Метод бухобліку та його елементи.
Метод бухобліку – це сукупність спеціальних прийомів за допомогою яких вивчають його предмет.
Бухоблік вивчає свій предмет за допомогою хронологічного та систематичного спостереження.
Вимірювання госп засобів і процесів.
Реєстрація та класифікація данних з метою їх
Узагальнення інф з метою звітності.
Облікові дани формуються за допомогою таких елементів методу:
Документування. Це спосіб первинного спостереження і відбраження господарських операцій у первинних бух. документах.
Інвенраризація. Це метод підтвердження достовірності даних бух обліку який полягає у виявленні фактичної наявності і стану залишків майна підприємства шляхом їх описування, підрахунку і оцінювання та зіставлення отриманих даних з даними бухобліку.
Оцінювання. Це спосіб грошового вимірювання об’єктів бухобліку сутність якого полягає в перерахунку натуральних та трудових характеристик об’єктів обліку у вартісні.
Калькуляція. Це метод обчислення собівартості, виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг шляхом вимірювання та розподілу витрат які належать до того чи іншого об’єкта калькулювання.
Рахунки. Це спосіб систематичного спостереження поточного групування та відображення інформації про стан та зміни в складі окремих об’єктів обліку.
Подвійний запис. Це метод відображення кожної господарської операції
Бух баланс. Це метод узагальнення даних про майно суб’єкта господарювання за видами і джерелами утворення у грошовому вимірі на певну дату.
Фінансова звітність. Це метод підсумкового узагальнення і одержання системи економічних показників які характеризують господарську діяльність підприємства за звітній період.
Методи спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації. Вимірювання здійснюють оцінювання і калькулювання.
Реєстрацію та класифікацію проводять на рахунках за допомогою подвійного запису.
Узагальнення інформації з метою звітності відбувається в бухбалансі та фінансовій звітності.
Бух баланс.
Бухбаланс – це метод узагальнення даних про склад майна суб’єкта діяльності на певну дату.
У практиці бухобліку існують таки види балансів:
Початковий (вступний) – складається на дату створення підприємства.
Річний – складається за календарний рік.
Періодичний – складається за проміжні звітні періоди.
Об’єднувальний – складається призлитті кількох підприємств в одне.
Розподільний – складається у разі поділу одного великого пеідприєммства на декілька меньших.
Зведений – об’єднанням підприємств і містить звітні дані всіх суб’єктів господарвання.
Консолідований – шляхом впорядованого додавання показників фінансової звітності дочірніх підпримств до аналогічних показників фінансової звітності материнського підприємства з урахуванням внутрішно-груповий заолишків.
Ліквідаційні – баланс формується у випадку ліквідації підприємств.
Змістовна частина балансу визначається його будовою та структурою.
Типи операції які спричинюють зміни у балансі.
Спричиняє структурні зміни в активі балансу. Одна стаття активу збільшується а інша зменшується на однакову суму. Загальний підсумок балансу не змінюється.
Спричиняє структурні зміні в пасиві балансу: Одна стаття пасиву збільшується а інша зменшується на однакову суму.
Спричиняє однозначне збільшення статей активу і пасиву балансу.
Спричиняє однозначне зменшення статей активу і пасиву балансу. Загальний підсумок балансу зменшується.
Рахунки бухобліку і подвійний захист.
Бухрахунок – це спосіб сестиматичного спостереження, поточного групування та відображення інформації про стан та зміни у складі окремих об’єктів обліку.
Залежно від виду об’єктів бухрахунки поділяють на активні та пасивні.
Активні – призначені для обліку наявності та руху засобів і відкриваються для об’єктів, які відображаються в активі бухбалансу.
Пасивні – призначені для обліку наявності та зміни джерел утворення і відкриваються для об’єктів які відображаються в пасиві балансу.
Класифікують:
За економічним змістом:
А) Рахунки господарських засобів – призначені для відображення наявності та руху засобів. Залежно від виду активів рахунки поділяються на рахунки для обліку: необоротних активів, запасів, грошових коштів у разрахунках.
Б) рахунки джерел формування засобів – відображають наявність та рух джерел. Поділяються на рахунки для обліку: власних джерел, залучених джерел.
В) рахунки господарських процесів.
2. За призначенням структурою.
А) основні – призначені для обліку наявності та руху господарських засобів та джерел їх утворення та є основою для складання балансу (матеріальні, грошові, розрахункові, рахунки капіталу).
Б) регульовані – призначені для корегування показників окремих статей балансу, через що кожен з них розглядається сукупності із основних рахунків. Самостійного значення вони не мають.
В) операційні – призначені для відображення господарських процесів постачання, виробництва, реалізації, витрат, доходів, результатів витрат підприємства. Більшість з них не мають сальдо. Вони можуть бути: розподільчі (призначені для обліку витрат які не можуть бути віднесені до конкретних об’єктів обліку а потребують розподілу за встановленими критеріями), збірнорозподільчі, звітнорозподільчі або бюджетнорозподільчі, калькуляційні (призначені для обліку витрат пов’язаних з виробництвом продукції, для обчислення їх собівартості).
Г) результатною – використовуються для порівняння доходів з витратами.
Поділяються на: операційно-результатні (призначені для визначення результатів господарської діяльності підприємства шляхом порівняння доходів і витрат) і фінансово-результатні (призначені для обліку чистих фінансових результатів).
Д) позабалансові – призначені для обліку наявності та руху цінностей що неналежать підприємству але тимчасово перебувають у його користуванні.
План рахунків – це систематизований перелік рахунків бухобліку для відображення господарських операцій та накопичення облікової інформації про діяльність підприємства необхідної користувачам для прийняття рішень.
Сутність подвійного запису та алгоритм складання бухпроводки.
Подвійний захист – це метод відображення кожної госп операції одночасно за дебетом одного та кредетом другої в одній і тій самій сумі.
Взаємозв’язок між рахунками який виникає у результаті подвійного запису називається кориспонденцією рахунків (або бухпроводкою), а рахунки – кориспондуючими.
Кориспондуючі рахунки: прості та складні бухпроводки. Простою називають таку бухпроводку, за якої один рахунок дебетується а другий кредетується на одну і туж саму суму (тобто кориспондують між собою 2 рахунки).
Складною називають за якою один рахунок дебетується, а кілька кредетуються на загальнусуму або навпаки.
Алгоритм складання бухпроводки:
Зі змісту господарської операції визначаються об’єкти обліку.
Залежно від виду об’єктів обліку визначається характеристика.
За кожним об’єктом обліку встановлюється характер змін.
Залежно від характеристики рахунків та змін що відбулися з кожним об’єктом обліку визначається який рахунок дебетується, а який кредитується.
Приклад: знято кошти з поточного рахунку для виплати заробітної плати (та принесені до каси).
Надійшли матеріали від постачальника на суму 4000.
МАТЕРІАЛИ на виробництво продукції 2000.
Видано під звіт на підрядження 1000.
Повернуто до каси залишок за підзвітом 1000.
Нарахована заробітня плата виробникам виробництва.
С поточного рахунку перераховано ПДВ.