5. Монопольний ринок

Монополія – це структура ринку, де один виробник виробляє однорідну і стандартну продукцію, яка не має близьких товарів-замінників. Монополістична конкуренція – тип структури ринку, який складається з дрібних фірм, які випускають диференційовану продукцію, і характеризується вільним входом на ринок і виходом з нього.

Основні риси ринку чистої монополії.

• Функціонування на ринку одного виробника продукції або послуги.

• Товар, вироблений монополістом, не має аналогічного товару-замінника. У монополіста немає прямих конкурентів на ринку, але це не означає, що він не вступає в конкурентні відносини (він покупець на ринку ресурсів, де стикається з іншим конкурентним середовищем).

• Чистий монополіст сам встановлює ціну на свій товар. Збільшення пропозиції знижує ціну і навпаки, зменшення пропозиції призводить до її зростання.

• Вступ у галузь інших виробників заблокований. Практично кожен виробник хоче стати монополістом і обмежити конкуренцію на ринку його товарів.

Економічні наслідки чистої монополії, полягають у тому, що монополіст вважає за доцільне продавати менший обсяг продукції і встановлювати завищені ціни, тоді як конкурентний виробник так не зробив би. З одного боку, суспільство більше витрачає певної кількості ресурсів, оскільки рівноважний обсяг виробництва не сходиться з мінімальним рівнем середніх витрат. Перерозподіл ресурсів на користь монополізованої галузі зменшило б середні витрати, що свідчило б про підвищення ефективності розподілу ресурсів. З іншого боку, споживачі змушені платити монопольний податок, оскільки ціни на продукцію встановлені вище, ніж середні витрати на виробництво. Цей «податок» представляє економічний прибуток монополіста.

До того ж можна відзначити досить спірний вплив монополії на науково-технічний прогрес. Хоча його масштаби дають можливість виділити достатньо коштів на проведення наукових досліджень та розробку нових технологій.

Дуже важливо, що у чистого монополіста є можливість провести цінову дискримінацію, яка відбувається тоді, коли один й той самий продукт або послуга реалізуються за різними цінами, і це абсолютно не пов'язано з витратами. Продавець-монополіст може застосувати цінову дискримінацію тільки за умовою, що є можливість виділити різні групи покупців, і якщо первинний покупець не має можливості перепродавати товар або послугу. Наприклад, електрозабезпечення населення та підприємств відбувається за різними тарифами, а часткова вартість пасажирських перевезень перекривається за рахунок підвищення тарифів на перевезення вантажів і т.д.

Особливості монополістичної конкуренції.

1. Для існування монополістичної конкуренції кількість продавців має бути:

• не надто маленькою, щоб кожна фірма володіла незначною частиною ринку і мала обмежений контроль над ціною.

• занадто значною, щоб уникнути секретних договорів, згідно дій окремих фірм з метою обмеження обсягу виробництва і штучного підвищення цін.

• достатньою, щоб фірми галузі не відчували загальної залежності, мали можливість визначити власну політику, не звертаючи уваги на реакцію конкурентів.

Для монополістичної конкуренції вистачить 30-70 фірм.

2. Обмежена можливість впливу на ціну.

Але використання яскравої упаковки, вдалої рекламної компанії дає монополістичній компанії певну перевагу перед іншими, і це дає їй можливість реалізовувати власну продукцію трохи дорожче. Цей варіант обмежений тим, що на ринку монополістичної конкуренції існує ряд близьких товарів-замінників, тому покупець має можливість придбати товар в іншого продавця, якщо його ціна виявиться привабливішою.

3. Вільний вступ у галузь.

На ринку досить велика кількість конкуруючих фірм і створити якийсь бар'єр для вступу в галузь нових виробників практично неможливо. Разом з тим існують певні винятки з цього правила, наприклад: кількість місць вигідних для встановлення кіосків обмежена, тому для входження в цю нішу ринку створюються певні бар'єри.

4. Товари, що пропонуються на ринку, хоч і належать до однієї товарної групи, надто диференційовані.

Відмінності визначають:

• Якість товару. Продукція може відрізнятися певними функціональними особливостями, матеріалами, з яких вона виготовлена, дизайном, якістю роботи.

• Сервісне обслуговування. Фірми намагаються виділити свій товар серед інших аналогічних тим, що збільшують термін гарантійного обслуговування, пропонують безкоштовну доставку товару покупцеві і т.д.

• Місце продажу товару. Це особливо стосується тієї продукції, потреба в якій виникає в певному місці.

• Стимулювання збуту з метою виділення свого товару серед інших фірм за допомогою акцій, подарунків і т.д.

Споживачі змушені завжди платити на ринку монопольної конкуренції за одиницю товару більше, ніж це могло б бути на конкурентному ринку.

Недовантажені потужності підприємства і завищені ціни - ось плата суспільства за монопольну конкуренцію.