3.2. Етичний кодекс як один з факторів підвищення рівня організаційної культури.

Етичні кодекси деяких компаній не змінюються на протязі десятки років. Наприклад, етичний кодекс компанії “Джонсон і Джонсон” був прийнятий у 1945 році і досі не змінювався. Коли в 70-х роках виявилось, що кодекс вже не відповідає вимогам часу, менеджери не наважились його змінювати. Було розроблено комплекс етичних програм, які доповнювали кодекс.

Другий етап поширення корпоративних кодексів починається на початку 50-х років. Корпоративні кодекси приймають не тільки компанії США, але багатьох європейських країн, Японії.

Дослідженнями, проведеними у США, було встановлено, що етичні кодекси, які складаються із загальних положень ( наприклад “ не вкради”) легко забуваються співробітниками і не приносять користі для формування корпоративної культури організації.

Етичні кодекси у компаніях США різні. Вони можуть складатись із кількох речень або мати кілька розділів.

Типовим етичним кодексом, що відображає південноамериканську модель менеджменту, є етичний кодекс компанії Кока-кола. Він складається з наступних розділів:

1 розділ - регулює виконання зобов’язань за бухгалтерськими рахунками та звітам компанії.

2 розділ - визначає потенційні конфлікти, які можуть виникнути при зіткненні інтересів працівників компанії. Кодекс забороняє працівникам мати особисту зацікавленість у :

· справах з діловими партнерами компанії ( постачальники);

· справах конкурента;

· справах клієнтів компанії.

3 розділ регулює взаємодію компанії: з державними установами, офіційними особами, клієнтами та постачальниками.

4 розділ регламентує тезу, за якої участь співробітників в діяльності політичних партій та роботі інших компаній не має стати на заваді роботі в компанії.

5 розділ містить вказівки щодо реалізації правил кодексу.

В останні десятиріччя комплекс документів:

· етичний кодекс;

· правила та інструкції з внутрішнього розпорядку;

· положення про роботу підрозділів;

об’єднуються в єдиний загальний документ “Філософія організації”.

Список використаної літератури

1. Богатырев М. Организационная культура предприятия / Проблемы теории и практики управления – 2005. - №1. С.104-110 2. Виханский О. С., Наумов А.І. Менеджмент. М.: Економіст, 2005. - 670с. 3. Воронкова В. Г. Управління людськими ресурсами: філософські засади: навчальний посібник / Воронкова В.Г., Беліченко А.Г., Попов О.М., Н.О.Рєзанова; Під ред. В.Г.Воронкової.- К.: Професіонал, 2006. 4. Захарчин Г. М. Формування і розвиток організаційної культури машинобудівних підприємств : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.04 / Захарчин Г. М.; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2010. - 40 с. 5. Ібрагімова І. Сприятлива організаційна культура // Бюрократи № 10-12 (с. 63-65) 12/07/2008 та № 13-14 (с. 66-67) від 26/07/2008 6. Калініченко Т.І. Теоретичні підходи до тлумачення організаційної культури / Т.І.Калініченко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2010. – № 3. – С.62-67. 7. Кошельник В. М. Сутність та значення організаційної культури у системі управління підприємством в умовах транзитивної економіки / Менеджмент. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchtei/2011_3/NV-2011-V3_47.pdf  8. Кригульська Т.В. Деякі аспекти проблеми структуризації організаційної культури підприємства / Т.В.Кригульська // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2010. – №3. – С.76-80. 9. Стоянова В.А. Оценка влияния организационной культуры предприятия на эффективность производственной деятельности / Менеджмент в России и за рубежом – 2005. - №1. С.3-9 10. Хміль Ф. І. Основи менеджменту: Підручник. – К.: Академвидав, 2003. – 608 с.