5. Структура та функції філософії.

Структура філософії визначається основними філософськими проблемами:

1. унікальність буття людини;

2. відношення людини до Бога;

3. проблема свідомості;

4. проблема смерті і безсмертя, сенсу життя людини;

5. проблема пізнання;

6. майбутнього цивілізації

і включає відповідні до них галузі:

1. Історія філософії – це галузь філософії, що досліджує розвиток філософії від найдавніших часів до сучасності.

2. Онтологія – це галузь філософії, яка осмислює проблеми буття світу.

3. Гносеологія - осмислює проблеми пізнання людиною світу.

4. Філософська логіка - наука про закони і форми правильного мислення.

5. Праксеологія - наука про практичну діяльність.

6. Філософська антропологія - це розділ, який розглядає проблеми буття людини.

7. Феноменологія - наука про явища свідомості.

8. Аксіологія - галузь філософії, що вивчає цінності людського буття (життя, здоров’я, любов)

9. Філософська етика - наука про мораль.

10. Естетика - наука про діяльність за законами краси.

11. Соціальна філософія - наука про людину і суспільство у їх складних взаємовідносинах.

12. Соціологія - вивчає закономірності розвитку суспільства.

Функції філософії.

Роль філософії визначається тими функціями, які вона виконує у суспільстві. Найважливішими з них є світоглядна і методологічна.

1. Світоглядна полягає у тому, що філософія надає людям знання про світ і тим самим впливає на їх подальшу життєдіяльність, вона осмислює й обґрунтовує світоглядні ідеали, накреслює стратегію їх досягнення.

2. Методологічна полягає у тому, що філософія розробляє методи пізнання і перетворення людиною світу, принципи і норми пізнавальної діяльності.

3. Критична і руйнівна функції - полягають у критиці і руйнуванні різного роду помилок, застарілих поглядів, забобонів. Її принцип: “Піддавай усе сумніву”.

4. Конструктивна функцію - полягає у виробленні, конструюванні нових ідей, поглядів, ідеалів, образів, теорій.

5. Функція систематизації - полягає в упорядкуванні сумарних результатів людського досвіду у всіх його формах.

6. Функція експлікації, що полягає у виробленні найбільш загальних і спільних для всіх теоретичних наук понять типу; причина - наслідок, можливість - дійсність, необхідність - випадковість та ін.

7. Прогностична – полягає в тому, що філософія здатна виявити, передбачити загальні тенденції, перспективу розвитку світу і людини.

8. Практична - філософія стає знаряддям активного перетворювального впливу на оточуючий світ і саму людину і у разі потреби філософія може створити програму реорганізації життя суспільства.

9. Пізнавальна – філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань.

10. Виховна – філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, потяг до самовдосконалення, творчого підходу до життя, до пошуку життєвих сенсів.

11. Соціально-адаптивна – філософія допомагає зорієнтуватися у складних проявах суспільного життя, через засвоєння соціальних правил і норм культури допомагає виробити власну життєву позицію та пристосуватися до життя.

12. Гуманізуюча – через надання знань про найвищі людські цінності та моральні норми філософія сприяє удосконаленню людини; шляхом утвердження позитивного сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів вона виконує роль інтелектуальної терапії.

Головне завдання філософії полягає в моральному вдосконаленні особистості, а через особистість і всього суспільства.

Філософія повинна стати практичним інструментом, який дасть змогу людині визначити свою життєву позицію щодо світу, людей, які її оточують, і власного «Я».

7