6. Галогени відносяться до р-елементів, на їх зовнішньому енергетичному рівні знаходиться сім електронів.
Флор найбільш електронегативний з усіх елементів періодичної системи (4,00), то його атом здатний лише приймати електрон, виявляючи єдиний ступінь окиснення в сполуках -1.
Взаємодія з воднем. Фтор реагує з воднем із вибухом. Хлор, як ви пам’ятаєте, вибухає з воднем лише при освітленні, а в темряві реакція не відбувається. Для реакції водню з бромом і йодом потрібне нагрівання:
Продуктами реакцій є відповідно флуороводень, або фтороводень НF, бромоводень НВг, йодоводень НІ.
Взаємодія з металами завершується утворенням солей. Так, фтор уже за звичайних умов реагує з більшістю металів, а при нагріванні — навіть з благородними металами (золотом, сріблом, платиною). Алюміній і цинк в атмосфері фтору спалахують.
Решта галогенів реагує з металами при нагріванні. Так, у парах брому горить алюміній. Йод окиснює метали повільніше, однак у присутності води як каталізатора реакції йоду з порошками алюмінію, магнію, цинку дуже бурхливі й супроводжуються появою фіолетової пари йоду:
Взаємодія з водою. У цій реакції окиснювальна активність галогенів також закономірно послаблюється від фтору до йоду. Так, у фторі вода горить, хоча відомо, що вода — негорюча речовина, нею гасять пожежі. Продуктами реакції є флуороводень і кисень:
Взаємодія з солями галогенів. Про послаблення окиснювальних і посилення відновних властивостей галогенів свідчать реакції, у яких галогени з меншим атомним номером витісняють галогени з більшим атомним номером, а саме: Хлор витісняє Бром та Іод, Бром — лише Іод, а Іод не здатний витіснити ні Бром, ні Хлор:
Хлор взаємодіє з воднем з утворенням двох кислот — хлоридної (сильна кислота) і хлоратної(l) (слабка кислота).
Реакція оборотна:
Сl2 + Н2О⇆НСl + HClO,
Флуор знаходиться в організмі в усіх тканинах. Найбільша його кількість міститься в зубах, кісках, нігтях і волоссі. Він впливає на обмін жирів і вуглеводів, в багатьох біохімічних процесах виступає інгібітором, наприклад має пригноблюючу дію на щитовидну залозу, оскільки дія флуору і йоду є антагоністичною. Бром міститься в крові, мозку, печінці, нирках, є важливим для нервової системи, оскільки відновлює правиьне співвідношення процесів збудження і гальмування у головному мозку. Хлор підтримує нормальний осмотичний тиск, лімфи, плазми крові, спинномозкової рідини, входить до складу шлункового соку у вигляді соляної кислоти. Йод необхідний для нормального функціонування щитовидної залази, а гормони, які вона виробляє впливають на обмін речовин в організмі. Спиртовий розчин йоду використовують для підготовки операційного поля, а також для обробки країв ран.
7. 1. Сріблясто-білий метал - ферум
2. Взаємодіє з простими речовинами:
а) горить у кисні
б) реагує з хлором
з) взаємодіє з сіркою
3. Реагує з розчинами кислот:
4. Витісняє водень із води при сильному нагріванні:
5. Окислюється в присутності води і кисню повітря (з утворенням іржі):
6. Заміщає менш активний метал в розчині його солі:
Металевий марганець взаємодіє з розігрітою водяною парою:
При нагріванні він взаємодіє з киснем, а також з деякими іншими неметалами:
Марганець реагує з кислотами:
Мідь — малоактивний метал, в електрохімічному ряду напруг вона стоїть правіше за водень. Вона не взаємодіє з водою, розчинами лугів, соляною і розведеною сірчаною кислотою. Проте в кислотах — сильних окислювачах (наприклад, у азотній і концентрованій сірчаній) — мідь розчиняється:
Мідь(II) утворює стійкий оксид CuO і гідроксид Cu(OH)2. Цей гідроксид амфотерний, добре розчиняється у кислотах і в концентрованих лугах
Цинк є малоактивним металом, проявляє амфотерні властивості.
На повітрі цинк окиснюється при нагріванні вище 225 °C:
Розігрітий цинк активно взаємодії із водяною парою:
Зазвичай цинк вступає у взаємодію лише за значного нагрівання. Виключення складають реакції з агресивними окисниками, наприклад, із галогенами:
Без нагрівання реагує з великою кількістю кислот.
За високих температур взаємодіє з неметалами та їх оксидами (кислотними оксидами):
Проявляючи амфотерні властивості, цинк реагує з також із лугами. У кінцевих сполуках він виступає в якості комплексоутворювача, координуючи довкола себе чотири ліганди:
В організмі людини, як і тварин, ферум присутній в усіх тканинах, проте найбільша його частина (приблизно три грами) зосереджена в кров’яних кульках. Атоми Феруму займають центральне положення в молекулах гемоглобіну, їм гемоглобін зобов’язаний своїм забарвленням і здатністю приєднувати та відщеплювати кисень. Ферум бере участь у процесі перенесення кисню від легенів до тканин організму.
Манган впливає на ріст людини. Необхідний для утворювання кісток, збереження репродуктивної функції організму, метаболізму глюкози та ліпідів. Входить до складу ферментних систем, які виконують окисно-відновні реакції внутрішньоклітинного обміну. В організмі людини міститься 20 мг мангану, найбільше в кістках, решта — в тканинах і мозку. При дефіциті порушується фосфорно-кальцієвий обмін, що призводить до розвитку рахіту. Mn прискорює утворення антитіл, посилює синтез гормонів щитоподібної залози, позитивно впливає на засвоєння йоду. Його сполуки використовують при невритах.
Мідь важливий елемент для всіх рослин і тварин. Відомо понад 50 білків та ферментів, у яких знайдено мідь. В основному мідь міститься в крові в складі білків плазми, які називаються церулоплазмінами. Мідь сприяє росту і розвитку, бере участь у кровотворенні, імунних реакціях. Мідь потрібна для перетворення заліза організму в гемоглобін. Надлишкове надходження міді в організм веде до відкладення її в тканинах (хвороба Вільсона). При надходженні в організм людини надлишкової кількості міді може виникнути бронхіальна астма, захворювання нирок, захворювання печінки, а також просто інтоксикація організму.
Цинк впливає на активність тропних гормонів гіпофізу, бере участь в реалізації біологічних функцій інсуліну, нормалізуючи жировий обмін. Цинк бере участь у кровотворенні, а також необхідний для нормального функціонування гіпофіза, підшлункової залози, сім'яних міхурів. Сполуки цинку використовують в медицині в якості лікарських засобів.