Вертеп (сценарій)

Дійові особи:

Ангел

Пастух 1

Пастух 2

Козак 1

Козак 2

Козак 3

Козак 4

Воїн 1

Воїн 2

Ірод

Цар 1

Цар 2

Цар 3

Смерть

Звучить колядка «По всьому світі стала новина»

Ангел: Слава Богу, добрі люди!

Хай добро і мир вам буде!

Ангел виходить. Входять пастухи.

Пастух 1: Добрий вечір, мир в цій хаті!

Перестаньте сумувати:

Ми новину вам принесли,

Щоб ті сили темні щезли.

І весь світ розвеселився,

Бо Син Божий народився!

Пастух 2: Ясна зірка засвітила,

Добру вістку сповістила,

Як на небі засіяла –

Нам дорогу показала

Аж до міста Вифлеєему,

В ту країну незнайому,

Де Пречиста Сина мала,

Світ добром обдарувала.

Пастух 1: Ми вночі при стаді спали,

І не чули, і не знали,

Що діється в небесах

І в тих земних сторонах.

Пастух 2: Аж як північ надходила,

Дивна вістка нас збудила.

Ми всі разом повставали,

Сонні очі протирали.

Пастух 1: І сказав нам Ангел Божий:

-         Йдіть на схід до Вифлеєему,

В цю країну незнайому,

Де Син Божий народився,

Від Марії воплотився,

Щоб спасти весь людський рід

Від неправди, мук і бід.

Входять козаки.

Козак 1: Я козак із-за Дніпра, з широкого лугу.

Запорізька Січ стара впала в важку тугу.

Довгі ночі, довгі дні січ в могилі спала,

А учора над Дніпром зоря засіяла.

Тут минали сотні літ –  став до бою син і дід,

Став за волю і свободу українського народу.

І я спав, та пробудився, як Син Божий народився.

Козак 2: Було колись – в Україні ревіли гармати;

Було колись – запорожці вміли панувати.

Панували, здобували і славу і волю;

Минулося – осталися могили на полі.

А тепер у чистім полі могили розриті –

Ніхто про них не згадає, щоб їх обгорнути,

Щоб барвінок посадити, слави не забути.

Коли б була рідна мати, коли б вона знала,

Пішла б туди, заплакала, про синів згадала…

Козак 3: Честь Ісусу і Марії,

Вже діждались ми Месії,

Ми колись за волю впали

До сьогодні твердо спали.

Нині разом пробудились,

Ісусові поклонились:

Щоб нам добру долю дав,

Щоб наш рід не пропадав,

Щоб не був він у неволі

І не знав би зла наколи,

Щоб не вмерла слава,

А радість настала!

Козак 4: Бились, бились колись, браття, і всі ми спочили.

На тім місці в чистім полі виросли могили.

А над ними орел сизий сторожем літає.

Сидить мати на могилі, за сином ридає.

А сьогодні повставали, пішли за зорею

Аж до міста Вифлеєму…

Козаки хочуть виходити

Пастух 1:            Стійте, браття,

Хтось летить з мечем.

Станьмо пильно – відженем!

Заходять воїни.

Воїн 1: Геть з дороги! Ірод йде!

Воїн 2: Розступіться ви, прокляті,

Бо цар Ірод йде до хати!

Входить Ірод.

Ірод: Що за збори тут зробили?

Чом мені ся не вклонили?

Хто бунтується на мене,

Кляте плем’я ви шалене?

Третій день вас доганяю,

Лиш тепер в руках вас маю.

Тут признайтесь предо мною:

Чи не цар я?

Пастух 2: Ти є цар, та тільки земний.

Народився Князь вселенний,

Що буде Він над царями,

Над землею й небесами.

Ірод: Відрубати голови!

Пастухи (разом): Боже, Боже, поможи,

Свого лицаря зішли!

Входить Ангел.

Ангел: Тут я, сповню волю Божу

І покривдженим поможу.

Геть від них! – це Божа справа,

Ми до них не маєм права.

А ви, пастирі, вставайте,

Сина Божого вітайте!

Ірод: Лише я є цар над царями,

Світ дрижить під моїми ногами!

Гей, мої воїни, шукайте Дитя!

Воїни (разом): Ні тут, ні там – ніде нема Дитяти.

Ірод: Що ж, тоді і вам не жити.

Хто вас буде боронити?

Ви по краю всім ідіть

І наказ мій рознесіть:

«Кожен хлопець до двох літ

Хай загине», - так скажіть.

Що за крик там у дворі?

Козак 1: Три персидськії царі.

Козак 2: Три преславні звіздарі.

Входять три царі.

Ірод: Три царі, де ви йдете?

Царі (колядують): Ми ідем в Вифлеєем,

Де ми Спаса пізнаєм.

І повернемось

Цар 1: Йдемо ми в покорі за світлом зорі.

Цар 2: Щоб низький поклін віддати

Народженому Дитяті.

Цар 3: Серцем відчули: Господь віщає,

У тілі людськім Бог ся рождає.

Вбігає смерть.

Смерть: Господь знає, кого карає,

Кому жити, кого умертвити.

Хто вродився – мусить вмерти,

І не годен ся відперти.

Воїн 2: Смерте, звідки ти прийшла?

Де косу собі знайшла?

Смерть: Косу дав Бог мені навік,

Січу здорових і калік.

Забирає Ірода.

Козак 3: А тепер у путь рушаєм,

«Нову радість» заспіваєм.

Всі колядують «Нова радість стала»

Ангел (віншує): Маленький Ісусик не спить, не дрімає,

Своїми ручками вест світ обнімає:

І вашу хатину, і вашу родину,

І всю Україну. Христос ся рождає!