Рот, ротова порожнина

Рот, os, oris (PNA) (грецьк. stoma, stomatos, звідси запалення слизової обо­лонки ротової порожнини - стоматит, stomatitis). Рот є початковим відділом травного тракту та периферичним відділом мовного апарату. Тут здійснюється початковий а наліз речовин, які надходять до організму, та починається ме­ханічна й хімічна обробка їжі. Поняття “рот” складається з двох анатомічних утворень: ротового отвору, гіта oris, і ротової порожнини, cavitas oris (PNA). Ротовий отвір обмежений верхньою та нижньою губою. При зімкне­них губах ротовий отвір має форму ротової щілини, гіта oris, при відкритих губах - форму кола.

Розміри ротової щілини коливаються і становлять у середньому 6-8 см. У ротовій порожнині їжа подрібнюється й починається її хімічне перетво­рення. Крім того, ротова порожнина бере участь у диханні та формуванні мовлення. Вона вистелена блідо-рожевою слизовою оболонкою. Рельєф цієї оболонки нерівний, поряд з гладенькою поверхнею на ній є складки, заглибини, випини, борозенки та сосочки. Слизова оболонка ротової порожнини інтенсивно кровопостачається та іннервується. В ній знаходяться рецептори та дрібні залози. За зовнішнім виглядом та змінами слизової оболонки можна судити про стан шлунково-кишкового тракту, що широко використовують у клінічній практиці. Ротова порожнина поділяється на два відділи: присінок та власне ротову порожнину.

Колір слизової оболонки ротової порожнини є важливою клінічною озна­кою, зміни кольору окремих її ділянок можуть мати діагностичне значення. В клінічній стоматологічній практиці здійснюють цитологічні дослідження епітелію (при запальних станах, дистрофічних змінах, передпухлинних та пух­линних процесах).

Присінок рота, vestibulum oris має форму вузької щілини мія губами та щоками, з одного боку, і зубами та яснами - з другого. Присінок спо лучається з навколишнім середовищем через ротовий отвір, який обмеженні верхньою та нижньою ротовими губами з власною ротовою порожниною через міжзубні проміжки. Губи рота, labia oris - це м’які утворення, що вільно висту­пають та замикають ротову щілину, гіта oris. Внутрішня поверхня губ покрита слизовою оболонкою з тонкою складочкою (вуздечкою посередині), верхньої та нижньої губ, frenulum labii superioris et inferioris. Слизова оболонка губ по­крита багатошаровим плоским незроговілим епітелієм. В епітелії губ прохо­дять кровоносні капіляри, які надають слизовій оболонці червоного кольору. Шкіра щік товста, під нею міститься добре розвинена жирова тканина. М’язо­вий шар щік утворений коловим м’язом рота. Під щоками розуміють ділянки лиця, які складаються із шкіри, м’язів та слизової оболонки. М’язовий шар щік утворений щічними м’язами, т. buccinator. У задній частині щік міститься жи­рове тіло щоки, corpus adiposum buccae, яке значно виражене у немовлят. Сли­зова оболонка щік при відкритій ротовій порожнині гладенька, а при закритій утворює складки. У ділянці другого кутнього зуба слизова оболонка щік утво­рює сосочок, в якому відкривається протока привушної залози, що проходить крізь її товщу. Крім протоки привушної залози, тут розташовані судини, нерви м дрібні щіщп залози.