- •Укладачі: Ваганов Іван Іванович, Маєвська Ірина Вікторівна, Попович Микола Миколайович
- •Укладачі: Ваганов Іван Іванович, Маєвська Ірина Вікторівна, Попович Микола Миколайович
- •1 Зміст курсового проекту
- •1.1 Завдання на курсовий проект, його склад та порядок виконання
- •1.2 Оформлення курсового проекту
- •3.1. Визначення розрахункових характеристик ґрунтів
- •2 Оцінювання умов будівництва
- •2.1 Коротка технічна характеристика будинку або споруди
- •2.2 Аналіз інженерно-геологічних умов будівельного майданчика
- •3 Підготовка даних для проектування основ та фундаментів
- •3.2 Визначення навантажень на фундамент
- •3.2.1 Каркасні споруди
- •3.2.2 Безкаркасні споруди
- •3.2.3 Моментні навантаження
- •3.2.4 Сполучення навантажень
- •4 Вибір глибини закладання і визначення розмірів підошви стовпчастих та стрічкових фундаментів
- •4.1 Вибір глибини закладання фундаментів
- •4.2 Визначення розмірів підошви центрально навантаженого фундаменту
- •4.3 Визначення розмірів підошви позацентрово навантаженого фундаменту
- •4.4 Визначення розмірів підошви стрічкового фундаменту
- •4.5 Рекомендований порядок розрахунку фундаментів
- •4.6 Перевірка слабкого підстильного шару
- •5 Конструювання фундаментів
- •5.1 Стовпчасті фундаменти
- •5.2 Стрічкові фундаменти
- •6 Розрахунок деформації основ
- •6.1 Розрахунок осідань методом пошарового підсумовування
- •6.2 Урахування впливу сусідніх фундаментів
- •7 Розрахунок тіла фундаментів на міцність
- •7.1 Розрахунок тіла фундаменту на продавлювання
- •7.2 Розрахунок фундаменту на згин
- •8 Техніко-економічне оцінювання варіантів фундаментів
- •9 Приклади розрахунків
- •Література
- •Укладачі: Ваганов Іван Іванович, Маєвська Ірина Вікторівна, Попович Микола Миколайович
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
- •21021, М. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, внту
4 Вибір глибини закладання і визначення розмірів підошви стовпчастих та стрічкових фундаментів
4.1 Вибір глибини закладання фундаментів
У багатьох випадках чим вище закладається підошва, тим менша вартість робіт із спорудження фундаментів. Тому фундаменти бажано закладати на можливо меншу глибину. При цьому необхідно ураховувати такий комплекс факторів.
1. Призначення та конструктивні особливості споруди, що проекту-ється (наявність підвалів, підземних комунікацій, сусідніх та поряд розміщених будинків, підземних споруд тощо).
Фундаменти повинні заглиблюватись нижче підлоги підвалу не менше ніж на 0,5 м для стрічкових і не менше ніж на 0,75 м для стовпчастих.
Призначення глибини закладання фундаменту в залежності від наявності або відсутності підвалу згідно з [6] показано на рисунку 4.1.
2. Інженерно-геологічні умови будівельного майданчику (фізико-механічні властивості ґрунтів, характер нашарувань, наявність шарів, які мають спроможність зсунутись один по одному, карстові порожнини та ін.).
Рослинний шар ґрунту є дуже стисливим і його слід проходити фундаментами. Фундамент рекомендується заглиблювати в несучий шар не менше ніж на 0,3÷0,5 м. Не рекомендується використовувати як несучий шар такі ґрунти як крихкотілі піски, глинисті ґрунти текучої консистенції (в тому числі мули), заторфовані , насипні тощо.
Недоцільно залишати під підошвою фундаменту слабкий шар ґрунту малої товщини (1÷2 м), якщо стисливість цього шару значно більша стисливості підстильного шару.
3. Гідрогеологічні умови майданчика та їх можливі зміни у процесі будівництва та експлуатації споруди.
Для запобігання ускладненню виконання робіт відмітку підошви фундаменту рекомендується вибирати так, щоб вона була вище рівня ґрунтових вод.
4. Значення і характер навантажень, які діють на фундамент, його конструктивна висота за умов сполучення з надфундаментною конструкцією (розділ 5).
5. Глибина промерзання ґрунтів.
Глибина сезонного промерзання ураховується при призначенні глибини закладання фундаментів, коли є можливість здимання ґрунту при промерзанні. В цьому випадку глибина закладання фундаменту d призначається на менше розрахункової глибини промерзання df, яка визначається за формулою [6]
а) при ширині підвалу В ≤ 20 м б) при ширині підвалу В > 20 м Рисунок 3.3 – Глибина закладання підошви фундаменту
а) при ширині підвалу В ≤ 20 м б) при ширині підвалу В > 20 м
Рисунок 4.1 – Глибина закладання підошви фундаменту
df = kndfn, (4.1)
де kn - коефіцієнт, який ураховує вплив теплового режиму споруди, приймається за [6];
dfn – нормативне значення глибини cезонного промерзання, яке визначається за картою [6] або за формулою [7] в залежності від виду ґрунту та кліматичних умов будівельного майданчика.
4.2 Визначення розмірів підошви центрально навантаженого фундаменту
Розміри підошви фундаментів мілкого закладання призначаються, як правило, із розрахунку їх основ за другою групою граничних станів. Для центрально навантажених фундаментів вони повинні задовольняти дві граничні нерівності цієї групи
Р ≤ R , S ≤ Su , (4.2)
де Р – тиск під підошвою фундаменту, кПа;
R – розрахунковий опір грунту основи, кПа;
S – фактичне значення осідання основи (розділ 6);
Su - гранично допустиме значення осідання для фундаментів даної споруди [6].
Тиск під підошвою фундаменту
(4.3)
де N – розрахункове експлуатаційне значення навантаження (вертикальна зосереджена сила), яке діє на фундамент (оскільки розрахунок ведеться за ІІ групою граничних станів), кН;
А – площа підошви фундаменту, м2;
γmt – середнє значення питомої ваги фундаменту та ґрунту на його уступах, приймається рівним γmt = 20 кН/м3;
d – глибина закладання фундаменту згідно з п. 4.1, м.
Розрахунковий опір ґрунту основи обчислюють за формулою [6]
, (4.4)
де γс1 та γс2 - коефіцієнти умов роботи, які залежать відповідно від виду ґрунту під підошвою фундаменту та жорсткості споруди і визначаються за [6];
k – коефіцієнт надійності, який приймається рівним 1, якщо характеристики ґрунту під підошвою фундаменту визначені безпосереднім випробуванням, та 1.1, якщо характеристики ґрунту визначені за таблицями норм;
Мγ, Мq, Mc - безрозмірні коефіцієнти, які визначаються [6] в залежності від значення кута внутрішнього тертя ґрунту φІІ;
Кz - коефіцієнт, який приймається при b<10 м Кz = 1, при b ≥10 м
Кz = Z0/b+0.2 (тут Z0 =8 м, b – ширина підошви фундаменту), м;
ІІ – усереднене розрахункове значення питомої ваги ґрунтів, які залягають нижче підошви фундаментів, кН/м3, при наявності підземних вод визначається з урахуванням зважуючої дії води (див. формулу (6.5));
ІІ' – теж саме, які залягають вище підошви, кН/м3;
СІІ – розрахункове значення питомого зчеплення ґрунту, який залягає безпосередньо під підошвою фундаменту, кПа;
d1 – глибина закладання фундаментів безпідвальних споруд від рівня планування або приведена глибина закладання зовнішніх та внутрішніх фундаментів від підлоги підвала (див. рис. 4.1).
Дозволяється враховувати конструкцію підлоги підвалу
d1 = hs+hcf γcf, (4.5)
де hs – товщина шару ґрунту вище підошви фундаменту зі сторони підвалу, м;
hcf – товщина конструкції підлоги підвалу, м;
γcf – розрахункове значення питомої ваги конструкції підлоги підвалу, кН/м3;
db – глибина підвалу – відстань від рівня планування до підлоги підвалу, м (для споруд з підвалом шириною В > 20 м і глибиною більше 2м db = 2 м, при ширині підвалу В > 20 м - db =0, див. рис.4.1).
Усереднення характеристик ґрунту при багатошаровій основі, яка складається із шарів товщиною h1, h2,…., здійснюється за формулою
(4.6)
При визначенні γсер нижче підошви фундаменту усереднення виконується на глибину не менше 0,5b. Оскільки ширина фундаменту заздалегідь невідома, то в курсових та дипломних проектах виконується усереднення в першому наближенні на глибину 2м від підошви фундаменту.
