(Заходять воїни з Іродом)
Воїн 1: (Рожаловський М.)
Всім враз струнко повставати
Ірод-цар іде до хати.
Воїн 2: (Похильченко А. – 11 кл.)
Чого тут шум, чого всiм треба?!
Ірод: (Качорак П.)
Що за крики тут у хаті?
Я вас хочу запитати-
І скажіть же мені,
Що ви за люди?
А то зараз всім від мене
страшна кара буде.
Жид: (Климецький М.)
Яснійший царю,
вони слугу твого вірного зобиджають,
І тебе тут зневажають!
Кажуть, що іншого царя мають.
Пастушок 1: (Ботюк С.)
Ти є цар, Та тільки земний,
А вродився цар таємний,
Що буде понад царями,
Над землею, небесами.
Пастушок 2: (Пулик В.)
То не цар, то вічний Бог,
Що панує без тривог!
Ти боїшся того Бога,
Бо лиха Твоя дорога!
Ірод (грізно): (Качорак П.)
Що за диво нині з вами? Я царем є над царями.
Я паную в стороні. Ви всі належите мені.
Жид: (Климецький М.)
Так. Так, яснійший царю...
Маєм царю новину, …
всип нам злото, ну-ну-ну.
Ірод: (Качорак П.)
Тихо будь ти жиде тут
Бо тя враз почетвертну
Ти новину вже кажи
Бо впадеш без голови!
Жид: (Климецький М.)
Є в нас Царю такi вiстi, такi вiстi,
що цар свiту народився...
У Вифлеємi мiстi!
Ірод: (Качорак П.)
Що?!!
Який там цар?! Що вiн плете?
Ану геть мені із хати
Бо накажу порубати.
Воїн 1: (Рожаловський М.)
Мiй царю, кажуть що новина -
зродила Дiва Сина.
(Здивовано) Месiю начебто -
Царя усього Свiту! Обiцяного в Заповiтi.
Ірод: (Качорак П.)
Ха - ха ! Зумiли розсмiшити!
Зараз же, мершій
Поклич зі Сходу мудреців
Воїн 1: (Рожаловський М.)
Мудреці, вас цар взиває.
Воїн 2: (Похильченко А. – 11 кл.)
Царю мій, прийшли зі Сходу мудреці,
котрим відомо, що родився новий Цар,
новий земний володар.
Ірод: (Качорак П.)
Хто? Що? Месiя? Цар?
Чи ти може помилився?
(Заходять царі)
Царі:
1: Ми царі зі Сходу (Налужний О.)
2: У твій край приходим, (Похильченко М.)
Разом (вклоняючись): Поклонитись тій Дитині
3: Що родилась в Вифлеємі. (Тримбалюк В.)
Цар 1: (Налужний О.)
Я - цар єгипетського роду,
Де мій народ з давніх-давен
Пророкував і проповідував,
Що має народитись Божий Син -
Спаситель світу.
Побачив я зорю і вирішив дари з собою взяти,
Щоби Ісуса привітати
Цар 2: (Похильченко М.)
Я - цар індійського народу,
Де мій народ по горах і лісах блукає,
Різних богів собі шукає.
А сьогодні Ангел мені сповістив,
Що Христос ся народив.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Цар 3: (Тримбалюк В.)
Я - цар грецького народу,
Я не боюсь нічого зроду.
Мій народ по морях гуляє
І Бога-Зевса величає.
А на Сході зоря засіяла
І дорогу мені показала.
І я дари з собою взяв,
Щоби Ісусик їх прийняв.
Ірод: (Качорак П.)
Один я цар тут,
Володар всього краю.
Царя дитяти я не знаю i знати не бажаю!
Воїни мої вірні, станьте переді мною.
Воїн 1: (Рожаловський М.)
Ми на поклик твій прибули,
До бою готові.
Ворогів ми всіх скараєм,
Хто на тебе руку підіймає.
Ірод: (Качорак П.)
Ідіть до Вифлеєму-міста,
Там воїнів моїх двіста
Перебийте всю дiтвору без пощади,
Без розбору. Кожен хлопчик до двох лiт,
Хай загине - так зробiть!
А хто буде боронити,
То і йому нежити.
Воїн 2: (Похильченко А. – 11 кл.)
Твiй наказ святий для нас,
сповнимо ми його враз.
Ірод: (Качорак П.)
І мале дитя в яскині
мусите знайти ще нині!
Бо інакше - всім вам смерть!
(Виходять всі. Заходить Ангел)
Ангел 1: (Гаврищук Х.)
Військо Ірода нещадно
всіх дітей вбиває,
А Марія з сином Божим
Із міста втікає
(Сценка з Марією та Йосифом)
Йосиф: (Білобровка Д.)
Маріє, я чую гомін. Сюди ідуть.
(Входять троє пастушків)
Пастушок 1: (Рібий А.)
Боже, якою красною стаєнка стала наша.
Світло дивне до неї ллється із небес.
То, певне, благодаті Божої до нас пора завітала.
Правду ангелики казали:
у яслах, мов зоря,
Дитя мале сіяє – Спаситель наш.
Пастушок 2: (Маркевич Д.)
І поглядом, повним любові й ласки,
як Вседержитель, нас стрічає.
Витай між нами, Боже наш, витай.
Вже так давно Тебе чекають люди,
і Ти прийшов, щоб нам відкрити рай.
Пастушок 3: (Кінаш А.)
Не маємо для Тебе дарів багатих,
щоби достойно привітати.
Пастушок 1: (Рібий А.)
Але ми знаємо пісень багато.
Будемо Тобі до сну охоче на сопілках вигравати.
Пастушок 2: (Маркевич Д.)
Не смію до святих казати,
може б… вони пішли до нас до хати?..
Пастушок 3: (Кінаш А.)
То правда! Не є великою вона
і місця затишного мало, але матуся наша добра.
Завжди подасть їм теплу страву. То ж як? Просімо їх?
Пастушки (разом):
О Божа Мати, Свята родино,
прийдіть й прийміть від нас гостину.
Св. Йосиф: (Білобровка Д.)
То ж як, Маріє, може пізнаєм їх родину?
Діва Марія: (Скрипник О.)
Хай воля Божа над потребуючим чуває.
Я знаю, Господь до нас оці невинні душі посилає.
Ходім!
Св. Йосиф: (Білобровка Д.)
Ой, знову гамір.
Чи Іродові посіпаки вже сюди доп`яли?
Марія: (Скрипник О.)
Хай підуть же вони в темний лісочок,
Там порахують дрібний листочок.
Як вони той листочок порахують.
Аж тоді вони Ісуса в нас відвоюють.
Йосиф: (Білобровка Д.)
Хай підуть вони собі на високу гору
Та порахують там шовкову траву,
А як всю ту траву злічуть,
Тоді і сина мого заберуть.
Марія: (Скрипник О.)
Тоді вони мого сина візьмуть,
Як на горі шовкову траву злічуть.
У лісі – листок, у морі – пісок.
Ангел: (Батіг Н.)
Ні, ні! Царі із Сходу завітали.
Христос же народився,
На сіні між бидлят.
У вбогій цій яскині!
Спішать поклін віддать.