Виконання курсової чи дипломної роботи має перевірені практикою етапи:

1. Вибір теми. Тематика курсових і дипломних робіт звичайно розробляється кафедрою і уточнюється з науковим керівником. Кожен студент може обрати будь-яку тему дослідження або запропонувати свою, яку затверджує кафедра.

2. Входження в тему. Студент виконує пошук літератури з теми дослідження, складає список літератури.

3. Складання плану роботи. Студент визначає коло питань і послідовність їх висвітлення в дослідженні, намічає методи дослідження, проведення експерименту; формулює мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, висунуту гіпотезу, планує етапи роботи.

4. Аналіз результатів теоретичного й експериментального дослідження, формулювання висновків і рекомендацій.

Завершена робота повинна бути надрукована (останнім часом прийнято здійснювати комп’ютерний набір тексту і збереження його в електронному варіанті) та підшита у тверду оправу.

3. Складання плану роботи. Студент визначає коло питань і послідовність їх висвітлення в дослідженні, намічає методи дослідження, проведення експерименту; формулює мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження, висунуту гіпотезу, планує етапи роботи.

4. Аналіз результатів теоретичного й експериментального дослідження, формулювання висновків і рекомендацій.

Завершена робота повинна бути надрукована (останнім часом прийнято здійснювати комп’ютерний набір тексту і збереження його в електронному варіанті) та підшита у тверду оправу.

Зразок оформлення змісту наукової роботи (на слайді).

Орієнтовна структура курсової та дипломної роботи така:

• Вступ. Дається обґрунтування проблеми, теми, вказується мета, об’єкт, предмет, завдання, методи, етапи дослідження, формулюється гіпотеза.

• Розділ перший. Аналізується стан проблеми в теоретичних роботах та шкільній практиці.

• Розділ другий. Аналізуються особисті спостереження, одержані дані, експериментальна робота.

• Висновки. Формулюються загальні висновки та практичні рекомендації.

• Список використаної літератури.

• Додатки. Додаються схеми, анкети, таблиці тощо.

У курсовій і особливо в дипломній роботі значну роль відіграє проведення експерименту, нехай самого простого. Педагогічний експеримент повинен ретельно готуватись, продумуватися і плануватися.

У вступі висвітлюють такі моменти:

• актуальність теми дослідження;

• історія вивчення цієї теми та рівень її дослідження у сучасній науці;

• об’єкт і предмет дослідження;

• мета і завдання дослідження;

• методи дослідження;

• наукова новизна та практичне значення дослідження.

У розділах наукової роботи

власне розкривається дослідження обраної теми, всебічно аналізуються погляди вчених, які працюють над цією проблематикою, викладається й аргументується авторський погляд на об’єкт вивчення, описується методика дослідження, аналізуються одержані результати. Останні абзаци кожного розділу підсумовують нагромаджені спостереження, тобто це – висновки за змістом розділу.

У загальних висновках

підбивають остаточні підсумки наукового дослідження, узагальнюють і висвітлюють здобуті результати, можливі шляхи їх практичного втілення.

Набуття досвіду дослідницької діяльності з профілюючих і особливо з психолого-педагогічних дисциплін може стати початком серйозних наукових пошуків та перетворитися у справу життя педагога

Скарбниця думок

Хто дорожить життям думки, той знає дуже добре, що справжня освіта ‒ це тільки самоосвіта. А. Писарев

Знання і могутність ‒ це те саме. Ф. Бекон

Навчання без роздумів ‒ шкідливе, роздуми без навчання ‒ небезпечні.

Конфуцій

Порожня голова не думає.

П. Блонський

Освіта має бути істинною, повною, зрозумілою і міцною. Я.-А. Коменський.

Не в обсязі знань полягає освіта, а в розумінні і вмілому застосуванні всього того, що знаєш. А. Дістервег.

Знання ‒ настільки дорогоцінна річ, що їх корисно добувати з будь-якого джерела. А. Фарадж

Шлях від неуцтва до знання багатий на гострі колючки: проте зворотна дорога всіяна трояндовими пелюстками.А. Підводний

Добре тому, хто навчився вчитися. Менандр

Слово «завтра» вигадане для людей нерішучих і дітей. І. Тургенєв

Недостатньо мати добрий розум, головне ‒ добре застосовувати його.

Я. Декарт