1. Основні течії суспільно-політичного руху 50—60-х рр. Хіх ст. На західноукраїнських землях

Презентація проектів:

І група – «Москвофіли та західноукраїнські землі в 50- 60 – і рр.. ХІХ ст»

ІІ група – «Нородовці та західноукраїнські землі в 50- 60 – і рр.. ХІХ ст»

Завдання

1. Проаналізуйте першу та другу презентації. Визначення запишіть у словник історичних термінів. Заповніть порівняльну таблицю. Зробіть висновки.

Питання для порівняння	Москвофіли	Народовці
Мета
Лідери
Програмні засади
Діяльність
Значення діяльності

2. А тепер спробуйте порівняти погляди «москвофілів» і народовців.

3. У чому принципова різниця в їхніх позиціях?

2. Культурно - освітнє товариство «Просвіта».

Завдання

1. Прочитайте текст підручника на сторінках 227 -228 пункт 11 й заповніть пропуски в запропонованому тексті.

«У_____ році майже ___ студентів на чолі з __________________ створили товариство __________. Своїм завданням воно визначило__________________ . Спершу товариство видавало __________________. Пізніше просвіта організовує ___________ як у містах, так і в селах. Наприкінці ХІХ ст.. товариство відкрило _____ читалень, які знайомили тисячі селян і міщан з ____________. Водночас робота «Просвіти» мала й вагоме практичне значення. Завдяки її читальням селяни й міщани навчились ______________________________________________________.

Згодо «Просвіта » взяла участь у фінансуванні _________________. За її участі створені кооперативи _____________, страхова компанія__________, які забезпечували українцям справжню ____________.»

Робота з картою. 1. Покажіть міста, у яких працювали перші осередки «Просвіти». (індивідуальне завдання)

Програма майбутньої праці «Просвіти» була коротко сформульована у виступі студента Андрія Січинського:

«Кожний нарід, що хоче добитися самостійности, мусить передусім дбати про те, щоби нижчі верстви суспільности, народні маси піднеслися до тої степени просвіти, щоб ця народна маса почула себе членом народнього організму, відчула своє горожанське й національне достоїнство й узнала потребу існування нації як окремішньої народної індивідуальности; бо ніхто інший, а маса народу є підставою усього».

2. Якою була роль товариства «Просвіта» у розбудові українського національного життя на західноукраїнських землях?

3. Польське повстання 1863—1864 рр. І Україна.

1. Пригадайте, яким був правовий статус польських земель у середині ХІХ ст. 2. Коли і за яких обставин Польща втратила державність? 3. Які держави брали участь у трьох поділах Польщі? 4. Покажіть на карті територію, що відійшла до Російської імперії внаслідок трьох поділів Польщі.

Мета	Звільнення Польщі від російського панування
Лідери	А. Потебня, А. Красовський
Вимоги повсталих	Відновлення Польщі в кордонах 1772 р., що не мало підтримки ані серед української інтелі­генції, ані серед українського селянства
Перебіг подій	Січень 1863 р. — початок повстання. Створення та діяльність на території Правобережжя 20 повстанських польських загонів. Незначна підтримка польського повстання українцями (500 чоловік) у зв'язку із недовірою української інтелігенції польській шляхті, яка ігнорувала інтереси українців, традиційною недовірою українського селянства польському панству
Результати й значення	Придушене Росією, Австрією та Пруссією (до травня 1864 р.). Було останнім польським повстанням на території України

ДОКУМЕНТ. Джерело: «Хрестоматія з історії Української РСР», т. 2.

«...Разом з Польщею і Литвою піднявшись... щоб здобути вічну свободу і щасливу долю цілої нашої країни, заявляємо... жадаючи найбільше щастя сільському людові на вічні часи, поста­новляємо:

а) Сільський люд в селах і хуторах панських і казенних, однодвірці, чиншовики і так далі від сьогодні вільні, свободні і рівні в правах з іншими обивателями країни...

б) Можуть і мають право переходити з місця на місце до вподоби, і ніхто їм в тому перешкоджати не буде.

в) Можуть і мають право вчитись в усяких школах і бути в крайовій службі нарівні з іншими обивателями країни...

г) Разом з іншими мають право обирати з-поміж себе виборних до судів, рад і урядів сільських, повітових... земських і найвищих народних.

ґ) Податі народні, земські повинності і людей до народного війська будуть давати тільки за постановою і дозволом найвищої крайової Ради, зложеної з виборних від цілої країни...

д) Орні землі, сіножаті і садиби панські і казенні, що їх за чинш або за відробітки чи на викуп держали селяни, будуть від сьогодні на вічні часи власністю кожного хазяїна без жодної за них плати... Дідичі за ці їх землі матимуть плату з народного скарбу...

е) Про наділ землею селянських людей, які досі її не мали, як буд­ники, бобилі, халупники, двірські люди і т. д., постановить в слуш­ний час найвища крайова Рада...

є) Однодвірці і чиншова шляхта матимуть на вічну власність нарівні з селянами землі садибної і ґрунтової з земель панських, де буде її доволі за плату з народного скарбу або з коронних зе­мель".

ж) Сільським священикам православним, опріч церковної землі, назначаємо плату грішми, щоб тільки не потребували вони від люду плати за духовні послуги, а скільки прийдеться платити всякому священикові, скаже найвища крайова Рада...

з) Хто підніметься оружно з нами... або здоров вийде, або зоста­неться пораненим, наділять щонайменше шість моргів землі і садибу в землях коронних або досмертну плату з народного скарбу...

и) Сільському людові вічно обіцяємо свободу прав, віри, якої хто придержується, і уживання своєї мови в школах, судах і інших земських справах... »

Завдання

З документа випишіть висловлювання, які могли б бути використані: а) прибічниками повстання; б) супротивниками повстання. Завдання

Користуючись історичним атласом, показати на карті територію України, де розгортались події польського повстання.

Перегляд навчального фільму. Учитель пропонує учням переглянути уривок із навчального фільму «За нашу і вашу свободу». Завдання Які результати й наслідки польського повстання 1863- 1864 рр.?