- •Для використання тепла технологічних газів
- •Загальні відомості і вихідні дані для розрахунку
- •2.Вибір типу визначення основних розмірів котла-утилізатора
- •3. Визначення коефіцієнта теплопередачі.
- •4. Визначення теплових втрат.
- •5. Визначення паропродуктивності котла утилізатора.
- •6. Аеродинамічний розрахунок.
- •Література
2.Вибір типу визначення основних розмірів котла-утилізатора
Гази перед котлом мають невисоку температуру tг’=........С, а абсолютний тиск насиченої пари складає всього р =.......... ат. В цих умовах найбільш підходить газотрубний котел-утилізатор з великим об’ємом, який відрізняється простотою у відношенні обслуговування і великою надійністю. Оскільки використовується тепло цінних технологічних газів, котел використовується з високим ступенем газощільності. Конструкція котла показана на рис. 1.
Середня температура газу tсер = (tг’+ tг”)/2.
При значенні середньої температури газу знаходять теплофізичні параметри газу: коефіцієнт кінематичної в’язкості ; коефіцієнт теплопровідності ; критерій Прандтля Pr, користуючись таблицю Д1 додатка.
Густина технологічного газу визначається за формулою
t
=
o
,
(2.1)
де о- густина газу при нормальних умовах, о = 1,26 кг/м3.Визначають густину газу для температур: tг’, tсер, tг” відповідно
вх, сер, вих.
Масова витрата газу через котел-утилізатор М=Voo, кг/год.
Приймаємо середню швидкість димових газів wсер при температурі tсер в межах 10...15 м/с. Необхідну площу поперечного перерізу труб знаходимо за формулою (м2)
Fтр
=
(2.2)
Труби вибирають сталевими і розташування їх в трубній решітці приймають по кутам рівнобічного трикутника.
Труби приймають у відповідності з сортаментом сталевих труб з внутрішніми діаметрами 40; 50; 60 мм і товщинами стінки 3,5; 4,0; 4,5; 5,0 мм.
Кількість труб, що розташовуються на трубній дошці, знаходять за формулою
n=
4 Fтр/(
)
(2.3)
В поперечному перерізі котла-утилізатора передбачають паровий простір, отвір для циркуляції води і люк в перегородці для очищення від накипу міжтрубної частини.
3. Визначення коефіцієнта теплопередачі.
Коефіцієнт тепловіддачі конвекцією від димових газів до стінок труб при поздовжньому русі газів в трубах [1, с 41].
к=
0,023
Pr0,4CtCl,
(3.1)
де dе – еквівалентний діаметр, м; для круглих труб еквівалентний діаметр дорівнює внутрішньому, тобто dе = dвн; Ct і Cl – поправочні коефіцієнти. Приймають при охолодженні газів Ct=1,06 і при l/dвн>50 Cl =1.
Критерій Рейнольда wсер dе / порівнюють з граничним значенням 10000. Формула (2.4) правдива при Re>10000.
Теплообмін випромінюванням в умовах невисокої температури газу і невеликому значенні ефективної товщини газового шару тепловіддачу збільшує в малій степені, тому не враховується.
Знаходять температуру насичення пари tнп при тиску р за таблицею Д2 додатка. Таку саму температуру має вода на лінії насичення при тиску р.
Температурний напір t, тобто осереднена по усій поверхні нагріву різниця температур обігріваючого і обігріваємого середовищ, яка залежить від взаємного напрямку руху середовищ.
Знаходять різницю температур середовищ: газового і води, яка має однакову температуру tнп як з боку входу газів, так і з боку виходу газів.
tб = tг’ – tнп; tм = = tг” – tнп.
Температурний напір t =( tб - tм )/ ln(tб / tм )
Коефіцієнт теплопередачі випарної поверхні [1, c. 37]
k
=
,
(3.2)
де 1 =к; - коефіцієнт забруднення поверхні нагріву, приймаємо
= 0,005.
Втрати тепла котлом-утилізатором в оточуюче середовище приймаємо (з наступною перевіркою) qо.с. = 1,0 %.
Тепло, яке передається газами в котлі:
Q = (M/o)cсер(tг’- tг”), (3.3)
де cсер – середня об’ємна теплоємність газів, приймають cсер = 1,388 КДж/(м3 К).
Поверхня нагріву котла-утилізатора
F
=
=
(3.4)
Довжина труб
l = F/(dвнп) (3.5)
