповідно до конституції ІРІ обов'язкова приналежність президента до офіційної релігії країни – ісламу шиїтського спрямування. На президента покладаються: відповідальність за дотримання конституції, керівництво виконавчою владою (за винятком тих питань, які безпосередньо відносяться до прерогатив Керівника), призначення міністрів і представлення їх парламенту, підписання договорів і угод з іншими державами.

Президент Ісламської Республіки Іран - Хасан РОУХАНІ (Hassan Rouhani), обраний 14 червня 2013 р., став на восаду 3 серпня 2013 р.

Законодавча влада – здійснюється однопалатним парламентом (меджлісом) - Зборами ісламської ради, що обираються загальним прямим і таємним голосуванням терміном на 4 роки у складі 270 депутатів ( залежно від кількості населення). Нинішній Меджліс обрано 2 березня і 4 травня 2012 р. Голова Меджлісу - Алі ЛАРІДЖАНІ (Ali Larijani), обраний 28 травня 2012 р. Очолює парламент з 2008 р.

Виконавча влада належить уряду на чолі з президентом. Уряд сформовано 4 серпня 2013 р. Глава уряду - президент Ісламської Республіки Іран - Хасан РОУХАНІ ((Hassan Rouhani).

Політичні партії

Після революції 1979 р., з приходом до влади аятолли Хомейні, офіційної заборони на діяльність партій не було, але фактично почалось переслідування нерелігійних політичних організацій. Після оголошеного властями в грудні 1988 р. дозволу на офіційну реєстрацію політичних партій і організацій, які не ставили собі за мету зміну існуючого режиму, до кінця 1990 р. було зареєстровано біля 500 партій, які є релігійними або громадськими організаціями. Фактично в країні існує тільки одна партія (опозиційна) - Рух за свободу Ірану(РСІ).

Демократична партія Іранського Курдистану (Democratic Party of Iranian Kurdistan). Заснована в 1945 р. 19 серпня 1979 р. діяльність партії було заборонено. Веде збройну боротьбу з режимом ІРІ за надання автономії іранським курдам. Налічує 54 тис. членів. Генеральний секретар - Мустафа ХАСАНЗАДЕ (Moustapha Hassahzadeh).

Народна партія Ірану - НПІ (Tudeh Party). Заснована в 1941 р. іранськими комуністами і демократично настроєними діячами. В 1949 р. була оголошена поза законом і працювала в нелегальних умовах до березня 1979 р. У березні 1979 р. перейшла на легальне становище. Знову була заборонена іранськими властями на початку травня 1983 р. Перший секретар ЦК - Алі ХАВАРІ(Ali Khavari). Друкований орган ЦК НПІ - газета "Намєє мардом"(Nameh -e-Mardom).

Об'єднаний фронт консерваторів (Джабхе-йе моттахед-е осульгаран) - ОФК (проходить також як Об'єднаний фронт захисників принципів (The United Front of Prinsiplists - UFP). Ультраправий блок. Створений до парламентських виборів 2008 р. в умовах посилення міжнародного тиску на Іран. Штаб фронту складає т. з. група ''7+8'' (члени раніше утвореного Комітету по об'єднанню консерваторів-традиціоналістів). До числа основних партій та організацій входять 14 партій і груп, які утворили Фронт вірних лінії імама Хомейні. Серед них Партія ісламської коаліції (''Моталефе''), Ісламське товариство інженерів, ''Товариство вірних ісламській революції'' (''Ізаргаран''), Товариство ''Шукаючих шлях'' (''Рахпуйан'') та інш. Лідери - Алі Ларіджані (Ali Larijani) та Мохаммад Багер ГАЛІБАФ (Mohammad Bagher Ghalibaf). Генеральний секретар - Х.АСГАРУЛАДІ (H.Asgaruladi).

Рух за свободу Ірану - РСІ (Nehzat Azadi; Liberation Movement of Iran). Опозиційна партія. Заснована у травні 1961 р. Засновник - Мехді БАЗАРГАН. Генеральний секретар - вакансія. РСІ проводить напівлегальну діяльність, так як офіційна влада все ще відмовляє партії у реєстрації. 27 липня 2002р. ісламський суд Тегерана прийняв рішення про розпуск партії. РСІ діє напівлегально.

Товариство нескореного духівництва - ТНД (Ruhaniyoun). Політична організація поміркованих сил Ірану (прагматиків). Голова - аятола Мохаммад Реза МАХДАВІ - КЯНІ (Mohammad Reza Mahdavi-Kjani). Друкований орган - газета "Ресалят"(Risala'at).

Фронт участі ісламського Ірану (Islamic Iran Participation Front). Партія. Створена в 1998 р.

Об'єднує прихильників президенту Ірану Мохаммада Хатамі. Генеральний секретар - Мохаммад Реза ХАТАМІ (Mohammad Reza Khatami).