2.1 Економічний збиток від забруднення навколишнього природного середовища
Забруднення навколишнього середовища призводить до виникнення двох типів витрат у народному господарстві: витрат на попередження впливу забрудненого середовища на реципієнтів (коли таке попередження, часткове або повне, технічно можливе) і витрат, пов'язаних із впливом на них забрудненого середовища. Останні виникають, якщо повне попередження такого впливу неможливе або витрати на повне попередження впливу виявляються більшими, ніж сума витрат обох типів при частковому попередженні впливу забрудненого середовища на людей і різні об'єкти. Оскільки при викидах забруднень в навколишнє середовище подібні ситуації виникають досить часто, вказані витрати зазвичай виникають одночасно [6].
Процеси формування еколого-економічного збитку є складовим явищем, до якого не можна підходити з позиції простого підсумування можливих наслідків. По-перше, деякі ефекти становлять альтернативи один одному; по-друге, дія одних може компенсувати чи пом'якшувати дію інших; по-третє, зазначені види витрат часто взагалі важко відрізняти один від одного (до речі, як і причини, що зумовили їх виникнення).
Частина збитку виявляється одночасно у формі втрат і в компенсаційній формі.
Економічний збиток від порушення природного середовища (еколого - економічний збиток) визначається суспільно необхідними витратами, що виникають внаслідок екодеструктивного впливу. Фактично, збиток характеризує зміну інтегральної еколого-економічної оцінки (збільшення витратної оцінки чи зменшення результатної) комплексу природних факторів (екосистеми) або якогось природного блага внаслідок погіршення його стану. Дія еколого - економічного збитку втілюється через погіршення економічного стану конкретних суб'єктів господарювання: в одному випадку зростають витрати отримання ними певних господарських результатів (доходу, прибутку), в іншому випадку знижується вигідність (ефективність) виробничої діяльності, тобто за тих самих витрат рівень доходу падає. Таким чином, під економічним збитком від порушення природного середовища слід розуміти виражені у вартісній формі фактичні і можливі втрати, заподіяні економічним суб'єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків [8].
Збитки виникають внаслідок:
1. Зміни кількості та якості природних ресурсів та/або інших зовнішніх умов технологічних процесів і як наслідок - зменшення обсягів використання природних факторів у виробництві - екологічні збитки.
2. Погіршення здоров'я фізичних осіб (громадян) або умов ведення особистого господарства при забрудненні навколишнього природного середовища чи інших несприятливих змін його стану - соціальні збитки.
3. Наявністю витрат на запобігання та ліквідацію негативних наслідків - економічні збитки. Економічні збитки складають екологічні витрати виробника [9].
Економічна оцінка збитку, що спричиняється річними викидами забруднень в атмосферне повітря, для окремого джерела визначається за формулою [6]:
(2.1)
де Уатм. - збиток від забруднення атмосферного повітря, грн./рік;
γ - множник, числове значення якого дорівнює 400 грн./умов. т;
σ - коефіцієнт відносної шкідливості забруднення атмосфери
в межах окремих територій;
f - коефіцієнт розсіювання домішок, який залежить від
фракційного складу і швидкості осідання часток;
М - приведена маса річного викиду забруднень з джерела, величина
якої визначається за формулою [6]:
(2.2)
де mi - маса забруднюючої речовини i - го виду, т/рік;
Ai - показник відносної агресивності забруднюючої речовини
i - го виду, умов. т/т.
В таблиці 2.1 наведено дані для розрахунку збитків від забруднення атмосферного повітря Харківського району.
Дані в таблиці приведені на підставі матеріалів Головного Управління статистика в Харківській області [5].
Таблиця 2.1 - Вихідні дані для розрахунку збитків від забруднення атмосферного повітря Харківського району [5]
Назва речовини |
Обсяги викиду (mi), т |
Значення показника відносної агресивності (Аi), умовна т/т |
Аi∙mi, умовна т |
1. Оксид азоту |
62,314 |
41,1 |
2561,1054 |
2. Сірчистий ангідрид |
3,318 |
22 |
72,996 |
3. Аміак |
0,729 |
10,4 |
7,5816 |
4. Окис вуглецю |
272,086 |
1 |
272,086 |
5. Ацетон |
0,342 |
2,22 |
0,75924 |
6. Сажа |
2,299 |
41,5 |
95,4085 |
7. Оксид хрому |
0,008 |
104 |
80 |
Розрахунок приведеної маси річного викиду забруднюючих речовин:
=2561,1054умов.т+72,996умов.т+7,5816умов.т+272,086 умов.т+0,75924 умов.т+95,4085 умов.т+80 умов.т=3089,93674 умов.т.
Показник у для Харківського району складає 5,25, оскільки чисельність населення становить 183653 чоловік, то σ =183653/35000=5,25. Показник f дорівнює 0,55, тому що на території Харківського району переважають підприємства, які мають висоту труб не більше 50 м і різниця температури між викидами та навколишнім середовищем не більше 50 °C. Таким чином:
=400 грн./умов.тЧ5,25Ч0,55Ч3089,93674 умов.т=3568876,9 грн.≈3568,9 тис. грн.
Таким чином, збиток від забруднення атмосферного повітря на території Харківського району становить 3568876,935 грн.