Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Тріада виховання. Учні.Батьки. Класний керівник.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
17 Мб
Скачать
☆

Діяльність класного керівника. Робота з батьками

Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини

Ключові слова: виховна робота, пріоритетні напрями, класний керівник, аналіз виховного процесу, цілі та задачі виховання, груповий колектив.

Структура публікації:

  • Робота з батьками.

  • Вивчення стану й ефективності виховного процесу у групі.

  • Можливі додатки до планування виховної роботи у групі.

«Робота з батьками» - це п'ятий розділ плану виховної роботи класного керівника.

Зробити батьків активними учасниками педагогічного процесу - це важлива й відповідальна задача викладача. Рішення даної задачі представляється можливим, якщо у плані роботи знайдуть відображення такі напрями діяльності класного керівника з батьками:

  • вивчення родин учнів;

  • педагогічна освіта батьків;

  • забезпечення участі батьків у підготовці та проведенні колективних справ у групі;

  • педагогічне управління діяльністю батьківської ради класу;

  • індивідуальна робота з батьками;

  • інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів.

Робота в кожному з перерахованих напрямів складається з певної сукупності форм і способів діяльності. Їх вибір обумовлений цілями й задачами виховної роботи, особистісними та професійними особливостями класного наставника, традиціями ліцею та групи, своєрідністю складу учнів та їхніх батьків, тенденціями розвитку виховних відносин у колективі, принципами взаємодії викладача і батьків.

Порада вченого. Професор Н. Щуркова радить класному керівнику будувати взаємодію з батьками на основі таких основних ідей-принципів, як:

  • звертання до почуття батьківської любові та її повага;

  • уміння розглянути в кожному учневі позитивні сторони, що дозволяють давати характеристику дітям з висування випереджальної позитивної оцінки;

  • висока повага особистості батька й матері, їх батьківської турботи, їх трудової та громадської діяльності.

Які форми та методи роботи з батьками може використовувати викладач? Постараємось відповісти на це запитання з огляду на раніше виділені нами напрями роботи класного керівника з батьками учнів.

Вивчення родин учнів дозволяє класному керівнику краще довідатись про дітей та їхніх батьків, зрозуміти стиль життя родин, ознайомитися з домашніми умовами розвитку особистості дитини. Цей напрям діяльності класного керівника відбивається у плані такими формами роботи, як відвідування родин учнів, анкетування, твори про родину, конкурс творчих робіт учнів «Моя родина», тестування, педагогічні майстерні, ділові ігри з батьками, формування банку даних про родину та сімейне виховання.

Педагогічна освіта батьків планується відповідно до вікових особливостей дітей, цілей і задач навчально-виховного процесу, конкретних проблем, що виникають у ході спільної діяльності вчителя й батьків. Класний керівник включає у план лекції з педагогіки, психології, права, етики, фізіології та гігієни; батьківські збори; тематичні консультації; педагогічні практикуми з розгляду й аналізу різних ситуацій виховання дитини в родині та школі; огляд популярної педагогічної літератури для батьків; обмін досвідом виховання дітей у родині; вечір запитань і відповідей; день відкритих дверей та інші форми.

Забезпечення участі батьків у життєдіяльності учнівського колективу здійснюється класним керівником за допомогою включення їх у такі види взаємодії, як спільне планування виховної роботи у групі; колективні творчі справи; свята, вечори, концерти, КВК; відвідування театрів, виставок, бібліотек; прогулянки, походи, поїздки та подорожі; виставки творчих робіт, дні здоров'я; допомога в ремонтних роботах й естетичному оформленні кабінету; участь в обладнанні кабінету та виготовленні наочного приладдя; організація міні-гуртків і клубів.

Педагогічне управління діяльністю батьківської ради групи відбивається в таких пунктах плану виховної роботи: вибори батьківської ради, допомога у плануванні та організації її діяльності, робота із соціально неблагополучними родинами, установлення зв'язків із шефами, оточуючим соціумом, громадськістю.

Індивідуальна робота з батьками дозволяє встановити безпосередній контакт із кожним членом родини учня, домогтись більшого взаєморозуміння в пошуку шляхів розвивального впливу на особистість дитини. Тому класний керівник включає у план роботи відвідування родин учнів, індивідуальні бесіди з батьками, спільне визначення перспектив і засобів розвитку учня, педагогічні консультації, індивідуальні доручення.

Інформування батьків про хід і результати навчання, виховання й розвитку учнів здійснюється класним керівником за допомогою тематичних і підсумкових батьківських зборів, індивідуальних консультацій, складання карт розвитку учнів і таблиць результатів навчальної діяльності, ведення щоденників спостереження за процесом розвитку дитини чи зошитів досягнень учнів, написання батькам листів-характеристик, записок-повідомлень, вітальних листівок і листів подяки.

Розділ плану «Робота з батьками» викладач може оформити так:

Термін проведення

Найменування справ

Вересень

1. Батьківські збори «Давайте познайомимось».

2. Анкетування батьків.

3. Вибори батьківської ради та планування її діяльності.

4. Формування картотеки родин учнів

Жовтень

1. Відвідування родин учнів.

2. Збори батьків та учнів із планування спільної діяльності «Наші загальні справи».

3. День відкритих дверей. Екскурсія по навчальних кабінетах ліцею «Знайомимося з нашими викладачами».

4. Педагогічна консультація для батьків «Як допомогти дитині добре вчитись»

Листопад

1. Аналіз навчальної роботи. Лист батькам про досягнення учнів у різних видах діяльності.

2. Лекція психолога «Пізнавальні процеси особистості та умови її розвитку».

3. Відвідування родин учнів.

4. Індивідуальні педагогічні доручення окремим батькам

з підготовки до обміну досвідом на батьківських зборах на тему «Пізнавальні ігри в родині»

Грудень

1. Батьківські збори «Розвиток пізнавальних інтересів учнів у родині».

2. Виставка для батьків та учнів «Ми - люди творчі».

3. Колективна творча справа «Готуємось до Нового року»

Січень

1. Аналіз навчальної роботи за І семестр.

2. Відвідування родин учнів.

3. Творчий звіт учнів перед батьками за підсумками I семестру.

4. Лижна прогулянка за місто разом з батьками

Лютий

1. Тематична консультація для батьків хлопчиків «У родині росте син».

2. КВК дітей і батьків

Березень

1. Свято мам і бабусь.

2. Тематична консультація для батьків «У родині росте донька».

3. Спільне формування програми гуртка для дівчаток «Дівиці-майстрині» (ведуть мами).

4. Відвідування родин учнів

Квітень

1. Створення екрана успішності учнів.

2. Виставка кращих робіт учнів, зошитів.

3. Лекція «Традиції сімейного читання».

4. Огляд літератури для батьків «Домашня бібліотека»

Травень

1. Анкета для батьків «Плани на літо».

2. Збори батьків та учнів «Підсумки року».

3. Підготовка листів подяки.

4. Концерт для батьків

Червень

1. Одноденний похід учнів і батьків

«Визначні пам'ятки рідного краю».

2. Благоустрій кабінету

Шостим компонентом плану роботи класного керівника може стати розділ «Вивчення стану й ефективності виховного процесу у групі». Необхідність включення цього розділу у план роботи класного наставника обумовлюється тим, що за відсутності достовірної, підданої ретельному аналізу інформації про розвиток особистості учнів, формування колективу групи, ставиться під сумнів стан і результати виховного процесу, педагогічна доцільність усієї досить складної та трудомісткої діяльності викладача та його колег.

Як об'єкти дослідження стану та ефективності виховного процесу у групі можуть бути вибрані:

а) розвиток особистості учнів;

б) формування колективу групи;

в) наявність в учнів та їхніх батьків почуття задоволеності життєдіяльністю у групі та ліцеї.

При вивченні процесу і результатів розвитку особистості учнів, класному керівнику варто скористатись діагностичними розробками вчених. Наприклад, хорошою підказкою педагогу є розроблена професором Н. Масловою діагностична схема «Загальний рівень розвитку особистості учня».

Порада вченого. Доктор педагогічних наук Н. Маслова пропонує вивчати процес і результати розвитку особистості дитини за такою схемою.

1. Збір загальних відомостей про учня: стать, вік, стан здоров'я та фізичного розвитку, умови життя в родині (склад родини, наявність інших дітей, матеріально-побутове становище, освітній, трудовий, моральний статус батьків, ставлення старших до дитини, застосування заохочень, покарань).

2. Знайомство з режимом дня учня, використанням вільного часу, участю в домашній праці.

3. Виявлення основних характерологічних особливостей учня (переважний настрій, прояви самостійності, свободи, працьовитості, допитливості, товариськості й ін.).

4. Виявлення основних реакцій учня на різний тон і характер звертання до нього: задушевність, прохання, суворість, пред'явлення вимог (шляхом спостереження).

5. Визначення здатності учня управляти своїми почуттями, бажаннями, потребами шляхом спостереження в конфліктних ситуаціях і ситуаціях вільного вибору.

6. Вплив самооцінки учня, ступінь задоволеності собою, своєю поведінкою та успіхами, його вміння аналізувати свої вчинки та бачити себе з боку і у майбутньому.

7. Виявлення загального світогляду учня, кола читання та інтересів, схильностей, ставлення до музики, телепередач, кіно, театру, суспільно-політичних подій. Культура мови.

8. Виявлення ставлення до навчальної праці (активність, наполегливість, старанність, самостійність, організованість у навчанні, інтерес до окремих навчальних предметів, відповідальність у виконанні домашніх завдань, мотиви навчання, ставлення до навчальних успіхів і невдач своїх товаришів).

9. Виявлення ставлення учня до фізичної праці (звички й уміння обслуговувати себе, інтерес до виконання трудових доручень, прояв добровільності, ініціативи, самостійності, точності та швидкості у виконанні трудових справ, уміння працювати індивідуально та у колективі).

10. Визначення найбільш виражених спеціальних здібностей учня (за результатами діяльності та провідних занять, особливо у вільний час).

11. Особливості спілкування учня (стосунки з близькими, старшими, молодшими, однолітками, педагогами, незнайомими. За що цінує дорослих, товаришів, друзів? Чи здатний до дружби, співчуття іншим людям? Конфліктність у спілкуванні, ступінь авторитарності, становище в колективі, основні симпатії й антипатії учня у спілкуванні).

12. Прояв моральних якостей у вчинках і поведінці учня (чесність і справедливість, критичність і самокритичність, почуття власної гідності, відповідальність і дисциплінованість у справах і вчинках, тощо).

13. Виявлення загальної спрямованості та рівня домагань особистості (особиста, суспільна, ділова спрямованість у діяльності й відносинах учня; провідні мрії та ідеали і їх відображення в діяльності; адекватність, завищення чи заниження домагань особистості в діяльності та спілкуванні).

14. Виявлення особливостей темпераменту (прояв у діяльності та спілкуванні емоцій, частоти та швидкості їх зміни, швидкість і переключення уваги, темп діяльності, екстравертність чи інтровертність, слабкість, сила, урівноваженість, рухливість, інертність вищої нервової діяльності, ригідність чи пластичність).

При дослідженні процесів, що відбуваються у груповому колективі, класному керівнику необхідно звернути увагу на такі важливі сторони життя колективу, як:

  • сформованість соціально вартісної спільної діяльності;

  • наявність пріоритетного (домінуючого) виду діяльності;

  • активність і самореалізація учнів у спільній діяльності;

  • стан емоційно-психологічних відносин;

  • стан ділових відносин;

  • наявність зв'язків з іншими групами та окремими індивідами;

  • розвиток учнівського самоврядування.

При пошуку відповіді на запитання: «Наскільки учні та їхні батьки задоволені життєдіяльністю у груповому колективі?» у полі зору класного наставника повинні знаходитись такі аспекти, як комфортність і захищеність особистості учня, його ставлення до основних сторін життєдіяльності у групі; наявність у батьків почуття задоволеності результатами навчання і виховання своєї дитини, її становищем у груповому колективі.

У ході діагностичної діяльності викладач може використовувати різні прийоми та методи: педагогічне спостереження, соціологічне опитування (бесіда, інтерв'ю, анкетування), тестування, створення педагогічних ситуацій, методи експертної оцінки, індивідуальної та групової самооцінки, вивчення продуктів творчої діяльності учнів та ін. У технологічний арсенал класного керівника можна включити такі діагностичні засоби:

  • ігри «Лідер», «Кіностудія», «Виробничі командні навчання», «Подорож морем улюблених занять»;

  • тести «Роздуми про життєвий досвід» Н. Щуркової, «Задоволеність учнів ліцейним життям» А. Андрєєва, «Задоволеність батьків роботою освітньої установи» Є. Степанова;

  • «Цветик-семицветик», «Ми - колектив? Ми - колектив... Ми - колектив!», «Який у нас колектив?»;

  • конкурс малюнків «Я у моїй групі» й ін.

Найчастіше розділ плану «Вивчення стану й ефективності виховного процесу у групі» оформлюється у вигляді таблиці:

Предмет вивчення

Методи та прийоми вивчення

Строки вивчення

Суб'єкт вивчення

1. Стан міжособистісних відносин, виявлення лідерів у груповому колективі

1. Соціометрія.

2. Гра «Виробничі командні навчання»

Вересень

Класний керівник

2. Інтереси та потяги учнів

1. Анкетування.

2. Складання карти інтересів

Вересень

Класний керівник

3. Умови розвитку особистості учнів

1. Відвідування учнів удома.

2. Бесіда з батьками

Жовтень-листопад

Класний керівник

4. Самооцінка особистості учня

Методики для дослідження самооцінки

Грудень

Практичний психолог

5. Задоволеність учнів життям у групі

Колективна творча справа «Поема про групу»

Грудень

Учні групи

6. Уявлення учнів про ідеальний образ справжніх чоловіка та жінки

Ігрове Психоскульптурування

Лютий-березень

Учні групи

7. Моральна спрямованість учнів

1. Тест «Міркуємо про життєвий досвід».

2. Акт добровольців

Квітень

Класний керівник

8. Сформованість колективу групи

1. Методика «Який у нас колектив?».

2. Методика для визначення мотивів участі учнів у справах групи

Квітень

Практичний психолог

9. Задоволеність учнів і батьків життєдіяльністю у групі

1. Тести А. Андрєєва та Є. Степанова.

2. Колективний аналіз

Травень

Практичний психолог

Класний керівник

10. Вихованість учнів

Стандартизована характеристика учня (за Б. Бітінасом)

Травень

Класний керівник і викладачі, які працюють у групі

Поряд з основними розділами у план можуть бути включені різні додатки. У таких випадках план виховної роботи нерідко перетворюється на щоденник класного керівника. Відповідно до традицій планування в конкретному навчальному закладі або на розсуд самого класного наставника в основному документі вихователя можуть бути відомості про учнів та їхніх батьків, результати педагогічного спостереження та психолого-педагогічної діагностики, записи викладача, що відбивають його враження про життєдіяльність у класі та про участь вихованців у загальноліцейних справах. Найчастіше план роботи класного керівника доповнюється додатками.

1. Відомості про батьків, які можна викласти в таблиці:

ПІБ батька

Рік народження

Місце роботи, посада

Робочий і домашній телефони

Житло-побутові умови

Мікроклімат у родині

Чим можуть допомогти ліцею

1.

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

2. Інформація про участь батьків у життєдіяльності групи та відвідування батьківських зборів:

ПІБ батька

Батьківські збори

День відкритих дверей

Вечір „Світ захоплень нашої сім'ї

 

 

 

дата

дата

дата

 

 

 

1.

 

 

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 

 

3. Деякі відомості про родини та учнів:

  • а) багатодітні родини

  • б) діти з неповних родин

  • в) діти, які потребують пільгового харчування

  • г) опікувані діти

  • д) учні, які стоять на груповому обліку

  • е) учні, які стоять на ліцейному обліку

  • ж) родини, які стоять на обліку у ліцеї

4. Список членів батьківської ради групи:

ПІБ батька

Доручення

Місце роботи

Домашня адреса

Телефон

1.

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

...

 

 

 

 

 5. Відомості про інтереси й захоплення учнів, їхню зайнятість у позаурочний час:  

ПІБ учня

Інтереси і захоплення

Найменування гуртка, секції

Місце занять

Час занять

1.

 

 

 

 

2.

 

 

 

 

...

 

 

 

 

6. Результати діагностичних досліджень.

7. Щоденник педагогічного спостереження.

8. Інформація про учнівське самоврядування у групіі:

ПІБ учня

Доручення

Ступень активності

1.

 

 

2.

 

 

...

 

 

Завершуючи розгляд змісту та структури плану виховної роботи, необхідно зауважити, що запропоновані розділи плану не є обов'язковими. Рекомендовано зразковий варіант плану, що може використовуватись класним керівником як методична підказка. Доводилось бачити у планах успішно працюючих педагогів поряд із пропонованими інші розділи. У деяких випадках класні керівники вибирають інший зміст та іншу структуру плану. Наставники цих класних колективів, як правило, на початковому етапі роботи з учнями спрямовують свої основні зусилля на моделювання виховної системи групи та згуртування колективу. А отже, в їхніх планах цільові орієнтири й основні напрями роботи повинні бути пов'язані з діяльністю з формування модельних уявлень про виховну систему групи. У такій ситуації класному керівнику рекомендується оформити розділ «Основні напрями та справи колективу групи» у такий спосіб:

Основні напрями роботи

Спільна діяльність

вересень

жовтень

листопад

грудень

1. Вивчення учнів групи, відносин, спілкування й діяльності у колективі

 

 

 

 

2. Проектування цілей, перспектив та образу життєдіяльності колективу групи

 

 

 

 

3. Створення розвивального середовища особистості учня, згуртування й розвиток колективу групи

 

 

 

 

Можливі і інші варіанти плану. Планування - справа творча, тому класний керівник має право вибрати свій варіант, який найбільшою мірою відповідає його педагогічним поглядам, містить необхідну інформацію і є зручним для використання в повсякденній роботі. Але дуже важливо уникнути грубих помилок у процесі складання плану.

Порада вченого. Відомий дослідник Л. Малєнкова застерігає викладачів від допущення найбільш розповсюджених помилок у практиці планування виховної роботи:

  • відсутність чіткої визначеної мети, визначених стратегічних задач виховання, заснованих на глибокому науковому знанні дітей і сформованої психолого-педагогічної ситуації;

  • традиційне очікування вказівок, рекомендацій, розпоряджень, конкретних розробок «заходів» зверху і, як наслідок, безініціативність класного керівника;

  • примітивізм планування (план-відписка, що містить якийсь, часто випадковий, перелік справ);

  • невміння (а іноді небачення необхідності) залучення учнів до планування;

  • неконкретність і невизначеність спланованих справ, які призводять до незацікавленості як дітей, так і педагога (на зразок «провести диспут», «працювати над моральним вихованням дітей», «улаштувати «Вогник» або «похід місцями бойової слави» та ін.)

Cписок використаних джерел

  1. Ушинський К.Д. Праця в її психічному І виховному значенні / Вибрані педагогічні твори: У 2-ХТ.-Т.І.-К: Рад. школа, 1983.

  2. Макаренко АС. Лекції про виховання дітей/ Твори: В7-ми Т.-Т.4.-К: Рад. школа, 1954.

  3. Сухомлинський В.О. Проблемне виховання всебічно розвиненої особистості / Вибрані твори: В 5-ти т.-Т.І.-К.: Рад. школа, 1976.

  4. Волков І.П. Учим творчеству. - М.: Педагогіка, 1988.

  5. В.І. Амелькіна, В.М.Зайончик «Технічна творчість учнів» - К. Центр учбової літератури, 2010.

  6. А.Андріанова «Технічна творчість учнів» - М. Освіта, 1987.

  7. А.Дворенкіна «Методи синтеза і технічних рішень» - М. Наука. 1977.

  8. Зайончик В.М. «Основи творчо- конструкторської діяльності: Методи і організація» - М.: Видавничий центр «Академія», 2004.

  9. http://ru.wikipedia.org/wiki

10.http://www.google.com.ua

11.http://yandex.ua

Список використаних джерел: 1. Азаров Ю.П. Педагогіка любові і свободи. - М.: Топикал, 1994. 2. Байдельдінова Г.К. Сім'я і школа формують людину. - Алма-Ата: «Мектеп», 1984. 3. Болдирєв Н.І. Методика роботи класного керівника. - М.: Просвещение, 1984. 4. Бордовская Н.В., Реан А.А. - Педагогіка. Підручник для вузів. СПб., 2000. 5. Буянов М.І. Дитина з неблагополучної родини. - М., 1988. 6. Гаврилова Т.П. Учитель і сім'я школяра. - М.: Знання, 1988. - № 9. 7. Грехнев В.С. Культура педагогічного спілкування. - М.: Просвещение, 1990. 8. Гур'янова Т. Чого ти боїшся? / Перше вересня, № 110, 1997. 9. Дементьєва І.Ф. Сучасна російська сім'я: труднощі та надії / / Педагогіка, № 6, 1996. 10. Игошев К.Є. та ін Родина, діти, школа. - М., 1989. 11. Капралова Р.М. Робота класного керівника з батьками. - М.: Просвещение, 1980. 12. Ковальов С.В. Психологія сучасної сім'ї. - М.: Просвещение. 1988. 13. Лаптєва І. Взаємодія батьків і педагогів у сучасній школі / / Педагогіка, № 4, 1996. 14. Малінкова Л.І. Теорія і методика виховної роботи. - М., 2002. 15. Мудрик А.В. Соціальна педагогіка. - М., 2002. 16. На порозі дорослості. Посібник для керівників шкіл, класних керівників та вчителів. - К, 1999. 17. Нікішина Г.В., Соломатін А.М. Педагогічне спілкування. - Омськ, 1995. 18. Про реформу загальноосвітньої та професійної школи: Зб. документів і матеріалів. М., 1984. 112 с. 19. Освіта батьків і школа: Навчальний метод. посібник / За ред. Л.Г. Петряевской. - М.: Гуманит. вид. центр ВЛАДОС, 1999. - 120 с. 20. Плотніекс І. Психологія в сім'ї. - М., 1991. 21. Психологічна служба в школі: Круглий стіл / / Питання психології. 1983. № 3, 4. 22. Роботів А. С. Директору школи про співпрацю з батьками. - М., Видавництво «ВЕРЕСЕНЬ». 2001. - С. 176 23. Соціальна педагогіка. Курс лекцій. Під ред. М.А. Галагузова. - М., 2001. 24. Сенько В.Г. Вчителі та батьки. - М., 1988. 25. Сліваковская А.С. Як бути батьками. - М., 1986. 26. Сухомлинський В. О. Потреба людини в людині. - М. - Радянська Росія, 1981 27. Тимченко І.М. Педагогіка співробітництва. - Новосибірськ. 1989. 28. Холоднова Л. Співробітництво класного керівника і батьків. / / Виховання школярів, № 4, 1996.

1

54