4. Ентоні Стаффорд Бір

Британський кібернетик Стаффорд Бір (1926 - 2002) є представником «другої хвилі» кібернетики, що почалася з 50-х років ХХ століття. Вперше Бір познайомився з дослідженням операцій в армії (служба в Індії). Він швидко зрозумів вигоди, які воно може принести для бізнесу. Поступивши на роботу в найбільшу металургійну компанію United Steel він переконав керів-ництво заснувати групу з дослідження операцій і очолив цей відділ. В 1959 він опублікував свою першу книгу Cybernetics and Management, побудовану на ідеях системного підходу до управління організаціями. Отримавши прак-тичний досвід в 1961 він залишив роботу в компанії United Steel щоб почати роботу бізнес-консультанта в галузі дослідження операцій. Була створена нов а компанія SIGMA - Science in General Management. В 1966 році С. Бір написав книгу Decision and Control.

Його найбільший проект так і не був завершений, незважаючи на пози-тивні результати. В 1971 він був запрошений соціалістичним урядом Чилі для створення єдиної комп'ютери-зованої системи "Кіберсін" управління економікою Чилі в реальному часі за допомогою мережі Кібернет. Була по-чата розробка проекту, спрямованого на отримання зворотного зв'язку від громадян на дії уряду. Уряд за допомогою телебачення звертається до наро-ду, а засоби спілкування народу з урядом обмежені. Був запропонований спеціальний прилад, власник якого міг встановити його покази по спеціаль-ній шкалі між повним задоволенням і повною незадоволеністю. Проект було перервано після перевороту Піночета в 1973. Бір продовжував працювати в Америці, консультуючи уряди Мексики, Уругваю і Венесуели.

Бір був першим, хто визначив кібернетику як науку про управління та ефективну організацію. Стаффорд Бір створив власний системний підхід до менеджменту на основі аналогії соціальної організації з живим організмом. Він назвав його «модель життєздатної системи» (МЖС) і детально описав у книзі «Мозок фірми». МЖС встановлює принципи, дотримуючись яких ор-ганізація стає здатною до виживання. До них відносяться:

1.керованість;

2.здатність до навчання;

3.здатність до адаптації і розвитку.

МЖС відповідає організації, що побудована на п’яти управлінських функціях: 1.здійснення операцій, 2.координація, 3. контроль, 4. інтелектуаль-ний розвиток 5. вироблення політики.

Для організацій ключовим є питання про взаємозв’язки, що реалізуються у вигляді контурів управління й передачі інформації. МЖС використовує підсилювачі для збільшення впливу у випадку необхідності; атентюатори – пристрої, призначені для зниження різноманітності системи; перетворювачі – пристрої для зміни форми представлення інформації. Одним з основних законів діяльності МЖС є закон рекурсії: всі організації утримують самі себе. Основ-ний принцип управління полягає в тому, що для кожної організації, яка утри-мує себе і для її підсистем повинно бути надано стільки автономії, скільки це можливо без порушення загальної цілісності системи.