- •Тема 1. Основи теорії виробництва
- •Тема 2. Виробнича функція, її властивості та використання
- •Тема 3. Ізокоста. Становище економічної рівноваги виробника
- •Тема 4. Розширення виробництва. Віддача від масштабу
- •Тема. 5. Витрати виробництва: сутність та види
- •Тема 6. Витрати виробництва в короткостроковому та довгостроковому періодах
- •Список рекомендованої літератури
Тема 4. Розширення виробництва. Віддача від масштабу
4.1. Розширення виробництва.
4.2. Віддача від масштабу в довгостроковий період.
4.3. Віддача від масштабу в короткостроковий період.
Зміст теми
4.1. Розширення виробництва можливо різноманітними шляхами. При збереженні незмінної технічної бази збільшити випуск можливо за рахунок збільшення обсягу застосовуваних ресурсів. Однак можливості такого збільшення для різних ресурсів неоднакові. З одного боку можливо найняти додаткову робочу силу чи збільшити закупівлю сировини (тобто збільшити використання наявної потужності); з іншого розширити виробничу площу чи встановити додаткове обладнання (тобто збільшити саму потужність підприємства).
В довгостроковому періоді ми можемо збільшити застосування усіх видів ресурсів. В цьому випадку збільшуються масштаби виробництва, для аналізу використовується поняття віддача від масштабу.
В короткостроковому періоді ми можемо збільшити обсяг застосування лише змінного ресурсу. В цьому випадку змінюються пропорції, в яких застосовуються виробничі ресурси. Розширення виробництва у короткостроковому періоді досліджується за допомогою поняття спадна віддачі (чи спадне виробництво) змінного ресурсу. Можливо також розширення виробництва за рахунок зміни його технічної бази, тобто науково-технічного прогресу.
4.2. Коли кількості всіх ресурсів зростають пропорційно, ми описуємо величину наслідкових змін у обсязі виробництва, користуючись концепцією віддачі від масштабів.
Якщо подвоєння всіх ресурсів має наслідком точне подвоєння обсягу виробництва, то ми маємо справу з постійною віддачею від масштабу (рис. 4.1 (а)).
Рис. 4.1. Віддача від масштабу:
а) постійна (0а=ab=bc); б) зростаюча (0а>ab>bc); в) спадаюча (0a<ab<bc)
Якщо подвоєння кількості всіх ресурсів спричиняє зростання обсягу продукції більш як удвічі, то функція виробництва виявляє зростаючу віддачу від масштабу (рис. 4.1 (б)). Нарешті, якщо подвоєння всіх ресурсів спричиняє зростання обсягу виробництва менш як удвічі, то одержуємо спадну віддачу від масштабу (рис. 4.1 (в)).
Характер віддачі від масштабу змінюється при досягненні певних границь випуску. До певних границь зростання виробництва може супроводжуватися постійною або зростаючою віддачею від масштабу, а потім зміниться спадною.
Промені з початку координат називаються лініями росту, які характеризують технічно можливі шляхи розширення виробництва.
Для двофакторної
функції можна визначити віддачу за
обсягом як суму коефіцієнтів α і β: α +
β > 1 - при зростаючий віддачі; α + β = 1 -
при постійній віддачі і α + β < 1 - при
спадній віддачі за обсягом. Наприклад,
функція
характеризує спадну віддачу, функція
- зростаючу, а функція
- постійну віддачу від масштабу.
4.3. В короткостроковому періоді у виробництві кількість одного ресурсу змінюється, а іншого залишається постійним. Тому в короткий період лінія росту представляється променем, паралельним вісі змінного ресурсу (рис. 4.2, 4.3, 4.4). При цьому співвідношення K/L зменшується при пересуванні вздовж такого променя вправо, тому що фіксована кількість К приходиться на все більшу кількість змінного ресурсу L. Таким чином, зростання випуску залежить від пропорцій, що змінюються, між постійним і змінним ресурсом.
Для того, щоб збільшити обсяг виробництва в два рази в короткий період, кількість праці необхідно збільшити набагато більше, ніж у два рази в силу чинності закону спадної продуктивності змінного ресурсу.
Згідно закону спадної продуктивності змінного ресурсу залучення у виробництво все більшої кількості змінного фактора за незмінних обсягів усіх інших факторів призводить до того, що віддача (продуктивність, граничний та середній продукт) змінного фактора починає знижуватися (MPL↓, APL↓), тобто кожна наступна одиниця змінного фактора дає менший приріст випуску, ніж попередня.
При постійній віддачі від масштабу подвоєння обох факторів веде і до подвоєння продукту. Якщо ж постійний ресурс буде зафіксовано на рівні К*, а обсяг змінного ресурсу L буде збільшений вдвічі, можна буде досягти лише точки с, що лежить на більш низькій ізокванті, ніж 2Q (рис. 4.2). Для досягнення обсягу випуску 2Q потрібно збільшити кількість змінного ресурсу до L*, тобто збільшити його кількість більше, ніж у два рази. Отже, збільшення змінного ресурсу при фіксованому обсязі постійного характеризується спадною продуктивністю.
Рис. 4.2. Спадна віддача змінного ресурсу при постійній віддачі від масштабу
Очевидно, що у випадку спадної віддачі від масштабу (рис. 4.3) подвоєння змінного ресурсу дасть ще менший відносний приріст випуску, ніж при постійні віддачі.
Рис. 4.3. Спадна віддача змінного ресурсу при спадній віддачі від масштабу
При зростаючій віддачі від масштабу продуктивність змінного фактору зазвичай також падає (рис. 4.4 (а)).
Однак у деякий випадках зростаюча віддача від масштабу може бути настільки значною, що вона перекриває спадну продуктивність змінного ресурсу (рис. 4.4 (б)), і для досягнення обсягу випуску 2Q потрібно збільшити кількість змінного ресурсу менше, ніж удвічі.
Рис. 4.4. Зростаюча віддача від масштабу в короткостроковому періоді:
а) слабша за спадну продуктивність змінного ресурсу;
б) сильніша за спадну продуктивність змінного ресурсу
