- •1(7) Зміст, визначення та об’єкти заповідної справи
- •2.(8) Структура заповідної справи як навчальної дисципліни.
- •4.(10)Дослідження природного (еволюційного) розвитку рослинного та тваринного світу.
- •5.(11)Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.
- •6(12)Необхідність збереження біорізноманіття Землі.
- •15. Класифікація природно-заповідного фонду
- •18. Етапи створення територій природно-заповідного фонду
- •23. Напрямки ренатуралізації
- •24. Перелік основних законодавчих та інших нормативно-правових актів, які діють у сфері використання та збереження біорізноманіття та заповідній справі
- •25. Найефективніша форма охорони цінних природних територій і об'єктів
- •27. Що є базою для створення екомережі
- •28.Що таке ядра екологічної мережі?
- •29.Які критерії вибору території для організації природних заповідників?
- •30. Чи можна зберегти всю різноманітність живої природи?
- •31. Які види тварин були збережені методом реакліматизації?
- •32. Які завдання ботанічних садів в галузі відтворення і розмноження рідкісних і зникаючих видів флори?
- •33. Розкрийте роль природно-заповідного фонду в збереженні рідкісних, типових та мальовничих ландшафтів.
- •34. Чому слід зберегти геологічні і карстово-спелеологічні природні об'єкти?
- •35.Що таке науковий моніторинг довкілля на територіях природно-заповідного фонду?
- •36.Яке значення природно-заповідного фонду для розвитку рекреаційної діяльності, створення сприятливих екологічних умов для здоров 'я людини?
- •37.Назвіть головні завдання природно-заповідного фонду як бази еколого- просвітницької роботи.
- •38.Коли був прийнятий Закон України «Про природно-заповідний
- •39.Якими шляхами (методами) забезпечується збереження природно -
- •40.Назвіть спеціально уповноважений орган управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду.
- •41.Що таке режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду?
- •42.Для чого установлюються охоронні зони територій та об'єктів природно- заповідного фонду?
- •43. З якою метою проводяться наукові роботи на територіях та об'єктах
- •44. Що таке Літопис природи природно-заповідного фонду?
- •45. Який порядок створення й оголошення територій та об'єктів пзф?
- •46.Що таке державний кадастр природно-заповідного фонду?
- •47. Які принципи організації охорони природно-заповідного фонду?
- •48. Яку відповідальність тягнуть за собою порушення законодавства про природно-заповідний фонд?
- •49. Якою є структура природно-заповідного фонду України?
- •50. Які першочергові завдання передбачає Концепція розвитку заповідної справи України?
- •51.За рахунок яких територій розширюється мережа пзф України?
- •52.Яка роль моніторингу довкілля у формуванні мережі природно-заповідного фонду?
- •53.Яка площа біосферних та природних заповідників України?
- •54(58). З якою метою та які основні завдання покладаються при створенні дендрологічних та зоологічних парків?
- •55. Яка діяльність забороняється або обмежується на території пзф
- •56. З якою метою створюються та які основні завдання заповідних урочищ?
- •57. Які зони виділяються для забезпечення необхідного режиму охорони та ефективного використання у межах ботанічних садів?
- •59. Яким шляхом забезпечується охорона та відтворення видів тварин та рослин, занесених до Червоної книги України?
- •60. На які категорії поділяються види тварин та рослин, занесені до Червоної книги України?
- •61. Які відомості вказуються про кожен із видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України?
- •62. Що є підставою для занесення до Червоної книги України певного виду тварин чи рослин?
- •63.Яка найефективніша форма охорони цінних природних територій і об'єктів?
- •66. Ретроспектива концепції екомереж
- •67. Дайте характеристику стану впровадження концепції екомережі в Європі та Україні.
27. Що є базою для створення екомережі
Створення екологічної мережі дає змогу забезпечити збереження як біорізноманіття та екосистем в цілому, так і ценотичної повночленності, компонентів популяцій та збереження генофонду цінних представників фауни і флори зокрема.Тобто забезпечується регіональне збереження біорізноманіття та підтримується каркас «екологічних коридорів» в європейській шкалі виміру. Створення української екологічної мережі є основним елементом практичного впровадження екологічної системи природокористування. Базою для створення екомережі є лісова, лісостепова та степова зони, долини рік першої величини, окремі азональні та корінні природні утворення, зокрема, центри ендемізму (Карпати, Крим, Поділля) і реліктовості. До переліку таких природних утворень можна віднести лісові, торфовоболотні, степові та лісостепові масиви, окремі природні комплекси, тобто всі ті території, що мають ландшафтно-природні особливості. Велике значення в фондуванні екомережі України має її транскордонний контекст, де визначальними є екологічні інтереси сусідніх держав, міжнародне значення та вплив на життя біосфери в цілому. Так, букові праліси на кордоні з Румунією, Польщею та Словаччиною, болотні масиви долини Прип'яті на кордоні з Бєларуссю, лісові масиви — з Росією, степові — на кордоні з Молдовою, долини річок Дністра,Дунаю, Дніпра, Пруту, Сяну, Західного Бугу, Сіверського Дінця забезпечують неперервність екокоридорів та цілісність комплексів в європейському масштабі. За визначенням Я. І. Мовчана, основоположника вчення про екомережу України, її структура складається з семи екокоридорів — трьох широтних і чотирьох меридіальних, які покривають ядра — території наявного природно-заповідного фонду й охоплюють, як вже було зазначено, буферні зони, репрезентовані лісами першої групи, зеленими зонами населених пунктів, лісопарковими та рекреаційними зонами. Ці екокоридори охоплюють відповідно три природні зони (в широтному простяганні) і долини чотирьох головних водних артерій України (в меридіальному та субмеридіальному простяганні). Широтні коридори екомережі України: поліський (лісовий), карпатсько-галицько-слобожанський (лісостеповий), південноукраїнський (приморсько-степовий). Як вже було сказано, виділено чотири меридіальних екокоридори України — Дністровський, Бузький, Дніпровський, Сіверсько-Донецький. Вони пов'язані із долина- ми рік і з'єднують різні зони впродовж тисяч кілометрів, забезпечуючи контакти різних біомів, в тому числі морських. Тобто меридіональні екокоридори здатні виконувати подвійну функцію — як власне збереження екосистем, так і їх компонентів долин рік у межах першої — третьої терас. Такі з'єднаня широтних коридорів створюють мережу, що розташована на значній території України, і забезпечують високий рівень репрезентативності ландшафтних і біотичних комплексів, біорізноманіття в цілому та його компонентів.
28.Що таке ядра екологічної мережі?
Природні ядра – це вузлові елементи екомережі, вони є резерватами генетичного, видового, екосистемного і ландшафтного різноманіття та відіграють важливу роль для збереження ендемічних, реліктових, рідкісних та зникаючих видів.
Регіональне екомережне природне ядро – це квазігеосистема БЛТС у вигляді її ядра, властивості якої за біоекосистемними (біотичними), геосистемними (ландшафтними) та комплексними ознаками біоландшафтного різноманіття відчутно вирізняються на регіональному рівні та є значущими й особливо цінними для збереження природного каркаса регіону.
Локальне ж екомережне природне ядро– це квазігеосистема БЛТС у вигляді її ядра, яка, відповідно до наукових концепцій "екологічної структури" ландшафту ([80, 89]), є територіально замкненою ділянкою з природною або близькою до неї рослинністю, яка має значення для збереження генофонду ландшафту й
оптимізаційного впливу на прилеглі території та відрізняється від них значно більшим біорізноманіттям.
