Тема 5: Загальні положення цивільного права. Частина 1.

Семінарське заняття

Мета заняття: сформувати уявлення про галузь цивільного права, з’ясувати сутність її предмету й методу, охарактеризувати джерела цивільного права, визначити особливості цивільних правовідносин, окреслити коло їх суб’єктів і об’єктів, проаналізувати зміст права власності, охарактеризувати її правовий режим, прищеплювати навички застосування цивільного законодавства на практиці, формувати вміння складати доповіді й виступати з ними

Основні поняття: цивільне право, майнові відносини, особисті немайнові відносини, цивільні правовідносини, юридична особа, власність, право власності, володіння, користування, розпорядження

План

1. Цивільне право: поняття, предмет та система

2. Джерела цивільного права

3. Цивільно-правові відносини та їх елементи:

   0. 3.1. Суб’єкти: поняття, класифікація, характеристика;

   1. 3.2. Об’єкти: поняття й види

4. Право власності в Україні

Цивільне право – це одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних та юридичних осіб і держави в цілому. Під час підготовки до семінарського заняття студентам важливо виокремити ті суспільні відносини, які регулюються цивільно-правовими нормами й складають предмет галузі. Зокрема, це майнові відносини та особисті немайнові відносини. Їх сутність необхідно розкрити за допомогою Цивільного кодексу України. Разом з тим слід розуміти, що довершеного переліку всіх немайнових відносин у кодексі бути не може, в цьому законодавчому акті закріплюються лише основні з них. Це випливає з їх духовної природи.

Основні засади цивільно-правового регулювання майнових відносин визначаються Конституцією України. Зокрема, вперше в Основному законі нашої держави закріплено право приватної власності. Це означає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї творчої та інтелектуальної діяльності. Поряд з цим вагомим актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс. Цей документ є однією з форм кодифікації цивільного законодавства й являє собою єдиний законодавчий акт, в якому систематизовано цивільно-правові норми. Студенти мають дослідити структуру кодексу, а також загальний зміст його двох частин.

Практичне значення має аналіз інституту цивільних правовідносин. Необхідно чітко усвідомити їх характерні специфічні ознаки, які відрізняють їх від інших видів правових відносин, що виникають у суспільстві. Зокрема, слід відзначити такі особливості: учасники майнових та особистих немайнових відносин характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю; юридичні права та обов’язки суб’єктів цивільно-правових відносин виникають, змінюються або припиняються на підставі юридичних фактів.

Суб’єктами цивільно-правових відносин є фізичні та юридичні особи, які вступають між собою в цивільно-правові відносини з приводу майна та особистих немайнових благ. Для визнання осіб суб’єктами цивільного права необхідна наявність цивільної правосуб’єктності, тобто їх правоздатності та дієздатності. Тут варто зупинитись на питанні цивільної дієздатності фізичних осіб. Її обсяг залежить від віку та психічного здоров’я фізичної особи. Виходячи з цього, цивільна дієздатність поділяється на певні види, характеристику яких студенти мають обов’язково розкрити.

Сучасне суспільство неможливо уявити без таких його учасників, як колективні утворення, об’єднання громадян у різ­номанітні спілки, товариства з метою досягнення того чи іншого суспільно корисного результату. Саме вони забезпечують високу результативність людської діяльності в економічній сфері. Правовою формою такого об’єднання осіб для участі в цивільному (економічному) обороті є юридична особа. Отже студенти мають визначити поняття, ознаки цього суб’єкту цивільних правовідносин. Особливістю правоздатності й дієздатності юридичної особи полягає в тому, що вони збігаються за обсягом та у часі. Крім того, правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення (затвердження її статуту або положення, видання компетен­тним органом постанови про її утворення, державної реєстрації) і припиняється з моменту внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи. Цивільний кодекс України передбачає велике різноманіття юридичних осіб, які повинні стати предметом вивчення даної теми. Окремої уваги заслуговують господарські товариства, якими визнаються юридичні особи з поділеним на частки учасників статутним (складеним) капіталом.

Істотне значення в регулюванні економічних відносин, які не вичерпуються лише цивільними правовідносинами, але охоплюють коло господарських, адміністративних, комерційних зв’язків тощо, має інститут права власності. Останній розуміється як сукупність правових норм, що регулюють і закріпляють суспільні відносини, які виникають у зв’язку з присвоєнням матеріальних благ громадянами, юридичними особами й державою, які надають названим суб’єктам рівні права та обов’язки щодо володіння, користування і розпорядження майном. З’ясування основ цього інституту потребує від студентів визначення форм, суб’єктів, об’єктів власності, підстав її набуття й позбавлення.

Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття галузі цивільного права

2. Що є предметом регулювання цивільного права?

3. Назвіть види немайнових правовідносин.

4. В чому полягає особливість методу цивільного права?

5. Як розрізняється цивільна дієздатність особи за об’ємом прав і обов’язків?

6. За якими критеріями класифікують юридичних осіб? Наведіть приклади.

7. Назвіть ознаки юридичної особи.

8. Які повноваження складають право власності особи?

9. Назвіть підстави виникнення й припинення права власності.

Теми рефератів

1. Правове регулювання створення юридичних осіб

2. Право інтелектуальної власності за сучасним законодавством

Додаткова література

1. Цивільний Кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 40-44.

2. Цивільний кодекс України: коментар. – Х.: „Одіссей”, 2003. – 856 с.

3. Силенко Л.М. Цивільне право України: Навч. посіб. К.: Алерта, 2004.

4. Цивільне право України: Навч. посіб. / За ред. P.O. Стефанчука. – К.: Наукова думка, 2004.

5. Цивільне право України: Навч. Посібник / За ред. I.A. Бірюкова. – К.: Істина, 2004.