3. Функції митної служби Індії

Місією CBEC є забезпечення безпеки і процвітання Індії шляхом управління пропуском людей і товарів до та з Індії. Як зазначено на основному сайті CBEC до основних функцій належать:

• справляння податків і митних зборів Центральної акцизної та

Податкової служби;

• реєстрація і моніторинг виробничих одиниць підакцизних товарів

і постачальників послуг;

• прийом і розгляд заяв і декларацій, поданих в відділ;

• запобігання контрабанди та боротьби з ухиленням від сплати податків;

• посилення прикордонного контролю щодо товарів і транспортних засобів;

• оцінка, експертиза та оформлення імпортних товарів і експортний товарів;

• реалізація заходів щодо заохочення експорту;

• оформлення міжнародних пасажирів та їх багажу;

• вирішення спорів через адміністративні та правові заходи;

• реалізація заборгованості доходів;

• аудит внесків для забезпечення дотримання податкового законодавства.

До сервісних функцій належать:

• поширення інформації про законодавство і процедури, за допомогою електронних та друкованих ЗМІ;

• включення подачі заяв, декларацій і претензії через інтернет послуги;

• надання допомоги правовласникам у захисті своєї інтелектуальної власності.

4. Основні законодавчі акти, які регулюють зед та діяльність митної служби Індії

До основних актів, що регулюють діяльність СBEC та здійснення зовнішньоекономічної діяльності у Індії відносяться:

• Основний закон для збору та справляння митних податків Індії, є Закон про митницю 1962 року . В ньому зазначенні основні положення щодо справляння мит на імпорт та експорт, імпорт / експорт процедур, обмежень на імпорт та експорт товарів, штрафів, правопорушення і т.д.. Цей акт забезпечує законодавчу владу для управління, а також забезпечення збору мит та податків, які будуть стягуватися за окремими податковим законодавством. Він здатний зміцнити систему, використовувану для одержання заздалегідь даних про товари і людей, що прибувають до Індії і краще управляти ризиками в аеропортах і морських портах.

• Другий за значущістю є Центральний акцизний Закон 1944 року, даний нормативно-правовий акт встановлює основні види підприємств, що здійснюють вироблення акцизного товару, умови їх ліцензування, провадження їх діяльності, умови здійснення акцизного збору тощо.

• Закон про митний тариф 1975 року, в ньому заснований на Гармонізованій системі опису та кодування товарів,в ньому зазначені основні види ставок на всі види товарів які ввозяться чи вивозяться з митної території Індії.

5. Особливості здійснення митних процедур

Враховуючи те, що Індія є членом Всесвітньої митної організації, структура митних процедур тісно втягнута та пов’язана із світовими стандартами.

Всі товари, що імпоруються в Індію, підлягають попередньому повідомленню, окрім випадків зазначених у Положенні про ввезення, транспортування та експорт товарів. Відповідальність, у більшості випадків, несе перевізник. Повідомлення товарів залежить від засобу ввезення їх на територію Індії. Морські і повітряні перевізники зобов'язані передавати повідомлення електронним шляхом за 24-години до навантаження вантажу в іноземному порту.

Відповідно до Митного закону Індії і відповідно до положень міжнародного законодавства, мита накладаються на товари, що належать уряду, а також товарів, які не належать уряду. Розділ 2 (22) Митного закону , дає широке визначення «товар», як - «товар» включає в себе:

• судна , літаки і автомобілі;

• магазини;

• багаж;

• валюта;

• будь-які інші види рухомого майна;

У Індії існує особливий митний режим, який має назву «Режим Леві», згідно йому існує три режими введення митних зборів:

1. Конкретні обов'язки: - Конкретні мито являє собою обов'язок, покладений на кожного і кожну одиницю товару, імпортувати або експортувати. Наприклад, Rs.5 на кожен метр тканини, імпортовані або 500 рупій на кожного телевізора імпортувати. У цьому випадку вартість товару не береться до уваги.

2. Адвалерні обов'язки: адвалерне мито являє собою обов'язок, покладений на загальну вартість товарів, що ввозяться або вивозяться.

3. З'єднання обов'язки: обов'язок з'єднання користувальницьких поєднання специфічних і адвалерних митних зборів. У цьому випадку, кількість, а також вартість товару приймаються до уваги при розрахунку тарифу.

4. Мито буде винесено у відповідності з індійським митним законом сформульованим в 1962 році згідно Конституція Індії під статтю 265, в якій говориться, що "ніхто не стягує податки окрім визначеного органу СBEC Так, за індійським звичаєм був введений порядок , який дозволяють центральному уряду збирати податки під назвою мита.

5. Мито, як правило, стягуються за адвалерною ставкою та товари розраховується за офіційним курсом

6. Експортні мита стягуються іноді. Але поняття ввізного мита широке і охоплює багато товарів окрім деяких товарів, таких як зерно, добрива, лікарські засоби порятунку життя і устаткування та ін..

7. Індійські митні збори є основним джерелом доходів для уряду Союзу і складають близько 30% своїх податкових надходжень.

8. Мито не тільки збирає гроші для центрального уряду, але і допомагає уряду в цілях запобігання незаконному імпорту та незаконному експорті товарів з Індії. Центральний уряд має надзвичайні повноваження, щоб збільшити ввізне або вивізне мито у разі необхідності після повідомлення в засіданні парламенту.

До деяких митних правил в Індії належать:

• Іноземна валюта в сумі більш ніж 10 тис. USD, також персональні комп'ютери і ноутбуки підлягають обов'язковому декларуванню.

• Дозволено безмитне ввезення сигарет - до 200 шт., або сигар - до 50 шт., або тютюну - до 250 гр., спиртних напоїв - до 0,95 л., прикрас, товарів живлення, предметів і речей домашнього ужитку - в межах особистих потреб.

• Фотоапарати, музичні інструменти, побутова аудіо- і відеотехніка, що пишуть машини і спортінвентар ввозяться в кількості не більш 1-го предмету кожного найменування, сувеніри - на суму не більше 500 рупій. Заборонено ввезення наркотиків і препаратів, що наркомістять, знаряддя і боєприпасів без відповідних дозволів.

• Заборонений вивіз шкур тигра, диких тварин, оперення птахів, шкір і виробів з шкір рідкісних рептилій, живих рослин, ювелірних виробів вартістю вище 2000 рупій, золото і срібло в злитках, предметів антикваріату і старизни (віком більше 100 років).