3. Органи чуття. Орган слуху. Внутрішнє вухо.

Внутрішнє вухо — один з трьох відділів органів слуху і рівноваги, який через свою хитромудру форму називається кістковим лабіринтом

Кістковий лабіринт складається з присінку, завитки і півколових каналів. Завиток знаходиться попереду, а півколові канали позаду, між ними розташована порожнина неправильної форми — присінок. Всередині кісткового лабіринту знаходиться перетинчастий лабіринт, який має також три частини, але менших розмірів, а між стінками обох лабіринтів знаходиться невелика щілина, заповнена прозорою рідиною — перилімфою.

Екзаменаційний білет №7

1. Що таке орган,

О́рган (др.-греч. ὄργανον — «инструмент») — обособленная совокупность различных типов клеток и тканей, выполняющая определённую функцию в живом организме.

система органів,

Систе́ма о́рганів — сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов'язані анатомічно і топографічно, а також виконують однакову функцію.

апарат органів.

АПАРАТ ОРГАНІВ — це сукупність органів або систем органів, що мають різноманітну будову і походження, але виконують спільну функцію в організмі. Виділяють апарати: опорно-руховий, дихальний, травний, сечостатевий.

Види тканин та їх характеристика.

В організмі тварин та людини розрізняють 4 типи тканин:

• сполучна тканина

Сполучні тканини мають волокнисту структуру. Вони складаються з клітин, відокремлених одна від одної позаклітинною матрицею. Сполучна тканина служить для сполучення інших видів тканин, наприклад, для утворення органів, і здатна пасивно розтягуватись і стискатися.

• м'язова тканина

М'язи (грец. μιοδ — м'яз; лат. musculus — мишка, маленька миша) виконують рухову (моторну) функцію.Клітини м'язової тканини називають міоцитами. У цитоплазмі міоцитів розташовуються міофібрили, що складаються зі скоротливих білків. Завдяки міофібрилам м'язова клітина здатна скорочуватися під впливомнервових імпульсів.

• нервова тканина

Клітини, що утворюють центральну та периферичну нервову систему, класифікуються як нервова тканина. З нервової тканини складається головний іспинний мозок, що утворюють центральну нервову систему, й черепно-мозкові та спинномозкові нерви, що утворюють периферичну нервову систему, а також мотонейрони.

• епітеліальна тканина.

Епітеліальні тканини утворені шарами клітин, що вистилають поверхні органів (наприклад, поверхню шкіри, дихальних шляхів, репродуктивної системи, внутрішню поверхню травної системи)

2. М’язи та фасції тулуба. Діафрагма.

М’язова тканина діафрагми (textus muscularis diaphragmatis) – діафрагмовий м’яз (musculus phrenicus). М’язові пучки діафрагми (fasciculi musculares diaphragmatis) розташовуються по периферії, мають м’язовий початок:

3. Органи чуття. Орган зору. Зовнішня,

Зовнішня оболонка ока включає білкову оболонку, або склеру, і рогівку. Білкова оболонка, або склера , — найщільніша й найміцніша в усьому оці оболонка, що складається зі сполучної тканини, в якій переплелися колагенові та еластичні волокна. Ця оболонка надає очному яблукові форми, тобто виконує опорну функцію. Спереду білкова оболонка переходить у прозору рогівку.

Рогівка — це передня прозора частина ока, лінза.

Середня та судинна оболонки ока.

Вона складається з райдужки, циліарного тіла івласне судинної оболонки.

Райдужка розташована спереду судинної оболонки і містить пігмент меланін, який зумовлює її забарвлення — від блакитного до темно-коричневого, має вигляд диска з круглим отвором всередині  — зіницею. Завдяки гладеньким м'язам зіниця здатна змінювати свій діаметр, регулюючи кількість світла, що потрапляє в око.