Топологія “послідовне лінійне кільце” (рис. 2.14 а,б).
А резервний В
захід схід
виведення введення
Рисунок 2.14а
Ця базова технологія використовується, коли інтенсивність у мережі не така велика і існує необхідність відгалужень у ряді точок на лінії, де можуть вводитись канали доступу. Вона реалізується як за допомогою ТМ на обох кінцях кола, так і мультиплексорів введення/виведення в точках відгалуження. Ця топологія нагадує послідовне кільце, де кожний мультиплексор є окремою її частиною.
захід
схід
схід захід схід захід
введення виведення
Рисунок 2.14б
Вона може бути представлена у вигляді простого послідовного лінійного кола без резервування (а), або більш складним колом з резервуванням типу 1+1 (б).
топологія “зірка” (рис.2.15), яка реалізує функцію концентратора.
Рисунок 2.15
В цій топології один із віддалених вузлів мережі, який зв’язаний з центром комутації (наприклад, цифровою АТС) або вузлом мережі SDH на центральному кільці, грає роль концентратора, де частина трафіка може бути виведена на термінали користувачів, тоді як остання частина може бути розподіленя по інших віддалених вузлах. Цей концентратор повинен бути мультиплексором введення/виведення з розвиненими можливостями крос-комутації. Іноді таку схему називають оптичним концентратором, якщо на його входи подаються частково заповнені потоки рівня STM-N (або потоки рівня на ступінь нижче), а його вхід відповідає STM-N. Фактично ця топологія нагадує “зірку”, де в якості центрального вузла використовується мультиплексор SDH (SMUX).
4.топологія “кільце”(рис.2.16)
Ця топологія використовується для побудови SDH мереж перших двох рівнів – 155 Мбіт/с і 622 Мбіт/с. Основна її перевага: легкість організації захисту типу 1+1, завдяки наявності в синхронних мультиплексорах SMUX (МВВ) двох пар (основної та резервної) оптичних виходів (каналів прийому/передачі схід – захід, які дають можливість формування подвійного (двоспрямованого) кільця із зустрічними потоками.
Можливості МВВ обумовлюють обмеження кільцевих мереж, які самозаліковуються. Існують два варіанти їх побудови: одно- і двоспрямоване кільце.
У разі односпрямованого кільця кожен вхідний потік спрямовується навколо кільця в обох напрямках, а на приймальному боці, як і за схемою
1 + 1, вибирають якісніший сигнал. Для побудови кільця використовуються два волокна. Передача основними шляхами відбувається в одному напрямку (наприклад, за годинниковою стрілкою), а резервними - у протилежному
(тут поділ на основний і резервний шляхи є умовним, оскільки вони обидва рівноправні). Тому таке кільце називається односпрямованим, з перемиканням трактів або з закріпленим резервом.
У разі двоспрямованого кільця з двома волокнами сигнал не подвоюється. За нормального режиму кожен вхідний потік спрямовується вздовж кільця найкоротшим шляхом у будь-якому напрямку (звідси назва "двоспрямоване кільце"). Якщо з'являється відмова, то на обох кінцях відмовленої ділянки за допомогою МВВ перемикається весь потік інформації, що надійшов на цю ділянку, у зворотному напрямку. Інакше кажучи, у такому кільці здійснюється перемикання секцій або захист з резервом.
Рисунок 2.16
Двоспрямоване кільце може мати чотири волокна. Воно забезпечує вищий рівень відмовостійкості, ніж кільце з двома волокнами. Витрати на побудову цього кільця дуже високі, тому такий варіант використовують рідко.
Двоспрямоване кільце у більшості випадків є більш економічним, ніж односпрямоване, оскільки потребує меншої пропускної спроможності. Це пояснюється тим, що сигнали, які передаються на різних ділянках, що не перетинаються, можуть використовувати одні й ті самі ємності (як в основному, так і в аварійному режимах роботи). Разом з тим односпрямоване кільце є простішим у реалізації. Аналіз типових ситуацій свідчить, що кожен з двох видів кільцевої архітектури має свою сферу ефективного використання.
Односпрямовані кільця більше підходять для випадків доцентрового трафіка. Це притаманно мережам доступу, призначеним для приєднання користувачів до найближчого вузла. Двоспрямовані кільця вигідніші за досить рівномірного розподілу трафіка, коли стають помітними їх переваги щодо пропускної спроможності. Тому використання цих кілець доцільне для з'єднувальних мереж.
В обох варіантах мережі можна зберегти повну працездатність її за будь-якої одноразової відмови.
При організації системи управління і технічного обслуговування мережа синхронної цифрової ієрархії розглядається як ряд послідовних ділянок- секцій. Виділяють такі основні об'єкти управління і технічного обслуговування: регенераційна секція, секція мультиплексування і тракт.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1.Каток В.Б. Волоконно-оптичні системи передачі. Київ, 1999
2.Бирюков Н.Л. Стеклов В.К. Транспортные сети и системы электро-
связи. Системы мультиплексирования. Киев: ЗАТ «Віпол», 2003
3. Хмелев К.Ф. Основы SDH. Киев: «Політехніка» ЗАТ «Віпол», 2003
4. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Телекомунікаційні мережі.
Київ: „Техніка”, 2001
5. Стеклов В.К., Нові інформаційні технології: Транспортні мережі
телекомунікацій. Київ: «Техніка» 2004
6. URL: http://www. kuzenny.narod.ru
8. URL: http://www. kunegin.narod.ru
9. URL: http://www. osp.ru