5.2.9 Бурильні колони

Вихідні дані:

Глибина свердловини, , м 1700

Зовнішній діаметр бурильних труб, 127х9.2

Спосіб буріння pоторний

Діаметр долота для буріння під експлуатаційну колону, , мм 215,9

Перепад тиску на долоті, ,МПа 15

Густина

-бурового розчину, , г/см 1,1

-матеріалу труб, , г/см 7,85

Умови буріння Ускладнені

Тип бурильних труб ТБПК

Навантаження на долото, , кН 160

Діаметри бурильних труб для буріння під експлуатаційну колону вибираються в залежності від діаметра попередньої обсадної колони і способу буріння. Буріння під експлуатаційну колону буде здійснюватися бурильними трубами ТБВПК 127 х 9,2Д,

Діаметр ОБТ знаходячи з умови буріння, а довжина ОБТ вибирається із навантаження на долота

Визначаємо частоту обертання долота:

,

Де -кількість обертів долота, хв

Визначаємо діаметр ОБТ:

мм

Приймаємо ОБТЗ-178, для яких

Визначаємо довжину ОБТЗ.

Приймаємо 6 свіч по 25 метрів

Знаходимо вагу ОБТЗ:

Проектуємо колону із труб ТБПК 127 х 9,2Д ГОСТ 63175-80.

Розрахунок бурильних труб на витривалість

Визначаємо змінні напруження згину:

де - модуль пружності;

j= 633,5- осьовий момент інерції січення труби

f-стріла прогину см;

W=73 см - момент опору висадженого кінця в основній площині труби

L- довжина півхвилі труб для перерізу над ОБТЗ-178

де - діаметр бурильного замка;

- коефіцієнт каверзності.

де - вага одного погонного метра труби,

Враховуючи довжину бурильних труб приймаємо L=12,5м

Тоді:

Визначаємо навантаження згину:

Визначаємо коефіцієнт запасу міцності на витривалість:

де - границя міцності( текучості ) на витривалість, Мпа;

=88Мпа

- коефіцієнт який враховує кількість циклів для сталі групи міцності Д.

,

,

>1,9 , що достатньо

Розрахунок бурильних труб на статичну міцність

Визначаємо довжину першої секції ТБПК 127 х 9,2Д.

де -допустиме навантаження розтягу, МН.

де K- коефіцієнт який враховує сили інерції, К=1,15;

-площа поперечного січення труби, =89,8см ;

n=1,45- коефіцієнт запасу міцності на розтяг для ускладнених умов буріння;

- розтягуючи навантаження до границі текучості, МН.

=1,04МН.

Тоді

Приймаємо 1550 м

Вага бурильної колони рівна:

Таблиця 2.12 – Результати розрахунків бурильної колони при бурінні під кондуктор, проміжну та експлуатаційну колони

Типорозмір труб	Група міцності	Товщина стінки, мм		Довжина секції, м		Вага секції, кН
При бурінні під кондуктор в інтервалі 0-100
КНБК ( ОБТЗ-178 ) ТБПК 127х9.2 Д	Д		98 9,2	24 76		36,72 21,964
При бурінні під проміжну колону в інтервалі 100-600
КНБК ( ОБТЗ-178 ) ТБПК 127х9.2 Д	Д		98 9,2	80 520	122,4 150,28
При бурінні під експлуатаційну колону в інтервалі 600-1700
КНБК ( ОБТЗ-178 ) ТБПК 127х9.2 Д	Д		98 9,2	150 1550	229,5 447,55

5.2.10 Бурова установка

При виборі типу бурового верстату керуємося ГОСТ 16293-82 і конкретними геологічними, кліматичними, енергетичними, дорожньо-транспортними та іншими умовами буріння.

Вихідні дані :

Глибина свердловини	L=1700 м
Максимальна маса колони, МН
- обсадної	Qо.к = 0,571
-бурильної	Qб.к = 0,677

Район бурових робіт електроенергією не забезпечений.

Значення основних параметрів бурових установок приведені в таблиці 2.16.

Таблиця 2.13-Значення основних параметрів бурових установок

Основні Параметри	Значення параметрів БУ для класів
	1	2	3	4	5		6	7		8	9		10	11
1	2	3	4	5	6		7	8		9	10		11	12
Допустиме навантаження, МН	0,8	1,0	1,25	1,6	2,0		2,5	3,2		4,0	5,0		6,3	8,0
Умовна глибина буріння, м	600 -1250	1000 -1600	1250 -2000	1600 -2500	2000 -3200		2500 -4000	3200 -5000		4000 -6500	5000 -6000		6500 -10000	8000 -12500
Оснастка талевої системи	4×5					5×6			6×7			7×8

Продовження таблиці 2.14.

1	2	3	4		5	6		7	8		9	10		11		12
Діаметри талевого канату, мм	20-25			22-28			28-32			32-35			35-38		38-42		42-44

Згідно таблиці 2.16, для буріння проектної свердловини необхідно доцільно застосовувати бурову установку 4-го класу з допустимим навантаженням на гаку 1,6 МН і умовною глибиною буріння 2500м.

Визначаємо максимальне навантаження на гаку БУ, що може бути в процесі буріння і кріплення свердловини з врахуванням коефіцієнту розходження.

Максимальне навантаження на гаку буде становити

- з боку бурильної колони

( 2.60 )

• з боку обсадної колони

( 2.61 )

К_р – коефіцієнт розходжування

для бурильних труб К_р = 1,25

для обсадних труб К_р = 1,15

Так як 0,8464<1,6>0,713 то це означає, що БУ вибрана правильно.

Приймаючи до уваги конкретні умови буріння проектної свердловини приймаємо бурову установку БУ-2500 ДГУ, технічна характеристика якої занесена в таблиці 2.16.

Таблиця 2.15- Технічна характеристика бурової установки БУ-2500 ДГУ

Основні параметри та комплектність	БУ-2500 ДГУ
Максимальна вантажопіднімальність, кН	1600
Рекомендована глибина буріння, м	2500
Максимальна оснастка талевої системи	4×5
Довжина свічки, м	25
Діаметр талевого канату, мм	28
Вид проводу	ДВЗ
Тип ротора	Р-560-Ш8
Тип вертлюга	ШВ-15-250
Тип бурової вежі	ВМ-45-185 Бр
Тип кронблока	КБ-5-185 Бр
Тип талевого блока	ТБК-4-140 Бр
Пневматичні клини ротора	ПКР-560

5.2.11 Режим буріння

Буріння проектної свердловини буде здійснюватись роторним способом.

Типорозмір доліт, механізми для їх обертання, а також типи бурильних труб приведені в табл. 2.16.

Таблиця 2.16 - Типорозмір доліт, механізми для їх обертання

Інтервал буріння		Типорозмір доліт і розширювачів	Механізми обертання долота	Густина бурового розчину г/см3	Бурильні труби
Від	До				Тип	Діаметр, мм	Товщина стінки, мм	Внутрішній діаметр, мм
0	100	ІІІ -393,7 М-ЦВ	Р-560	1,15	ОБТЗ ТБПК	178 127	44 9,2	90 109
100	600	ІІІ-295,3 СЗ ГНУ	Р-560	1,12	ОБТЗ ТБПК	178 127	80 9,2	90 109
600	1700	ІІІ-215,9 МС-ЦГАУ	Р-560	1,1	ОБТЗ ТБПК	178 127	80 9,2	90 109

Параметри режиму буріння проектної свердловини вибираємо на основі ре- комендацій з експлуатації доліт (табл. 2.17), а також на основі карток відпрацю- вання доліт на даній площі.

Таблиця 2.17 – Рекомендації з експлуатації доліт

Інтервал буріння, м		Тип долота	Кількість обертів долота, хв.-1	Осьове навантаження, кН
Від	До
0	100	ІІІ -393,7 М-ЦВ	60	30-100
100	600	ІІІ-295,3СЗ ГНУ	60-80	100-170
600	1700	ІІІ-215,9 МС-ЦГАУ	60-90	120-160

Згідно «ЄТП» 1989 питому витрату бурового розчину при роторному способі буріння повинна бути в межах 0,035-0,05 л/с на см² площі вибою, а при бурінні гідравлічними двигунами не перевищувати 0,07 л/с на см².

Подача насосів повинна забезпечити необхідну гідравлічну потужність на долоті і швидкість потоку виходу в затрубному просторі. Для забезпечення останньої вимоги подача бурових насосів повинна бути не менша величини, визначеної формулою.

де v_кп – максимальна необхідна швидкість руху бурового розчину в кільцевому просторі, м/с;

D_cв, d_T – діаметр свердловини і зовнішній діаметр бурильних труб, мм;

Значення швидкості вихідного потому бурового розчину в кільцевому просторі приведені в таблиці 2.18.

Таблиця 2.18 – Значення швидкості вихідного потоку бурового розчину в кільцевому просторі

Породорунівний інструмент	Швидкість потоку vк.п, м/с
Шарошкові долота
D>200 мм		0,6÷0,8
D>200÷300 мм		0,41÷0,6
D>300 мм		0,4÷0,8

Згідно «ЄТП» 1989 подачу бурових насосів можна визначити за формулою:

де F_виб – площа вибою свердловини, см²;

Визначаємо подачу насосів для принятих вихідних даних

Інтервал буріння 0÷100 м.

Приймаємо Q_н=81,1 л/с ( два насоси з діаметрами втулок 180 мм)

Інтервал буріння 100÷600 м.

Приймаємо Q_н=35,8 л/с ( один насос з діаметром втулок 160 мм )

Інтервал буріння 600-1700 м.

Приймаємо Q_н=19,54 л/с ( один насос з діаметром втулок 120 мм)

Згідно «ЄТП» 1989 робочий тиск на стояку насоса повинен складати 70-80% від допустимого тиску для кожного розміру циліндрової втулки.

Результати розрахунку зводимо в таблицю 2.19.

Таблиця 2.19 - Режим роботи бурових насосів

	Інтервал буріння			Діаметр втулок, мм		Кількість насосів, шт...	Подача, л/с		Робочий тиск, МПа
	від	До
	0	100	180		2		81,1	12,6
	100	600	160		1		35,8	14,2
	600	1700	120		1		19,54	25
Розрахунок балансу тисків Визначаємо тиск під час буріння свердловини для кожного інтервалу. Інтервал буріння 0-100 м. В зв’язку з малою глибиною свердловини розрахунок балансу тисків при бурінні цього інтервалу не робимо Інтервал буріння 100-600 м. Втрати тиску в обв’язці бурових насосів: Втрати тиску в бурильних трубах: де, Lтр=520 м- довжина бурильної колони; d=10,9 см – внутрійшній діаметр бурильних труб; Втрати тиску в ОБТ: Втрати найбільш зручно визначати по методу еквівалентної довжини: де, – довжина ОБТ; – внутрішній діаметр ОБТ. Використовуючи втрату тиску в ОБТ: Втрати тиску в затрубному просторі бурильними трубами і ОБТ: За бурильними трубами: де, – коефіцієнт гідравлічних опорів кільцевого ( затрубного ) простору. За ОБТ: Втрата тиску в замках: де, lекв= kd; k=12 – середня віддача між замками, м. Сумарні витрати тиску: Рсум= РОБТ + Ртр + РТ + Рз.пОБТ + Рзам Рсум=0,42+3,1+0,44+0,038+0,036+1,23=5,264 МПа Резерв тиску на реалізацію гідромоніторного ефекту: Рд= Ррн - Рсум, Рд = 14,2 – 5,264 = 8,963 МПа Інтервал буріння 600-1700 м. Втрати тиску в бурильних замках: Втрати тиску в ОБТ: Витрати тиску в кільцевому просторі: Резерв тиску для реалізації гідромоніторного ефекту: Визначаємо сумарну площу насадок гідромоніторних доліт: де, Qвтр.т – втрати бурового розчину через долото Інтервал буріння 100-600 м. Інтервал буріння 600-1700 м. Використовуючи формулу:

Можна визначити швидкість витікання бурового розчину з насадок гідромоніторних доліт.

Інтервал буріння 100-600 м.

Інтервал буріння 600-1700 м.

Результати розрахунку зводимо в таблицю 2.20

Таблиця 2.20 – Результати розрахунку балансу тисків

Інтервал буріння, м	Від		0		100		600
	До		100		600		1700
Типорозмір доліт		ІІІ -393,7 М-ЦВ		ІІІ-295,3СЗ ГНУ		ІІІ-215,9 МС-ЦГАУ
Механізм обертання долота		Р-560		Р-560		Р-560
Осьове навантаження, МН		0,030-0,1		0,1-0,17		0,12-0,16
Кількість обертів долота, хв-1		60		60-80		60-90
		1,12		1,12		1,1
Діаметр втулок, мм		180		160		120
Кількість насосів		2		1		1
Q, л/с		81,1		35,8		19,54
Рд, МПа		-		8,89
Ррн, МПа		12,6		14,2		25
Швидкість витікання розчину з насадок долота, м/с		-

3 ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Загальні вимоги

При проведені підготовчих робіт до випробування свердловини і її будівни-цтва необхідно дотримуватись положень, які викладені в керівних матеріалах по техніці безпеки, промсанітарії і протипожежний захист.

Перед пуском змонтованої бурової установки перевіряють :

- комплектність приспосіблень і пристроїв з безпечної експлуатації;

- КВП, запасні ємкості.

Пускова документація.

Перед початком буріння майстер повинен мати наступні документи:

1) Акт на будівництво свердловини, який утверджено інспектором держнагляду.

2) ГТН.

3) Схема розташування бурового і силового обладнання.

4) Паспорт на бурову вежу, на бурове і силове обладнання, талевий канат, бурові труби та КВП.

5) Акт опресовки бурильних труб.

6) Акт випробування обмежувача підйому талевого блоку під

кронблок.

7) Акт перевірки заземлення.

8) Акт на кріплення і центрування вишки.

9) Акт на випробування вежі.

З цими документами ознайомлюються всі члени бригади.

Всі перераховані документи передаються комісії по прийому бурової установки, яка складає акт про пуск бурової установки в експлуатацію.

Буровий майстер перевіряє бурову вишку кожен день під час оперативного контролю I – ступені. Один раз в 2 місяці вишку перевіряє головний механік і скла-дає акт. Один раз в 6 років вежа перевіряється на допустиме навантаження.

Бурова бригада повинна бути проінструктована і практично вивчена мірам, необхідним при газопроявах і викидах.

Періодично не рідше одного разу в місяць проводиться перевірка знань кож-ної вахти шляхом об’явлення навчально-тренувальної тривоги. „викид” по графіку узгодженому з воєнізованою частиною.

Перед спуском обсадної колони у свердловину, необхідно перевірити вежу її центрування, ротор. При необхідності роблять перетяжку талевого канату, переві-ряють лебідку, ключі УМК і АКБ. При спуску обсадної колони в нічний час, перед прийомними містками встановлюється прожектор. Для затягування обсадних труб в бурову на воротах вежі ставиться сигнальщик, по сигналу якого проводиться затягування обсадних труб. Після підготовчих робіт, спуск колони в свердловину можна починати при наявності в майстра затвердженого плану на проведення робіт, акту опресовки зворотних клапанів, ЦГ, копій аналізу цементу.

Бурова установка повинна розташовуватися з під вітрової сторони з врахуванням переважаючого напрямку вітру.

На буровій повинно бути санітарно-побутове приміщення для бурової бригади згідно санітарним нормам :

- гардероби для робочого одягу з сушкою, душові;

- культбудка для обігріву і відпочинку робітників;

- їдальня, туалет.

Забезпечити робітників бурової бригади: спецодягом і спецвзуттям, а також індивідуальними засобами захисту, які повинні відповідати діючим ГОСТам і ви-даватися для кожної професії в межах встановлених норм.

Відповідно до Закону України „Про пожежну безпеку”, забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх керівників.

3.2 Пожежна безпека

В процесі буріння свердловини необхідно суворо виконувати діючі норми і правила з пожежної безпеки. Наливна ємкість для ДВЗ повинна бути розміщена не ближче 20м від агрегатного приміщення. Вихлопи ДВЗ повинні бути обладнані іскрогасниками, а вихлопні гази відводяться на відстань не менше 15м від гирла свердловини і менше 5м від стіни машинного приміщення.

Для відігрівання трубопроводів в зимовий період використовується тільки пара, або гаряча вода.

Забороняється :

- користуватись відкритим вогнем біля бурової;

- прокладати електропроводку в місцях можливого її пошкодження;

- зберігати ПММ в металевих банках ближче 50м від вежі.

Згідно норм передбачених „Правилами пожежної безпеки України” на буровій установці повинно бути :

вогнегасники ВХП – 10 – 6 шт ; ящики з піском - 4 шт ; ломи - 2 шт; сокири - 2 шт ; гаки – 2 шт; багри – 2 шт; відра – 4 шт ; лопатки – 4 шт.

На площадці бурової необхідно передбачити безперервне водозабезпечення для пожежогасіння згідно «Протоколу технічної наради з питань зовнішнього во-дозабезпечення площадок бурової БУ «Укрбургаз» для пожежогасіння» від 06.07.2000 р. і типові схеми «Зовнішнього водозабезпечення бурових БУ «Укрбургаз» для пожежогасіння.

Схемою передбачається встановлення та розгалуження водопроводу від ємності запасу води пожежних кранів в закритому приміщенні, приміщенні вишко-силового блоку, блоку очистки і дегазації бурового розчину, для житлових вагон-будинків, а також кран, встановлений між водяною свердловиною і ємністю для запасу води для підключення пожежної техніки. Запроектовані обводка насоса для повторного використання води з пожежним водопроводом, площадка – пірс для за-бору води з шламового амбару пожежною технікою і під’їзний шлях до неї .

На випадок надзвичайних подій (відкритий фонтан) згідно «Інструкції по організації і безпечному веденню робіт по ліквідації відкритих нафтових і газових фонтанів на свердловинах АТ «Укргазпром», затвердженої 04.05.98 р., передбачається будівництво за межами площадки бурової, перпендикулярно осі переважаю-чого напрямку вітру, двох земляних амба рів для накопичення в них води на потреби ліквідації фонтану. Враховуючи максимальні дебіти свердловини на родовищах ДК Украгазвидобування об’єм земляних амба рів повинен бути не менше 5000 м3.

Бурова бригада в даному випадку діє по плану ВГПЧ «ЛІКВО».

Розміщення вагон-будинків для житлових і побутових потреб, складських, виробничих і допоміжних приміщень, під’їзних шляхів і майданчиків для розміщення спеціальної техніки повинні бути виконані у відповідності з вимогами.

Розташування житлових вагон-будинків передбачається окремо один від одного або в торець один від одного.

На відстані 15 м від устя свердловини передбачається будівництво площадки шириною 12 м для розміщення пожежної техніки на випадок гасіння пожежі газонафтових фонтанів.

Застосовувані при будівництві свердловини нафта і ПММ являються пожежонебезпечними. З метою попередження їх загорання пере передбачається відповідні металічні ємкості, які обладнуються рівномірами і дихальними трубками, встановлені на бетонних площадках, територія довкола яких обваловується земля-ним валом висотою 1 м. Місця зберігання ПММ, а також інші об’єкти на буровій забезпечуються засобами пожежегасіння.

Будівництво повітряної лінії електропередач передбачаються таким чином, щоб обрив проводів не створював пожежної небезпеки.

Трансформаторну підстанцію передбачається розмістити в такому місці, щоб виключилась можливість її підготовлення буровим розчином або водами під час зливи.

Розміщення паливомаслоустановки для живлення електростанції та ємності для нафти передбачається на відстані не менше 20 м. від приміщення силового і насосного блоків та інших будівель і споруд.

3.4 Виробнича санітарія

У зв’язку з складними умовами роботи на бурових до роботи допускаються особи, які не мають відхилень по стану здоров’я, для чого передбачаються медогляди обслуговуючого персоналу при оформленні на роботу, а також щорічні про-філактичні медичні гляди.

Процес буріння свердловини супроводжується рівнями шуму і вібрації, які можуть досягнути від 80-100 д Б при допустимих рівнях згідно ДСН 33.6.037-99-80 дБ. Основними джерелами шуму на буровій являються: бурова лебідка, ротор, бурові насоси, ДВЗ, електродвигуни, вібросита та інші механізми. Оскільки рівень шуму може мати певні відхилення від допустимих, обслуговуючий персонал передбачається забезпечити захисними засобами відповідно до ДСТ 12.01.028-80.

Освітлення стоку очистки і дегазації бурового розчину і превенторів передбачається світильниками у вибухонебезпечному виконанні.

Контроль рівня шуму і вібрації здійснюється службою охорони праці підприємства або спеціалізованими організаціями, у яких є відповідний досвід, по до-говорах із буровою організацією.

У відповідності з вимогами системи стандартів безпеки праці (ССБП) передбачається вхідний контроль обладнання, приладів і інструменту на відповідність їх ГОСТам і ТУ перед початком монтажних і бурових робіт, а також наявність паспортів на все обладнання, прилади й інструмент.

Передбачається планерування площадки бурової з ухилом в бік земляних амба рів, а під вишковим, агрегатним і насосним блоками – будівництво стічних потоків з метою відведення атмосферних опадів і бурових стічних вод.

У зв’язку з безперервним циклом будівництва свердловини робота бурової бригади здійснюється цілодобово, позмінно. Максимальна кількість наявних на буровій людей досягає 13 чоловік.

Доставка бурової бригади на бурову передбачається вахтовим автотранспортом через 8 годин. У відповідності зі СНиП 2.09.04.87 будівництво свердловини відноситься до 1,2В і 2Г груп виробничих процесів, у зв’язку з чим на площадці бурової передбачається установка вагон-будинків, в яких розміщується приміщення:

- для бурового майстра ( із постійним радіо зв’язком );

- для відпочинку членів бурової бригади;

- для роботи й відпочинку спеціалістів, що прибули у відрядження;

- блоку харчування;

- гардеробної із шафами по одному відділенню н 1 чол.;

- для сушки спецодягу;

- душової на 1 сітку;

- умивальник на 2 крани.

Бурову бригаду і котлопункт передбачається забезпечувати привізною питною водою спеціально обладнаними автомобілями.

Витрати питної води на одну людину за добу складають 25 л холодної і 11 л. гарячої. Середня потреба питної води на добу складає 0,3-0,5 м3. Зберігання питної води передбачається в спеціально обладнаних ємностях або причипному тер-мосі.

Харчування членів бурової бригади передбачається з допомогою котлопункта на 9-12 посадочних місць, що задовольняє вимогам. Котлопункт передбача-ється обладнати необхідним кухонним та холодильним обладнанням, яке забезпечує приготування гарячих блюд і збереження продуктів харчування на 2-3 доби.

Обігрівання вагон-будинків, передбачається водяним опаленням від котельні змонтованої на буровій. Передбачається будівництво трубопроводу діаметром 51 мм від котельні до вагон-будинків, а на розгалуженнях 32 і 25 мм.

Бурову передбачається забезпечити аптечкою з набором медикаментів та інструментів із перев’язувальних матеріалів для надання першої медичної допомоги потерпілому, а також медичними ношами.

4) Проектом передбачене буріння на Тейсарівській площі тринадцяти свердловин. Всі свердловини запроектовані не ближче 300-500 м від житла, 300 м від господарських будівель, 150 м від природних водойм (рисунок 1), що визначено санітарними нормами для цього класу об’єктів нафтогазової промисловості.

Кожна запроектована свердловина на газ в період її будівництва розглядається як тимчасове джерело техногенного впливу на довкілля, потенційно небезпечне пошкодженнями в надрах та забрудненням атмосфери, гідросфери і грунтового покрову (таблиця 1.15, № 23).

Бурові роботи на площі проводилися з 1950-х років. На даний час щільність буріння навколо запроектованих свердловин становить 1св./1-6 км². За інтегральним показником стану навколишнього середовища досліджувана територія на нульовій стадії реалізації проекту є помірно забрудненою із задовільними екологічними умовами проживання населення і характеризується допустимим ступенем забруднення атмосферного повітря, помірним забрудненням поверхневих вод та грунтів і низьким радіаційним фоном (таблиця 1.15, №№ 1, 15, 16).

Буріння свердловин буде здійснюватися на підставі індивідуальних робочих проектів, в яких, крім технології розкриття газоносних горизонтів, передбачається низка конкретних заходів щодо охорони довкілля і розраховується їхня вартість. Ці заходи, в головному, зводяться до:

• на підготовчій стадії реалізації проекту – зняття родючого шару і забезпечення його збереження до закінчення робіт, організації водопостачання та водовідведення, влаштування амбарів для приготування і зберігання бурового розчину, облаштування місць зберігання ПММ та хімреагентів;

• на стадії буріння – запобігання забрудненню водоносних горизонтів буровим розчином і мінералізованими водами, надійної ізоляції розкритих покладів ВВ, навчання бурових бригад способам попередження і ліквідації аварій (в т.ч. відкритого фонтанування), протипожежного забезпечення;

• на заключній стадії – облаштування чи ліквідації свердловини, утилізації та поховання відходів будівництва свердловини (будівельного сміття і зайвого бурового розчину) в заздалегідь визначених для цього сміттєзвалищах та нагнітальних свердловинах, рекультивації пошкоджених с/г угідь.

Мінімізація рівнів неусувних наслідків техногенного впливу робіт, пов’язаних з втіленням проектних рішень, досягається шляхом суворого дотримання вимог галузевих нормативних документів (таблиця 1.15, №№ 3, 4, 19, 20) і державного законодавства охоронного (таблиця 1.15, №№ 8-13) та регуляторного (таблиця 1.15, №№ 2, 6, 14, 17, 18, 21) характеру.

Буровий майданчик, вимагає відведення 0,9-1,2 га с/г угідь (таблиця 1.15, № 20). Вплив буріння оцінюється в радіусі 1 км навколо його крайніх точок (таблиця 1.15, № 5). Після закінчення буріння або ліквідації свердловини майданчик підлягає рекультивації. Реалізація проекту в повному обсязі передбачає відновлення грунтового покрову порушених земель сумарною площею 13,2 га, а загальна площа оцінки впливу складає 60 км². Під розташування проектних свердловин потрапляють орні землі, луки і пасовища, землі лісового фонду. Об’єкти природно-заповідного та історико-археологічного фондів в межах 1-кілометрової зони навколо проектних свердловин відсутні.

Результати екологічних випошукувань щодо оцінки впливу будівництва кожної запроектованої свердловини на навколишнє середовище (ОВНС) викладаються в окремому розділі індивідуального робочого проекту на спорудження свердловини. В цьому ж розділі обгрунтовуються розміри компенсаційних виплат за користування природними ресурсами та їхнє неусувне пошкодження або забруднення (таблиця 1.15, № 22). Висновки цього розділу оформляються у формі заяви про екологічні наслідки (ЗЕН), в якій прогнозується масштаб змін у довкіллі від проектованої діяльності та гарантується відшкодування за погіршення його стану через аварії.

Аварійність при будівництві свердловин, на відміну від експлуатації і транспортування газу, є небезпечною неконтрольованістю викидів газу, ліквідація яких часом буває дуже важкою і дорогою. Про заходи щодо попередження аварійних викидів йдеться в розділі 2.6 даного проекту.

Будівництво кожної свердловини розпочинається з дозволу органів виконавчої влади Стрийського чи Жидачівського адміністративних районів після позитивного висновку екологічної експертизи індивідуального робочого проекту на спорудження свердловини (таблиця 1.15, № 7).