31. У яких випадках настає дисциплінарна відповідальність?

Дисциплінарна відповідальність працівників настає за порушення трудової дисципліни — невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок. Об'єктом дисциплінарного проступку є внутрішній трудовий розпорядок, зокрема такий його елемент, як трудові обов'язки. Суб'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вина, тобто психічне ставлення працівника до вчинюваної дії чи бездіяльності та ЇЇ наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

32. Що є підставою до притягнення до адміністративної відповідальності?

Адміністративна відповідальність настає з досягненням 16-річ-ного віку. Як правило, адміністративна відповідальність настає за порушення найменшої частини адміністративно-правових норм, а саме за порушення фізичними особами деяких обов'язків у сфері державного управління, тобто за вчинення адміністративних правопорушень (проступків). Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає за порушення трудового законодавства, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі — КУАП). Вона полягає в застосуванні до конкретних винних осіб заходів адміністративного стягнення, якими зазвичай є штрафи.

33. У яких випадках настає кримінальна відповідальність?

Кримінальна відповідальність настає в тому випадку, коли дії чи в рівній мірі бездіяльності могли спричинити або спричинили за собою нещасні випадки з людьми або інші тяжкі наслідки.

Відповідно до ст. 2 Кримінального кодексу України (далі – КК України), підставою притягнення особи до кримінальної відповідальності є вчинення нею суспільно небезпечного діяння, що містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Злочином, відповідно до КК України, визнається суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб’єктом злочину. Також передбачено, що не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

За порушення законодавства про працю винні особи можуть бути притягнені і до кримінальної відповідальності. Зокрема,

у частині першій статті 172 Кримінального кодексу України (далі — КК) установлено кримінальну відповідальність за незаконне звільнення працівника з роботи з особистих мотивів, а також за інше грубе порушення законодавства про працю.

Ст. 173 КК України передбачає кримінальну відповідальність за грубе порушення угоди про працю.

Ст. 175 КК України встановлює кримінальну відповідальність за невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат

Також кримінальним законодавством передбачено відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності професійних спілок (ст. 170 КК), перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК) та примушування до участі у страйку або перешкоджання участі у страйку (ст. 174 КК).