- •6. Дзз за допомогою аерофотозйомок
- •6.1. Способи дистанційного зондування Землі
- •6.2. Загальні відомості про аерозйомку
- •6.2.1. Планова аерозйомка
- •6.2.2. Перспективна аерофотозйомка
- •6.2.3. Щілинна аерофотозйомка
- •6.2.4. Стереотопографічна зйомка
- •6.3. Вплив природних умов на якість аерознімання
- •6.4. Недоліки аерозйомок
6.4. Недоліки аерозйомок
Основними недоліками літальних апаратів, як платформ для систем дистанційного спостереження за поверхнею Землі є:
– час проведення спостережень і вимірів складає декілька годин, тоді як супутники спроможні забезпечувати спостереження протягом декількох років. Деякі програми моніторингу, наприклад, розраховуються на 7 років;
– оскільки висота огляду з літального апарату набагато менше висоти огляду з супутника, то й зона охоплення при спостереженнях з літального апарату буде набагато менше. Проте, треба відзначити, що з малої висоти можна здійснювати більш детальні дослідження);
– оскільки літальний апарат переміщується в атмосфері Землі, а атмосфера перебуває в постійному русі, то вона впливає на положення літального апарату відносно поверхні Землі, що вносить похибки у виміри. Треба відзначити, що аналогічна проблема існує і при переміщенні супутника, але в значно меншому ступені.
Правильне положення літального апарату визначається двома способами або симбіозом цих способів. Перший спосіб пов'язаний з використанням глобальної системи позиціонування (GPS), який дозволяє достатньо легко визначити положення літального апарату з точністю до 1 м або навіть краще. Другий спосіб визначення положення літального апарату – це використання наземних контрольних точок (GCP). Застосовуючи цей спосіб, можна в режимі безперервного часу визначати положення літального апарату, його орієнтацію і масштаб зображення, а також корегувати викривлення зображення, якщо вони виникають. В якості GCP можуть слугувати відбивні маркери, зафіксовані на землі, активні і пасивні радарні приймально-передавачі.
Треба також відзначити ще одну істотну особливість положення літального апарату – його коливальні рухи під час польоту. Найбільш важливими з них при отриманні зображення є це крен, тангаж і нишпорення (коливальні рухи у трьох взаємно-перпендикулярних площинах). Ці рухи і відповідні викривлення зображення представлені на рис. 6.11.
Рис. 6.11. Коливальні рухи літального апарату – крен, тангаж і нишпорення – і відповідні викривлення зображення рівномірної квадратної сітки
Більшість знімальних систем, де платформами слугують літальні апарати, містять датчики крену і здатні виконувати відповідні коригування. Викривлення, викликані тангажом і нишпоренням, корегуються за допомогою GCP.
Питання для самоконтролю
На чому ґрунтується аерокосмічне зондування?
Що розуміють піт терміном ”аерофотознімання”?
Дайте класифікацію аерофотознімання.
Як впливають природні умови на якість аерофотознімання?
