Вплив відходів на нс та людину
З великого обсягу промислових викидів, які потрапляють в навколишнє середовище, машинобудівельній промисловості належить лише незначна частка – 1-2%. Проте на машинобудівельних підприємствах є основні виробництва, які забезпечують технологічні процеси. Ці виробництва з високим рівнем забруднення навколишнього середовища. До них належать:
- внутрішньозаводське енергетичне виробництво і інші процеси, які пов’язані з горінням палива;
- ливарне виробництво;
- металообробка конструкцій і деталей;
- зварювальне виробництво;
- гальванічне виробництво;
- лакофарбове виробництво;
За рівнем забруднення навколишнього середовища райони гальванічних і фарбових цехів, як машинобудівельних у цілому, так і оборонних підприємств, які можна зіставити з такими потужними джерелами економічної безпеки, як хімічна промисловість, ливарне виробництво, можна зрівняти з металургією; території заводських котельних – з районами ТЕЦ, які належать до числа основних забруднювачів.
Регіональна економіка та природокористування
Таким чином, машинобудівельний комплекс у цілому і виробництво оборонних галузей промисловості, як його невіддільна складова, є потенційними забруднювачами навколишнього середовища:
- повітряного простору;
- поверхонь джерел (стічні води і т. ін.);
- грунту (накопичення твердих відходів, осади токсичних речовин тощо).
Галузі машинобудування за специфікою забруднення навколишнього середовища можна поділити на дві групи: ресурсо і наукомісткі. Гальванічне виробництво - одне з найбільш великих джерел утворювання стічних вод у галузі машинобудування. Особливими забруднювачами стічних вод є іони важких металів, неорганічних кислот та ціаніди.
Основними забруднювачами фарбувальних виробництв машинобудівних підприємств є лакофарбові матеріали та їх складові.
Найбільш економічно небезпечними забруднювачами, які утворюються у ливарному виробництві, є окис і двоокис сірки і оксиди азоту, а також тверді речовини, які входять до складу ливарних форм.
Основними забруднювачами, що утворюються у процесі виробництва енергії з палива, є двоокис сірки, окиси азоту, окиси вуглецю.
Тверді відходи машинобудівного виробництва містять амортизаційний брухт , стружку металів, деревини, пластмаси тощо, шлаги і пил (відходи систем очищення повітря і інше).
На машинобудівних підприємствах 55% амортизаційного бруду виникає від заміни технологічного оснащення і устаткувань.
Розміри відходів металу у виробництві залежать від кількості металів і сплавів, які потребують переробки і встановлення коефіцієнта відходів. В основному у машинобудуванні утворюються відходи від виробництва прокату (відрізки, стружка, окалини та ін.) і виробництва лиття, а також механічної обробки.
На підприємствах машинобудування відходи складають 50% маси оброблених заготовок, а при листовому штампуванні втрати металу досягають 60%. Основними джерелами утворення відходів є металообробка (84%) та амортизаційний брухт (16%).
У невеликій кількості промислові відходи можуть містити у собі ртуть, яка вимита із устаткування, яке непридатне для експлуатації.
Основи екології та природокористування
Проблема мінімізації екологічного пошкодження в умовах промислового виробництва, і у даному випадку у машинобудуванні та військово-промислових галузях, вирішується у двох напрямках за рахунок:
- збільшення ефективності існуючих методів очищення промислових викидів у навколишнє середовище (стічні води, відпрацьовані гази, дими і інші частини), ліквідація переробки твердих відходів;
- впровадження нових альтернативних технологій (економічно чистих, безвідходних)