3. Різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі.

Міжнародна торгівля – сфера міжнародних товарних відносин, специфічна форма обміну продуктами праці (товарами і послугами) різних країн.

Формиміжнародноїторгівлірозділяють на три види:

1. За критеріємоб’єкта:

- торгівля сировиною;

- торгівля паливом;

- торгівля продовольством

- торгівля напівфабрикатами;

- торгівля готовими виробами;

- торгівля послугами: виробничими, транспортними, експедиторськими, консультаційними,посередницькими, маркетинговими, обліковими.

2. За  критеріємвзаємодіїсуб’єктів МТВ:

- традиційнаторгівля ( експорт-імпорттоварів та послуг);

- торгівлякооперуємою і спеціалізованоюпродукцією,  щоздійснюється на основідовгостроковихугод;

- зустрічнаторгівля(бартер, операції з давальницькоюсировиною, операції на компенсаційнійоснові).

3. За критеріємрегулювання МТВ:

- звичайна МТ – здійсненнярегулювання в повномуобсязівідповідно до національногозаконодавства;

- дискримінаційна МТ – введенняобмежень державою на екс-імпортніоперації;

- преференційнаторгівля – торгівля при здійсненніякоїзастосовуютьсяпільгиподаткові, митні);

Найпоширенішоюсередцих форм міжнародноїторгівлі є традиційна (проста) торгівля, тобто «вільний» експорт та імпорттоварів і послуг, який не зумовленийкоопераційнимизв'язками та зобов'язаннямищодозбалансованогообмінутоварів.Розвитокміжнародноїспеціалізаціївиробництва та поглибленнявищеназваногорозподілупраці (у видізагального, часткового та одиничного) породжуєрізноманітність форм і напрямківміжнародноїторгівлі. 

Першоюспробою теоретичного обгрунтування причин, напрямів, ефективностіміжнародноїторгівліщодозовнішньоторговельноїполітикибулаконцепція меркантилізму

Основнимзмістомцьогонапряму є доктрина “активного торговельного балансу”, якийможнабулозабезпечити шляхом активізаціїзовнішньоїторгівлі при перевищеннідоходіввідекспортупорівняноізвитратами на імпорт, а також у результатірозвиткупосередницькоїторгівлі (перепродаж іноземнихтоварів, наданнятранспортнихпослуг, кредитів з метою одержаннядодатковихнадходженьвідоперацій на зовнішніх ринках).Зцією метою держава повинна булаобмежувативвезенняіноземнихтоварів шляхом підвищення ставок мита, а такожсформулювати правила вивезеннявітчизнянихтоварів, використовуючипереважнофінансовіметодизаохоченняекспорту.

4. Кон’юнктура та інфраструктура світового ринку.

Світовийринок - система обміну товарами і послугами, що виникла на основі міжнародного поділу праці й міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин. Функціонально світовий ринок є полем та результатом докладання праці, капіталу, природних та інших ресурсів. Організаційно цей ринок є сукупністю прямих взаємовигідних договорів (між рівноправними партнерами), спрямованих на задоволення потреб у товарах та послугах, забезпечення необхідними ресурсами та отримання доходу.

Кон’юнктура світового ринку – сукупність умов щодо рівня попиту та пропозиції на світових ринках, їх динаміки, рівня цін та ін.

Інфраструктура світової економікивключає в себе певний набір складових елементів, без яких процес функціонування світової економіки був би неможливий або принаймні вельми ускладнений. Основні складові інфраструктури світового ринку:

1) нормативно правова база (закони, постанови, укази); 

2) кредитна, банківська, податкова, страхова, митнасистеми;

3) біржі: товарносировинні, фондові, валютні, праці; 

4) транспорт і зв'язок

Інфраструктура світового ринку також представленаміжнароднимиекономічними, фінансово-кредитнимиустановами і організаціями як загальносвітового (СОТ, Міжнароднаторгова палата, Міжнароднийвалютний фонд тощо), так і регіональногозначення (Європейський банк реконструкції та розвиткутощо).